печерський районний суд міста києва
Справа № 757/9186/25-ц
04 березня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Соколов О.М. перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв про визнання неправомірним, протиправним та незаконним наказу про звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді і відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та завданої моральної шкоди, -
На адресу Печерського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв про визнання неправомірним, протиправним та незаконним наказу про звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді і відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та завданої моральної шкоди.
Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М., яка згідно з реєстру судових справ, фактично була передана судді Соколову О.М. 03.03.2025 року.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Перевіривши позовну заяву, встановлено що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Так, зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.
Разом з тим, як зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем було об'єднано дві позовні вимоги в одну, а саме: визнати неправомірним, протиправним і незаконним наказ ректора № 20-к від 17.01.2025 року про звільнення ОСОБА_1 з посади доцента 0,5 ставки кафедри артменеджменту та івент-технологій Навчально-наукового інституту правничої культурології та артменеджменту та зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді доцента 0,5 ставки кафедри артменеджменту та івент-технологій Навчально-наукового інституту практичної культурології та артменеджменту в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв з 03.02.2025 року.
Так, вимога про зобов'язати відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді доцента 0,5 ставки кафедри артменеджменту та івент-технологій Навчально-наукового інституту практичної культурології та артменеджменту в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв з 03.02.2025 року в даному випадку є самостійною вимогою.
Зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.
Таким чином, вказаний недолік необхідно усунути.
Крім того, згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Так, позовна заява подана підписана представником позивача - адвокатом Діденко Г.О. та на підтвердження повноважень останньою долучено до матеріалів позовної заяви копію ордеру на надання правової допомоги від 19.02.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як визначено у ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно ч. 4 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатськудіяльність», адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до п.п. 4, 5, 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатськудіяльність». Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналом ордеру, виданого на ведення справи в суді або довіреністю.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 811/1507/18, від 29.05.2019 року у справі № 202/5348/18.
Також, суд вважає, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджує правовий статус адвоката, однак не надає йому безумовного права підпису в інтересах та від імені позивача, а ордер не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду із позовною заявою від імені та в інтересах позивача, оскільки не вказує на обсяг повноважень, наданих адвокату. При цьому, до матеріалів позовної заяви не долучено договору про надання правової допомоги (доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги) та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
В копії ордеру не відображено на надання правової допомоги у якій саме цивільній справі він виданий, отже копія ордеру, долучена представником до матеріалів позовної заяви не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду саме з цією заявою від імені та в інтересах заявника.
В постанові Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 202/5348/18 викладена правова позиція, в якій зазначено, що відповідно до статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатськудіяльність». Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Згідно ч. 5 ст. 62 ЦПК України, відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Можливості посвідчення відповідності оригіналу копії ордеру самостійно адвокатом положеннями ЦПК України і Закону України «Про адвокатуру і адвокатськудіяльність» не передбачено.
Аналізуючи викладене, судом встановлено, що позов також подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис позову та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача.
Відтак, адвокату Діденко Г.О. необхідно надати суду документи на підтвердження її повноважень на представництво інтересів позивача у відповідності до вимог законодавства.
З огляду на викладене, позивачу слід усунути вказані недоліки.
На виконання ухвали про залишення заяви без руху необхідно надати позовну заяву в новій редакції з усуненням виявлених недоліків, відповідно для суду та учасників у справі та надати документи на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача у відповідності до вимог законодавства.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв про визнання неправомірним, протиправним та незаконним наказу про звільнення, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді і відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та завданої моральної шкоди - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.
У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Соколов