ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про відмову у відкритті апеляційного провадження
11 березня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2492/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: С.В. Таран, Н.М. Принцевська,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 (суддя С.Ф. Гут, м.Одеса, повний текст складено 20.02.2024) про відкриття провадження
у справі №916/2492/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»
про визнання банкрутом,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.09.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї».
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 задоволено частково апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.09.2023; матеріали справи №916/2492/23 направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» призначено арбітражного керуючого Васюка Миколу Миколайовича.
26.03.2024 Господарським судом Одеської області припинено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; припинено повноваження розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» арбітражного Васюка Миколи Миколайовича; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; закрито провадження у справі №916/2492/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї».
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 закрито апеляційне провадження у справі №916/2492/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі №916/2492/23 про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСІД ЛАРС» - без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 21.08.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плесід Ларс» задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 про закриття провадження у справі №916/2492/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» скасовано; справу № 916/2492/23 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Постановою Верховного Суду від 02.09.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» залишено без задоволення; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 про закриття апеляційного провадження у справі №916/2492/23 залишено без змін.
21.01.2025 ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) направив засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї».
Апеляційна скарга зареєстрована Південно-західним апеляційним господарським судом 27.01.2025 за вх.№388/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: ОСОБА_2 , Н.М. Принцевської, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду копії матеріалів справи №916/2492/23, необхідних для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024.
04.02.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Між тим, головуючий суддя Л.В. Поліщук з 31.01.2025 по 11.02.2025 перебувала у відрядженні, а з 12.02.2025 по 14.02.2025 - у відпустці, з огляду на що питання щодо апеляційної скарги вирішувалося 17.02.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23 залишено без руху.
Південно-західний апеляційний господарський суд залишив вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржнику можливості усунути недоліки поданої апеляційної скарги, а саме:
-надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23;
-надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3028,00грн;
-надати докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення Товариству з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» (65005, м.Одеса, вул. Балківська, буд. 108, каб. 27) та арбітражному керуючому Васюку Миколі Миколайовичу (03027, Київська обл., Києво-Святошинський район, с.Новосілки, вул. Приміська, 26Б, прим. 130).
Також вказаною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 встановлено скаржнику строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
28.02.2025 скаржник за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав заяву (вх.№388/25/Д1 від 04.03.2025), до якої долучив заяву (вх.№944/25 від 04.03.2025) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23, докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3028,00 грн, а також докази надсилання копії апеляційної скарги і заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження Товариству з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» та арбітражному керуючому Васюку Миколі Миколайовичу.
Відтак, скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги та доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам справи.
Щодо виконання скаржником ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23, із наведенням поважних причин пропуску цього строку, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Наведений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.08.2023 у справі №32/257-10, від 03.04.2023 у справі №906/1357/20, від 01.09.2022 у справі №904/8456/21 та інших.
Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1)рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2)ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною третьою статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту частин другої та третьої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, від 16.04.2021 у справі №904/3258/14).
Колегією суддів установлено, що вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали суду першої інстанції постановлено 15.02.2024, повний текст складено 20.02.2024, отже, останнім днем апеляційного оскарження вказаної ухвали було 01.03.2024.
Апеляційна скарга подана скаржником 21.01.2025, тобто зі значним пропуском процесуального строку на її подання.
В якості причин пропуску строку на подання апеляційної скарги скаржник у заяві (вх.№944/25 від 04.03.2025) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23 зазначив, що у період з 26.03.2024 по 21.08.2024 його права у зв'язку з порушенням справи про банкрутство фактично не порушувались, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі №916/2492/23, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024, було закрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї», однак постановою Верховного Суду від 21.08.2024 вказані судові рішення скасовані з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Крім того, апелянт вказав, що він не був обізнаним про розгляд справи про банкрутство. Мотивуючи зазначений довід, ОСОБА_1 послався на те, що відбулось рейдерське захоплення Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» та незаконне відсторонення (звільнення) ОСОБА_1 як керівника цього Товариства.
Вирішуючи питання про поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» призначено арбітражного керуючого Васюка Миколу Миколайовича (т.7 а.с.5-11).
Із протоколу судового засідання (т.7 а.с. 1-2) та зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що у судовому засіданні 15.02.2024 приймав участь представник ОСОБА_1 - адвокат Моценко О.В., повноваження якого підтверджуються наявною в матеріалах справи копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АА №0037078 від 16.01.2024 (т.6 а.с. 3).
Водночас 26.03.2024 Господарським судом Одеської області відповідною ухвалою припинено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; припинено повноваження розпорядника майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» арбітражного Васюка Миколи Миколайовича; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; закрито провадження у справі №916/2492/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» (т. 8 а.с. 15 - 17).
Як вбачається із протоколу судового засідання (т.8 а.с. 12-13) та змісту ухвали Господарського суду Одеської області від 26.03.2024, у судовому засіданні 26.03.2024 інтереси Гутгарца О.Г. представляв адвокат Оберемко Р.А. на підставі ордеру на надання правової допомоги серії КВ №469445 від 25.03.2024 (т.8 а.с. 10).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за змістом частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Крім того, за змістом статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом.
Таким чином, із установлених вище апеляційним судом обставин вбачається, що Гутгарцу О.Г. було відомо про оскаржувану ухвалу Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі про банкрутство щонайменше із 15.02.2024, оскільки у судовому засіданні під час оголошення вступної та резолютивної частин відповідної ухвали був присутній його представник - адвокат Моценко О.В..
Крім того, участь представника ОСОБА_1 - адвоката Оберемка Р.А. у судовому засіданні 26.03.2024, у якому Господарським судом Одеської області було закрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї», зайвий раз підтверджує обізнаність апелянта про розгляд Господарським судом Одеської області цієї справи про банкрутство.
У зв'язку із викладеним, спростовуються протилежні доводи скаржника про його необізнаність про розгляд справи №916/2492/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї», які ним наведено в якості обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі про банкрутство від 15.02.2024.
Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення, та залежить від його волевиявлення. Натомість доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, із посиланням на необізнаність про розгляд справи судом, спростовуються матеріалами справи.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що у період з 26.03.2024 по 21.08.2024 його права у зв'язку з порушенням справи про банкрутство фактично не порушувались, колегія суддів зазначає, що такі обставини не можна вважати поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024, оскільки наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 26.03.2024 у справі №916/2492/23 про закриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» та її подальше оскарження в апеляційному та касаційному порядку не виключало можливості подання апелянтом апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство цього Товариства у встановлений процесуальним законом строк, а тому не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не встановив наявності об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права апелянта щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, які можуть бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов'язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що «правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с.3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28.10.2004).
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (пункт 27 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», заява № 24402/02).
Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги (не зазначено поважних підстав для поновлення строку), колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
Вказані приписи Господарського процесуального кодексу України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 261 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 232-235, 256, 258, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23.
Апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернути ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя С.В. Таран
Суддя Н.М. Принцевська