печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9670/25-ц
05 березня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М., перевіривши заяву адвоката Філатової Тетяни Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІЯН» про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла вищевказана заява адвоката Філатової Тетяни Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІЯН» про забезпечення позову до подання позовної заяви.
У обґрунтування заяви зазначає, що з огляду на судові рішення, що набрали законної сили у справі № 369/16232/19 та у справі № 369/6355/20 вбачається, що ОСОБА_1 набуто право власності на нерухоме майно, що належало ТОВ «Аріян», в порядку примусового виконання виконавчих написів нотаріуса, які визнані судом такими, що не підлягають виконанню, тобто нерухоме майно вибуло з володіння ТОВ «Аріян» поза його волею. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Предметом віндикаційного позову є відновлення права власності шляхом витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_1 , однак останній, з метою уникнення негативних наслідків для себе, може здійснити відчуження спірного майна, а тому існують ризики істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, що вплине на ефективність захисту прав та інтересів позивачів
Таким чином, заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову до подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріян» позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 : шляхом накладення арешту та заборони відчуження нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: - нежиле приміщення (в літ. А): приміщення групи № НОМЕР_2 , приміщення №№1-8 (групи приміщень № 11), приміщення № 1,2 (групи приміщень № 14) за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1968981080000; - нежитлове приміщення № 71 (в літері «А»), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1969076580000. Заборонити будь-якому державному реєстратору речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомості, які належать на праві власності ОСОБА_1 , а саме: - нежиле приміщення (в літ. А): приміщення групи № НОМЕР_2 , приміщення №№1-8 (групи приміщень № 11), приміщення № 1,2 (групи приміщень № 14) за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1968981080000; - нежитлове приміщення № 71 (в літері «А»), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1969076580000.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 лютого 2021 року у цивільній справі № 643/12369/19 зазначив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Верховний Суд зауважує, що враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користуватися ним.
Підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Заява позивача про забезпечення позову містить тільки припущення позивача щодо здійснення відповідачем дій, спрямованих на відчуження нерухомого майна.
Крім того, Пленум Верховного Суду України в своїй постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, а саме п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У заяві про забезпечення позову не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом майбутньої позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353, ЦПК України, -
У задоволенні заяви адвоката Філатової Тетяни Миколаївни в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АРІЯН» про забезпечення позову до подання позовної заяви - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя О.М. Соколов