Справа № 752/3872/25
Провадження № 1-кс/752/1516/25
07 березня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майора поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 № 12025100000000084, відомості про яке внесеного до ЄРДР 21.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_3 , про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з можливістю здійснити вилучення (виїмку) їх оригіналів.
У судове засідання слідчий не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його участі.
Також, при поданні клопотання про тимчасовий доступ до документів слідчий просив розглянути клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться витребувані документи, з метою унеможливлення зміни або знищення документів, до яких він просить надати тимчасовий доступ. За таких обставин, у відповідності до положень ч.2 ст. 163 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання про тимчасовий доступ до документів без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі не прибуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Дане клопотання з урахування вимог п. 1 ч.2 ст.132 КПК України подано до Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, враховуючи, що таким органом у даному провадженні є Головне управління Національної поліції у м. Києві, та місце розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУ НП у м. Києві визначено за адресою по вул. Антоновича, 114, м. Київ, що вбачається з копії наказу № 765 від 18.04.2023 про визначення місця розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУ НП у м. Києві.
Так, обґрунтовуючи вимоги, слідчий у клопотанні зазначив, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000000084, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України
Досудове розслідування розпочато на підставі заяви ОСОБА_5 відповідно до якої встановлено, що ОСОБА_6 шляхом зловживання довірою заволодів належними йому грошовими коштами під приводом спільного ведення господарської діяльності.
Відповідно до показань потерпілого встановлено, що наприкінці 2019 року ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_5 за його грошові кошти придбати двоповерхове нежитлове приміщення клініки косметичної хірургії « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належало на праві власності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Для переконливості в необхідності надати грошові кошти ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_5 , що за вказані кошти він планує викупити у власників підприємства приміщення клініки, а на земельній ділянці, де розташована вказана будівля, разом керуючи будівництвом, побудувати багатоквартирний житловий будинок та заробити кошти на продажу квартир. На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодився.
В подальшому на протязі 2019-2020 років ОСОБА_5 , будучи введеним в оману передавав в готівковій формі грошові кошти ОСОБА_6 .
Для створення видимості реальності своєї пропозиції ОСОБА_6 в середині 2020 року зареєстрував Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з основним видом діяльності - організація будівництва будівель в якому одним із засновників визначив дружину ОСОБА_5 - ОСОБА_7 .
В подальшому, протягом 2020-2023 років, всі кошти на ведення господарської діяльності ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », а саме: на перереєстрацію права власності приміщення за ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », на розробку проектної документації земельної ділянки та проекту будівництва будинку, пролонгацію договору оренди землі, на розробку сайту житлового будинку та на затвердження містобудівних умов ОСОБА_6 надавав ОСОБА_5 .
У період 2020-2022 років при зустрічах ОСОБА_6 розповідав ОСОБА_5 , що займається пошуком інвесторів майбутнього будівництва та домовляється про виготовлення пакету документів для затвердження містобудівних умов.
У подальшому наприкінці 2022 року ОСОБА_8 приїхав до ОСОБА_5 за місцем проживання у м. Києві та зловживаючи довірою попрохав в останнього дати йому в борг 250 тисяч доларів США строком на один тиждень. На вказану пропозицію ОСОБА_5 погодився та довіряючи ОСОБА_8 передав йому вищевказані грошові кошти.
В подальшому ОСОБА_5 дізнався, що грошові кошти ОСОБА_8 витратив на власні потреби, а будівля за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває в заставі під договори іпотек.
Відповідно до Статуту ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (п.3.5.18. Статуту) питання надання згоди на укладення договорів (правочинів), розпорядження майном Товариства, прийняття рішення про заставу майна Товариства належать до виключної компетенції Загальних зборів та приймаються за погодженням з Загальними зборами засновників Товариства. Тобто як директор ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 », ОСОБА_6 не мав права укладати договори іпотеки майна підприємства (а саме, приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ) без погодження з Загальними зборами учасників товариства.
В ході досудового розслідування встановлено, що директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »» являється ОСОБА_6 , який отримував грошові кошти від ОСОБА_5 для придбання речових прав на об'єкт нерухомого майна: будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
На даний час в ході досудового розслідування виникла необхідність у встановленні механізму вчинення кримінального правопорушення, відшукання підроблених документів та встановлення кола причетних осіб до вказаного кримінального правопорушення.
У зв'язку з цим виникла необхідність у вилученні: реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи питання, що визначені у ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках на потерпілого.
Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Виходячи зі змісту вимог ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, одним із яких є тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно із ст. 132 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів є одним із засобів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Положеннями ст.159-162 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до документів, у тому числі, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Проаналізувавши вимоги клопотання, додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеними, що документи та інформація до яких слідчий просить надати доступ, самі по собі, або в сукупності з іншими документами кримінального провадження, мають суттєве значення для встановлення важних обставин кримінальному провадженні. Крім того, відомості, що містяться в цих документах, можуть бути використані як докази для доведення обставин, які підлягають встановленню уданому кримінальному провадженні. Таке втручання має законну мету та є пропорційним.
Володільцем таких відомостей (інформації) є ІНФОРМАЦІЯ_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Слідчий, обгрунтовуючи необхідність вилучення оригіналу реєстраційних справ ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »», посилався на необхідність призначення судових експертиз, які відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень проводяться лише за наявності оригіналів документів.
Суд вважає доведеним, що без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження отримати документи, які можуть бути використанні для встановлення обставин кримінального провадження, не можливо.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 131, 132, 159-166 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Надати дозвіл слідчим відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві: ОСОБА_3 , ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; слідчому відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_26 ; слідчому відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_27 на проведення тимчасового доступу до речей і документів з можливістю вилучення оригіналу реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) та реєстраційної справи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), які знаходяться у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити строк дії ухвали два місяці, який обраховується з дня постановлення ухвали слідчим суддею.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 КПК України у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1