ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 42/39226.11.10
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” м. Києва
до 1. Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва, 2. Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” м. Києва
третя особа Компанія “Моментум Ентерпрайзис (Істерн Юроп) ЛТД” (“Momentum Enterprises (Eastern Europe) Limited”)
про зобов'язання не чинити перешкод у розпорядженні майном,
Суддя Паламар П.І.
Представники:
від позивача Мануілова Я.І.,
від відповідачів 1. Бєлячкова О.В., 2. Громніцький Ю.П.,
від третьої особи Фененко Я.В.
у листопаді 2010 року Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” звернулося в суд з позовом до Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва (відповідач-1.), Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Києва (відповідач-2.)
На підставі ст. 25 ГПК України судом проведено заміну відповідача 2. його правонаступником Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, найменування якого було змінено постановою Кабінету Міністрів України № 1354 від 2 грудня 2009 р.
Позивач зазначив, що ним за період з 1 січня 2007 по 31 грудня 2009 років передано до газотранспортної системи Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” 174034,461 тис. м 3 природного газу договору № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року із них: 63034,323 тис.м3 - природний газ, який видобутий у січні -грудні 2007 року та переданий на зберігання в ПСГ Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на підставі договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 р.; 63540,777 тис.м3 - природний газ, який видобутий у січні -грудні 2008 року та переданий в газотранспортну систему Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” для подальшої передачі даного газу на зберігання в ПСГ Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на підставі договорів № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 р. та № 118-237 від 1 липня 2008 року; 13662,510 тис.м3 - природний газ, який видобутий у січні - березні 2009 року та переданий в газотранспортну систему Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” для подальшої передачі даного газу на зберігання в ПСГ Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на підставі договору № 118-237 від 1 липня 2008 року; 33796,851 тис.м3 - природний газ, який видобутий у квітні -грудні 2009 року і переданий в газотранспортну систему Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” для подальшої передачі даного газу на зберігання в ПСГ Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.
25 жовтня 2010 року позивач звернувся до відповідача-1 із письмовою заявкою №СД/5607 від 25 жовтня 2010 року, в якій просив провести відбір природного газу договору № 999/97 про СД в обсязі 157538,509 тис.м3 для подальшої реалізації промисловим споживачам, включаючи підприємства виробники азотних мінеральних добрив, протягом листопада 2010 року.
Вказував, що відповідачі обмежують його правомочності як власника та створюють перешкоди у розпорядженні належним йому майном -природним газом в обсязі 157538,509 тис.м3 шляхом невиконання заявки №СД/5607 від 25 жовтня 2010 року, не проведення відбору природного газу з документальним його оформленням, не повідомлення позивача про можливі причини відмови виконати вказану заявку, не включення заявленого обсяг природного газу до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на листопад 2010 року при його відборі.
За таких обставин, просив суд зобов'язати Дочірню компанію “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” не чинити перешкод Відкритому акціонерному товариству “Укрнафта” у здійсненні права власності на природний газ загальним обсягом 157538,509 тис.м3, у т.ч. його відборі та реалізації промисловим споживачам -виробникам азотних мінеральних добрив, який знаходиться в Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”; зобов'язати Дочірню компанію “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” виконати заявку Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” від 25 жовтня 2010 року № СД/5607, шляхом здійснення у листопаді 2010 року Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” відбору природного газу та передачі його Відкритому акціонерному товариству “Укрнафта”, з оформленням актів приймання-передачі, загальним обсягом 157538,509 тис.м3; зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду обсяги газу, визначені заявкою Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” від 25 жовтня 2010 року № СД/5607, а також, стягнути з Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” та Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” понесені по справі судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідачі у відзивах на позовну заяву, їх представники у судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на безпідставність заявлених вимог.
Третя особа у письмових поясненнях, її представник у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги позивача.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 24 грудня 1997 року між Підприємством “Полтаванафтогаз” та Компанією “Моментум Енерджі Інтернешенл Інк.” був укладений договір № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки Андріяшівського газоконденсатного родовища (далі -Договір № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року), який узгоджений з Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта”.
Відповідно до п. 1.2. предметом вказаного договору № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року є:
“- вкладення інвестицій для створення необхідних виробничих потужностей для експлуатації родовища, впровадження передової техніки та технологій в технологічному циклі від розробки родовища до реалізації товарної продукції.
- ведення спільної виробничо-господарської діяльності з видобутку газу і конденсату в процесі освоєння і розробки родовища з використанням виробничих потужностей і основних фондів, створених в процесі інвестиційної діяльності. Для отримання прибутків.”
Додатком № 4 від 20 липня 1998 року було внесено ряд змін до вказаного договору № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року, зокрема, преамбулу та визначення терміну “Управляючий” договору № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року було викладено у новій редакції. Так, “Управляючим” - є Нафтогазовидобувне управління “Полтаванафтогаз” (НГВУ “Податванафтогаз”), що є структурним підрозділом Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта”, в особі його керівника.
Угодою про передачу прав і обов'язків за договором № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки Андріяшівського газоконденсатного родовища, укладеною 22 липня 1998 року між Компаніями “Моментум Енерджі Інтернешенл Інк.” та “Моментум Ентерпрайзес (Інстерн Юроп) Лімітед”, всі права і обов'язки Компанії “Моментум Енерджі Інтернешенл Інк.” за вказаним договором були передані Компанії “Моментум Ентерпрайзес (Інстерн Юроп) Лімітед” як новому учаснику договору.
13 квітня 2007 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір № 117-75/449/07/ін зберігання природного газу позивача.
Згідно з п. 2.2. договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року при отриманні газу на зберігання в ПСГ відповідач-1 не набуває права власності на отриманий для зберігання газ. Відповідач-1 не має права без письмової згоди позивача здійснювати відбір та будь-яким іншим чином розпоряджатися газом позивача, переданим останнім на зберігання в ПСГ.
Враховуючи зміни та доповнення, внесені додатковою угодою № 1 від 15 квітня 2007 року до договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року, позивач передає відповідачу-1 на зберігання обсяги газу, що загачуються в ПСГ в сезонах зберігання 2006-2007 років та 2007-2008 років.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 15 квітня 2007 року до договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року передбачено, що строк зберігання газу позивача в ПСГ в сезонах зберігання 2006-2007 років та 2007-2008 років визначається з моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу відповідачу-1 в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2008 року.
В свою чергу, в п. 6 додаткової угоди № 1 від 15 квітня 2007 року до договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року встановлено, що договір № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року поширює свою дію на відносини сторін, які склалися з 1 січня 2007 року і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2008 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги -до повного виконання позивачем своїх зобов'язань за даним договором.
Актами № 59 (03/2), 60 (03/2), 61 (03/2), 4 (01) від 3 травня 2007 року, № 30 (01) від 31 травня 2007 року, 57 (01) від 30 червня 2007 року, 81 (01) від 31 липня 2007 року, 111 (01) від 31 серпня 2007 року, 148 (01) від 30 вересня 2007 року, 87 (03/2) від 31 жовтня 2007 року, 124 (03/2) від 30 листопада 2007 року, 154 (03/2) від 31 грудня 2007 року закачки природного газу шляхом заміщення в ПСГ відповідача-1 до договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року було оформлено закачування до ПСГ відповідача-1 природного газу видобутку січня -грудня 2007 року в обсязі 63034,323 тис.м3.
1 липня 2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір № 118-237 зберігання природного газу позивача, який закачується в ПСГ в сезоні зберігання 2008-2009 років.
Відповідно до п. 9.1. договору № 118-237 зберігання природного газу від 1 липня 2008 року даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 16 квітня 2008 року, і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2009 року, а в частині проведення розрахунків за надані відповідачем-1 послуги -до повного виконання позивачем своїх зобов'язань за даним договором.
Листами від 23 червня 2009 року № 6796/64-004 та від 1 березня 2010 року № 2485/64-004 відповідач-1 повідомив позивача про надходження до газотранспортної системи (далі - ГСТ) відповідача-1 63540,777 тис.м3 природного газу позивача видобутку січня -грудня 2008 року, 13662,510 тис.м3 природного газу видобутку січня -березня 2009 року, 33796,851 тис.м3 природного газу видобутку квітня -грудня 2009 року.
Тобто, за період з 1 січня 2007 по 31 грудня 2009 років передано позивачем до ГТС відповідача-1 174034,461 тис.м3 природного газу договору № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року.
Листом від 11 березня 2010 року № юр/1164 позивач направив на адресу відповідача-1 для підписання акти від 31 січня 2008 року, від 29 лютого 2008 року, від 31 березня 2008 року, від 30 квітня 2008 року закачки природного газу в ПСГ відповідача-1 до договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року обсягом 22084,305 тис.м3 видобутку січня -квітня 2008 року.
Листом від 11 березня 2010 року № юр/1162 позивач направив на адресу відповідача-1 для підписання акти від 31 травня 2008 року, від 30 червня 2008 року, від 31 липня 2008 року, від 31 серпня 2008 року, від 30 вересня 2008 року, від 31 жовтня 2008 року, від 30 листопада 2008 року, від 31 грудня 2008 року, від 31 січня 2009 року, від 28 лютого 2009 року, від 31 березня 2009 року, від 30 квітня 2009 року закачки природного газу в ПСГ відповідача-1 до договору № 118-237 зберігання природного газу від 1 липня 2008 року обсягом 106958,076 тис.м3 видобутку травня 2008 - квітня 2009 року.
Листом від 6 травня 2010 року № юр/2061 позивач направив на адресу відповідача-1 для розгляду та підписання проект договору № 658/10/ін від 5 травня 2010 року про зберігання в ПСГ оспорюваних обсягів природного газу та природного газу видобутку 2010 року.
Відповідач-1 як акти закачки природного газу в ПСГ, так і підписаний договір № 658/10/ін від 05 травня 2010 року зберігання природного газу не підписав.
25 жовтня 2010 року позивач звернувся до відповідача-1 із письмовою заявкою № СД/5607, в якій просив провести відбір (підйом) природного газу договору № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року в обсязі 157538,509 тис.м3 (з яких: 63034,323 тис.м3 видобутку 2007 року, 47044,825 тис.м3 видобутку квітня -грудня 2008 року, 47459,361 тис.м3 видобутку 2009 року) для подальшої реалізації промисловим споживачам, включаючи підприємства виробники азотних мінеральних добрив, в листопаді 2010 року.
Станом на дату розгляду спору відповідач-1 відбір (підйом) природного газу в обсязі 157538,509 тис.м3 не здійснив, не повідомив позивача про можливі причини відмови виконати письмову заявку позивача, а відповідач-2, в свою чергу, не включив до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні заявлені позивачем обсяги відбору природного газу, не повідомив позивача про причини їх не включення.
Як вбачається з доданих до справи матеріалів, зокрема, листа Об'єднаного диспетчерського управління відповідача-1 від 25 листопада 2010 року № 64-2162/2 щодо руху в ПСГ відповідача-1 природного газу, видобутого по договорах спільної діяльності з Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта”, залишок газу, видобутого в 2006 -2007 роках по договорах спільної діяльності з Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” і оформленого з відповідачем-1 становить 89961,741 тис.м3, а починаючи з квітня 2008 року, природний газ, що видобувається по договорах з спільною діяльністю з Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта” закачується в ПСГ відповідача-1.
Тобто, заявлений позивачем до відбору (підняття) обсяг природного газу фактично перебуває в ПСГ відповідача-1 та утримується ним.
Відповідно до вимог ст.ст. 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Вказане кореспондується з вимогами ст.ст. 317, 319 та 321 ЦК України. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом, оскільки відповідно до ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Твердження відповідачів на порушення вимог Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 року”, Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 2 та 3 Бюджетного кодексу України бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду, а закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність, та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісячно здійснюють продаж всього природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) власного видобутку (видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами) для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за ціною (яка повинна забезпечувати покриття економічно обґрунтованих витрат видобутку та отримання прибутку), затвердженою Національною комісією регулювання електроенергетики України для кожного суб'єкта господарювання, визначеного в абзаці першому частини першої цієї статті.
Також, установлено, що за рахунок природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що видобувається суб'єктами господарювання, визначеними в абзаці першому частини першої цієї статті, формується та використовується ресурс природного газу для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з 1 січня 2010 року, крім певних норм, які не стосуються спірних взаємовідносин (п. 1. розділу VII. “Прикінцеві положення”).
Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” набрав чинності з 30 квітня 2010 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу” господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебувають у статутному фонді інших господарських товариств, контрольним пакетом акцій яких володіє держава, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж усього товарного природного газу, видобутого на підставі спеціальних дозволів на користування надрами в межах території України, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування такого ресурсу, за закупівельними цінами, які для кожного суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами щороку встановлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України згідно із затвердженим нею Порядком формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток.
Згідно з ч. 2 вказаної статті передача видобутого природного газу суб'єктами, визначеними в частині першій цієї статті, на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передачу права власності на нього безпосередньо суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, не допускається.
Закон України “Про засади функціонування ринку природного газу” набирає чинності з дня його опублікування, за винятком окремих положень, щодо яких цим розділом передбачені інші строки набрання чинності (п. 1. розділу VI. “Прикінцеві та перехідні положення”).
Закон України “Про засади функціонування ринку природного газу” набрав чинності з 24 липня 2010 року.
Оскільки, відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно з ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Враховуючи викладене, виходячи зі змісту вказаних Законів України, які не містять норм щодо поширення їх дії на ресурси газу попередніх періодів, суд приходить до висновку, що норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, як і норми Закону України “Про засади функціонування ринку природного газу”, регулюють порядок розпорядження видобутим після набрання цими Законами України чинності у 2010 році природним газом, не є підставою виникнення у 2010 році обов'язку позивача здійснювати продаж газу видобутку попередніх періодів у 2010 році, а отже, позивач має право вільно і без обмежень розпоряджатися у 2010 році природним газом, видобутим, але нереалізованим ним у 2007-2009 роках, у тому числі для забезпечення потреб промислових споживачів виробників азотних мінеральних добрив.
В свою чергу, постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” має застосовуватись з урахуванням того, що обмеження у здійснення права власності встановлюється виключно законом, тому даний підзаконний нормативно-правовий акт не створює правових перешкод для реалізації позивачем у 2010 році природного газу, видобутого у 2007-2009 роках.
Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях господарських судів у справах № 6/489, 6/631, 25/360, 46/480, 32/296, 29/192, 29/194, 18/228.
Виходячи зі змісту вказаних Законів України, та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом”, з метою задоволення потреб населення відповідач-2 зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів з викупу природного газу. Однак, як вбачається з матеріалів справи, природний газ договору № 999/97 про СІД від 24 грудня 1997 року видобутку 2007 -2009 років викуплений в установленому порядку не був.
Доводи відповідачів з цього приводу є безпідставними, оскільки протягом 2007-2009 років відповідач 2. не реалізував надане йому право на викуп спірних обсягів газу у позивача за встановленими цінами.
Крім того, відповідно до п. 2.2.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року № 8 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2010 року за № 25/17320, відповідач-1, як зберігач, не має права прямо або опосередковано заважати або протидіяти іншим суб'єктам ринку газу, що здійснюють операції з газом, а згідно з п. 3.4.7. цих умов, відповідач-1 зобов'язаний здійснювати облік природного газу, що відбирається із підземних сховищ газу.
Пунктом 2.2.4. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 січня 2010 року № 9 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 15 січня 2010 року за № 26/17321, встановлено, що відповідачу-1, який здійснює транспортування газу, забороняється прямо або опосередковано заважати або протидіяти іншим суб'єктам ринку газу, що здійснюють операції з газом.
Відповідно до п. 4 постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 “Про забезпечення споживачів природним газом” обов'язком Відповідача-2 відносно заявлених ресурсів природного газу видобутку 2007 -2009 років позивача є включення їх до балансну надходження та розподілу природного газу по Україні на листопад 2010 року.
Суд критично оцінює доводи відповідачів, викладені у відзивах, щодо того, що позивачем не доведено факт (не надані первинні документи згідно вимог Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”) знаходження в ПСГ відповідача-1 обсягів природного газу, видобутих в період з січня 2008 року по грудень 2009 року, оскільки заявлений позивачем на відбір (підйом) обсяг природного газу - 157538,509 тис.м3, включає в себе видобуток січня -грудня 2007 року, квітня -грудня 2008 року та січня -грудня 2009 року, знаходження якого в ПСГ відповідача-1 підтверджується актами № 59 (03/2), 60 (03/2), 61 (03/2), 4 (01) від 3 травня 2007 року, № 30 (01) від 31 травня 2007 року, 57 (01)від 30 червня 2007 року, 81 (01)від 31 липня 2007 року, 111 (01) від 31 серпня 2007 року, 148 (01) від 30 вересня 2007 року, 87 (03/2) від 31 жовтня 2007 року, 124 (03/2) від 30 листопада 2007 року, 154 (03/2) від 31 грудня 2007 року закачки природного газу шляхом заміщення в ПСГ відповідача-1 до договору № 117-75/449/07/ін від 13 квітня 2007 року, а також матеріалами справи, зокрема, листом Об'єднаного диспетчерського управління відповідача-1 від 25 листопада 2010 року № 64-2162/2 щодо руху в ПСГ відповідача-1 природного газу, видобутого по договорах спільної діяльності з Відкритим акціонерним товариством “Укрнафта”.
Крім того, суд вважає, що відсутність письмового договору між позивачем та відповідачем-1 відносно зберігання оспорюваних обсягів природного газу в ПСГ відповідача-1 не є перешкодою у задоволенні відповідачем-1 письмової заявки № СД/5607 від 25 жовтня 2010 року, в якій позивач просив провести відбір (підйом) природного газу договору № 999/97 від 24 грудня 1997 року в обсязі 157538,509 тис.м3, адже, порядок і умови відбору регламентовані Порядком доступу до газотранспортної системи, затвердженим наказом НАК “Нафтогаз України” від 26 березня 2001 р. № 79, який, в свою чергу, визначає загальні принципи і процедури доступу до газотранспортної системи та газорозподільних мереж України, особливості доступу до газотранспортної системи та газорозподільних мереж, вимірювання та обліку природного газу, документального оформлення приймання-передачі природного газу. Вказаний Порядок доступу до газотранспортної системи є обов'язковим до виконання, зокрема, відповідачем-1.
Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” м. Києва задовольнити.
Зобов'язати Дочірню компанію “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, Київ Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) та Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) не чинити перешкод Відкритому акціонерному товариству “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) у здійсненні права власності на природний газ загальним обсягом 157538,509 тис. м3, у т.ч. його відборі та реалізації промисловим споживачам -виробникам азотних мінеральних добрив, який знаходиться в Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.
Зобов'язати Дочірню компанію “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, Київ Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) виконати заявку Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” від 25 жовтня 2010 року № СД/5607, шляхом здійснення у листопаді 2010 року Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” відбору природного газу та передачі його Відкритому акціонерному товариству “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390), з оформленням актів приймання-передачі, загальним обсягом 157538,509 тис. м3.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) включити до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні відповідного періоду обсяги газу, визначені заявкою Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) від 25 жовтня 2010 року № СД/5607.
Стягнути з Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (01021, Київ Кловський узвіз, 9/1, код 30019801) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) 12750 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код 00135390) 12750 грн. витрат по оплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар