печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36509/24-к
пр. 1-кс-2778/25
17 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023,
14.08.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що ухвалою слідчого судді від 17.06.2024 у справі №757/22750/24-к накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, належних ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відкритих в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346), а саме:
- № НОМЕР_2 ;
- № НОМЕР_3 (валюта - Українська гривня);
- № НОМЕР_3 (валюта - Євро);
- № НОМЕР_3 (валюта - Долари США);
- № НОМЕР_4 ;
- № НОМЕР_5 (валюта - Українська гривня);
- № НОМЕР_5 (валюта - Долари США);
- № НОМЕР_6 ;
- № НОМЕР_7 (валюта - Долари США),
без встановлення суми коштів, шляхом заборони розпоряджатись будь-яким чином грошима у безготівковій формі та зупинено проведення всіх видаткових операцій по вказаним рахункам.
Зазначає, що у вказаній ухвалі жодним чином не обґрунтовано зв'язок грошей у безготівковій форсі, що знаходяться на банківських рахунках, арешт на які було накладено, із можливим вчиненим кримінальним правопорушенням, безготівкові кошти, на які накладено арешт не є речовими доказами, тобто не відповідають критеріям, зазначеним у ч.1 ст. 98 КПК України. Крім того, ОСОБА_6 не є підозрюваною у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023. Вважає, що арешт на грошові кошти є необґрунтованим та таким, що порушують права ОСОБА_5 як власниці.
У судовому засіданні представник власника майна підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить наступного висновку.
Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 3685, ч. 3 ст. 209, ч. 1 статті 1112, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 146 КК України.
У даному кримінальному провадженні, серед іншого, досліджуються обставини здійснення колишнім заступником голови Вищого господарського суду України ОСОБА_7 та пов'язаними з ним особами легалізації грошових коштів та майна, одержаних злочинним шляхом, за сприяння у прийнятті неправосудних рішень в інтересах третіх осіб через втручання в автоматизовану систему та діяльність суддів Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України, через що отримувалася неправомірна вигода, яку використано для придбання рухомого і нерухомого майна в Україні та за її межами, з подальшою реєстрацією придбаного майна на близьких та/або підконтрольних йому фізичних і юридичних осіб, зокрема на своїх членів сім'ї, серед яких колишня дружина ОСОБА_8 , сини ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та дружина сина - ОСОБА_11 .
Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2024 у справі №757/22750/24-к накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, належних ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , відкритих в АТ «СЕНС БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346), а саме:
- № НОМЕР_2 ;
- № НОМЕР_3 (валюта - Українська гривня);
- № НОМЕР_3 (валюта - Євро);
- № НОМЕР_3 (валюта - Долари США);
- № НОМЕР_4 ;
- № НОМЕР_5 (валюта - Українська гривня);
- № НОМЕР_5 (валюта - Долари США);
- № НОМЕР_6 ;
- № НОМЕР_7 (валюта - Долари США),
без встановлення суми коштів, шляхом заборони розпоряджатись будь-яким чином грошима у безготівковій формі та зупинено проведення всіх видаткових операцій по вказаним рахункам.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.06.2024 при накладенні арешту у слідчого судді були наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказані активи є матеріальними об'єктами, які є знаряддям вчинення особливо тяжких злочинів, зберегли на собі їх сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі були набуті кримінально протиправним шляхом і що вказане майно підлягатиме можливій подальшій спеціальній конфіскації у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України. Наряду з вказаним, слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, встановив, що таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.
При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об'єктивних фактах і правових підставах.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається заявника, які свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 62023100120000684 від 09.09.2023.
За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ОСОБА_5 обумовлене законними критеріями, тобто вчинено з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідно принципу верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ОСОБА_5 та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1