ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4359/25
провадження № 2-а/753/162/25
про залишення позовної заяви без руху
"12" березня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві, в якій просила скасувати постанову інспектора 1 взводу роти № 1 батальйону полк 2 Управління патрульної поліції в м. Києва старшого лейтенанта поліції Струка Вікторак Миколайовича серія ЕНА №4197899 від 04.03.2025, про притягнення до адміністративної відповідальності у вигояді штраф в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2025 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 160 - 161 КАС України.
Пунктом 4 частини 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позовна заява вказаним вимогам не відповідає, оскільки позивачем не визначено зміст позовних вимог у відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України.
Частиною 2 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
До позовної заяви позивачем не надано доказів надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб'єкт владних повноважень).
Водночас, згідно із частиною 4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (режим доступу до ресурсу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415), шляхом системного, цільового та граматичного тлумачення до законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, виклала висновок щодо застосування норм права, які регулюють ці відносини, та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові констатувала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16).
Як передбачено частинами 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3028,00 гривень.
Враховуючи позовні вимоги, позивачеві слід сплатити судовий збір з вимог немайнового характеру (скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення) у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви позивачем додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 420,00 грн.
Таким чином позивачу необхідно досплатити судовий збір у сумі 64,48 грн (3028х0,2*0,8=484,48-420) з наданням доказів його зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Щодо належного відповідача.
Як свідчить зміст позовної заяви та заявлених вимог, позивач визначив відповідачем у справі Управління патрульної поліції у м. Києві.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Як передбачено статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, частинами першою, другою і четвертою статті 126 КУпАП.
Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу, який уповноважений такі стягнення накладати.
Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Наведений висновок викладений у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 (адміністративне провадження № К/9901/4436/17).
Суд звертає увагу, що згідно з ч.ч. 3 - 7 ст. 48 КАС України (у чинній редакції), якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне в порядку виправлення недоліків позовної заяви також витребувати від позивача письмові пояснення (згоду) щодо можливості заміни судом визначеного ним відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві на належного - Департамент патрульної поліції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме надання до суду: надання доказів направлення копії позовної заяви відповідачам (Управлінню патрульної поліції в м. Києві та Департаменту патрульної поліції у разі згоди щодо заміни відповідача); доказів сплати судового збору в розмірі 64,48 грн; уточнення позовних вимог з урахуванням вимог ч. 3 ст. 286 КАС України.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 169 КАС України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Якусик