Справа № 752/2695/25
Провадження №: 3/752/1924/25
04 березня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції у м. Києві відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
12.01.2025 року о 00 год. 02 хв. водій ОСОБА_1 , в м. Києві по вул. Велика Васильківська 73, керував автомобілем «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився що зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського, тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував свою вину, відмітив, що рухався на своєму автомобілі, в укриття, оскільки лунала повітряна тривога. Зауважив, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише хотів дочекатися закінчення повітряної тривоги. Однак такі дії ОСОБА_1 були безпідставно розцінені співробітниками поліції, як нібито відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Також відмітив, що йому ніхто не вручав копію направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та не ознайомлював з його змістом.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Федоров Д.С. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Відмітив, що його підзахисний не вчиняв правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зауважив, що законна вимога щодо проходження встановленого порядку огляду на стан сп'яніння - це послідовні вимоги працівників правоохоронних органів до водія, відносно якого є підстави вважати, що він перебуває в стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, проходження огляду з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, слід повторитися, що з пояснень ОСОБА_1 , які підтверджуються наявними в матеріалах справи відеозаписами вбачається, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Так, в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 лише просив у співробітників поліції дочекатися закінчення повітряної тривоги, яка була оголошена внаслідок загрози нанесення ракетних обстрілів та нанесення ударів із застосуванням БпЛА по території міста Києва. Однак, такі дії ОСОБА_1 були безпідставно розцінені співробітниками поліції, як нібито відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Також, з пояснень ОСОБА_1 , вбачається, що йому ніхто не вручав копії направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та не ознайомлював з його змістом.
Так, свідком вказаних вище подій була ОСОБА_2 , яка може підтвердити дійсність пояснень ОСОБА_1 , під час її безпосереднього допиту в суді.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч.2,3,4 ст.266 КУпАП, п.6 Порядку від 17 грудня 2008 р. N ПОЗ, п.п. 6, 7 Розділу 1 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, що прямо вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме - в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, яка полягає у відмові від законного порядку огляду, оскільки від проходження такого огляду він не відмовлявся, що у свою чергу виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.
Так, направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.266 КУпЛП).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами «направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п.6 Порядку ПОЗ) .
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я,якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров 'я) (п. 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735).
Згідно п. 8 Розділу 2 Інструкції, Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Таким чином, у разі направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я. складається направлення суворої Форми.
Разом з тим, з вицевикладеного вбачається, що особа, яка направляється на огляд має бути ознайомлена, зі змістом вказаного направлення, оскільки вказаний документ є сурової форми і зокрема містить інформацію про заклад охорони здоров'я куди особу направляють на огляд, дані такої особи та підстави направлення такої особи на огляд.
Проте, в порушення вказаних вище вимог Інструкції №1452/735, співробітники поліції не ознайомлювали ОСОБА_1 , зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров'я та не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння згідно направлення форма якого наведена у додатку 1 до Інструкції №1452/735.
Вказані вище обставини повністю підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом на якому жодним чином не відображено порядку складення долученого до протоколу направлення.
Також, на відеозаписі не зафіксовано жодних відомостей про те, що співробітники поліції пропонували ОСОБА_1 проїхати до закладу охорони здоров'я згідно наявного в матеріалах справи направлення.
Окремо, слід звернути увагу суду на те, що направлення, яке міститься в матеріалах справи не містить ЖОДНИХ відомостей про те що ОСОБА_1 був ознайомлений з його змістом або ж воно було вручено йому під підпис. ОСОБА_1 стверджує, що йому ніхто не вручав копії направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я та не ознайомлював з його змістом.
Зважаючи на вищевикладене, захисник вважає, що співробітники поліції сфальсифікували матеріали справи та наразі намагаються створити хибне враження того, що ними нібито було дотримано встановленого порядку направлення особи на огляд до закладу охорони здоров'я, хоча як було зазначено вище цього працівниками поліції дотримано не було. Надав суду письмове клопотання з детальною мотивацією.
Вислухавши пояснення водія, дослідивши надані суду письмові докази, переглянувши відеозапис з нагрудної камери поліцейського та з відеореєстратора, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме відмовився на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи таке рішення суд виходив з наступного.
Суд не враховує та не бере до уваги позицію ОСОБА_1 та його захисника щодо того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, а лише хотів дочекатися закінчення повітряної тривоги. Оскільки з відеозапису з нагрудної камери поліцейського (00:12 год.) вбачається, що після зупинки ТЗ поліцейський висловив вимогу ОСОБА_1 про необхідність пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 у відповідь запитав, на підставі чого, на що поліцейський повідомив, що на підставі ознак алкогольного сп'яніння, які були у нього виявлені. ОСОБА_1 доносив поліцейському інформацію, що він їхав в укриття, оскільки почалась тривога, чим сам підтвердив факт керування ТЗ, а також говорив що він переживає та бажає пройти в укриття. Поліцейський ще раз запропонував пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» в укритті, на що ОСОБА_1 взагалі висловлював свої заперечення щодо того, що у тривогу неможна проводити огляд на стан сп'яніння. Поліцейський, враховуючи заперечення водія, запропонував йому проїхати до лікаря нарколога для проходження огляду на стан сп'яніння, оскільки він не вчиняє дії, спрямовані на бажання пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та в укритті, на що ОСОБА_1 повідомив, що готовий пройти огляд в укриття (період часу 00:12:00 - 00:12:50 згідно відео). Після нетривалого спілкування на вулиці, поліцейські та ОСОБА_1 з дружиною направились до укриття. В укритті, в місці, де ОСОБА_1 нічого не загрожувало, поліцейським в черговий раз було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, як на місці зупинки, тобто вже в укритті, так і у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відповідав: «Я за рульом не знаходився, щоб його проходить» (00:26:00 - 00:27:05 згідно відео). Таку відповідь, та невжиття дій зі сторони водія спрямованих на проходження огляду на стан сп'яніння, як працівником поліції на місці зупинки, так і судом в судовому засіданні було розцінено як відмову від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Та обставина, що ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 додатково підтверджується відеозаписом з відеореєстра патрульного автомобіля, на якому чітко видно як зупиняється автомобіль «BMW», і з місця водія виходить ОСОБА_1 .
Також під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими (00:21:40 згідно відео) вбачається як він разом із своєю дружиною почали змінювати покази, заперечувати очевидні факти, які підтверджуються відеофіксацією, а саме говорити що він не керував автомобілем, що його не зупинили, а дружина почала стверджувати, що вона керувала авто, однак на питання поліцейського, задане раніше, вона сказала що у неї немає посвідчення водія. Така поведінка ОСОБА_1 та його дружини, як вважає суд, свідчить про бажання уникнути від відповідальності. Додатково таке бажання підтверджується і тим, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення з ним ОСОБА_1 , останній та його дружина, не дочекавшись закінчення повітряної тривоги, разом із поліцейськими вийшли на вулицю, а не залишились в укритті для збереження свого життя.
Крім того суд не погоджується з позицією захисника в тому що поліцейським порушено вимоги Інструкції №1452/735, а саме співробітники поліції не ознайомлювали ОСОБА_1 , зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров'я та не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння згідно направлення, форма якого наведена у додатку 1 до Інструкції №1452/735. Оскільки вищезгадана Інструкція №1452/735 передбачає лише форму направлення для огляду та свідчить про необхідність складання такого документу, однак по тексту інструкції не зазначено, що водія необхідно ознайомлювати з таким направленням. І захисник в свою чергу не послався на конкретний пункт інструкції, який, ніби то було порушено поліцейськими.
За таких обставин вина ОСОБА_1 підтверджується відомостями, відміченими в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 218771, від 12.01.2025 року, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами по справі. Факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який, як вважає суд є достатнім та беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Надані суду докази в сукупності є належними, допустимими, достатніми, переконливими та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу водія ОСОБА_1 , обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП , -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя О.О. Вдовиченко