печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3501/25-к
пр. 1-кс-5401/25
27 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/30063/24-к у кримінальному провадженні № №№ 12023000000000603 від 06.04.2023, на майно, -
17.01.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/30063/24-к у кримінальному провадженні № №№ 12023000000000603 від 06.04.2023, на майно.
Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.
Адвокат подав до суду заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами, клопотання просив задовольнити.
Прокурор подав до суду заяву про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами, просив відмовити у задоволенні клопотання та одночасно долучив письмові заперечення.
Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023000000000603 від 06.04.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ст.14 ч.1 ст.187 КК України.
Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється Головним слідчим управлінням Національної поліції України.
03.07.2024 Головним слідчим управлінням Національної поліції України, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого, зокрема, виявлено та вилучено:
- мобільний телефон «Iphone 14 Pro Max»;
- документи та конверт;
- 2 банківські картки;
- сім-картка;
- гроші в сумі 600 000 гривень.
Вказане вилучене майно на даний час знаходиться в органу досудового розслідування - Головному слідчому управлінні Національної поліції України, за адресою: м. Київ, просп. Лобановського, 51.
Також, прокурор вказує, що серед вказаних вилучених речей є майно, щодо якого прямо не надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та вони не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, а саме: документи та конверт, 2 банківські картки, сім-картка, гроші в сумі 600 000 гривень.
03.07.2024 постановою слідчого вказані в клопотанні речі визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді № 757/30063/24-к задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 03.07.2024 обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Iphone 14 Pro Max»;
- документи та конверт;
- 2 банківські картки;
- сім-картка;
- гроші в сумі 600 000 гривень.
Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до висновку про наявність у ОСОБА_4 права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.
Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2024 р. задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів.
Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Статтею 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).
При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки.
Під час судового розгляду даного клопотання, слідчим суддею встановлено, що Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Харківської області ОСОБА_5 (кримінальне прізвисько « ОСОБА_5 ») з 2014 року створив злочинну організацію (більш відома в кримінальних колах як «ОЗГ Залютінські»), учасники якої вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини (крадіжки, грабежі, розбої, вимагання, вбивства, нанесення тяжких тілесних ушкоджень, а також інші насильницькі та корисливі злочини) на території України та за її межами.
Від початку повномасштабної збройної агресії російської федерації ОСОБА_5 з деякими активними учасниками ЗО «Залютінські» виїхали до Республіки Франція, де продовжили свою злочинну діяльність.
В ході міжнародної співпраці налагоджено ефективну взаємодію з Департаментом кримінальних розслідувань Марселя Французької Жандармерії, в ході якої задокументовано ряд фактів вчинення злочинів ОСОБА_5 та членами ЗО «Залютинські» на півдні Французької Республіки.
Так, за погодженням з органами юстиції Французької Республіки та за підтримки Європолу 02 липня 2024 року на території Франції проведено ряд слідчих та розшукових заходів за присутності представників ГСУ НПУ, під час яких затримано лідера ЗО - ОСОБА_5 та її активного учасника - ОСОБА_7 , а також проведено чотири санкціонованих обшуки.
Поряд з цим, з метою документування протиправної діяльності всіх інших учасників злочинної організації, 03.07.2024 проведено 19 обшуків на території м. Києва, Київської області та м. Харкова за місцем проживання фігурантів та у автомобілях.
Крім цього, при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що до кримінального правопорушення також причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Дана інформація підтверджується протоколами НСРД від 19.03.2024, під час розмови з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , протоколом допиту свідка оперативного підрозділу ОСОБА_10 , рапортом головного оперуповноваженого ДСР ОСОБА_11 .
Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що заявником не спростовані дані доводи, а також означені доводи в клопотанні не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, що накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/30063/24-к у кримінальному провадженні № №№ 12023000000000603 від 06.04.2023, на майно, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_12