Рішення від 22.11.2010 по справі 7/461

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/46122.11.10

За позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ»

про стягнення 46 429,95 євро та 90 624,12 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Гладченко Д.В. -довіреність б/н від 15.11.2010р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ»про стягнення 46 429,95 євро.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про відкриття акредитиву № юр/06-45 від 03.04.2006 р. не повернув наданий кредит, заборгувавши позивачу 39 458,73 євро.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 39 458,73 євро -основного боргу за простроченими кредитами, 6 971, 22 євро -заборгованість за простроченими процентами, 80 409,77 грн. -пені за несвоєчасною сплатою по кредиту, 10 214, 35 грн. -пені за несвоєчасною сплатою процентів, а також понесені ним по справі судові витрати -464, 29 євро, 906, 24 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.10.2010р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 08.11.2010р.

В судове засідання 08.11.10р. представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено до 22.11.2010р.

В судове засідання 22.11.10р. представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір про умови відкриття акредитиву № юр/06-45 із додатковою угодою до нього № 1 від 09.11.2006р. (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач відкриває на користь фірми «Ital Project S.P.L.»акредитив, а відповідач зобов'язується сплачувати проценти за користування акредитивом, та повернути кредитні кошти.

Пунктом 1.1.2 Договору визначено суму акредитиву, що становить 580 775, 85 євро.

Згідно п. 2.2.1. Договору розмір відсотків за користування кредиту становить 11,8% річних. Додатковою угодою від 05.05.2008р. процентну ставку було збільшено до 22,0% річних.

Строк дії акредитиву визначено до 31 травня 2006 року.

Пунктом 1.3.1 Договору визначені платежі по акредитиву.

Графік відшкодування відповідачем суми акредитиву передбачено в п. 1.3.2 Договору.

23 березня 2009 року позивач направив відповідачу повідомлення щодо сплати за Акредитивом за рахунок власних коштів.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором повністю не виконав, заборгувавши позивачу станом на 16.09.2010р. 39 458,73 євро.

Сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом становить 6 971,22 євро.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу за договором, а тому позивач, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 80 409,77 грн. -пені за несвоєчасною сплатою по кредиту, 10 214,35 грн. -пені за несвоєчасною сплатою процентів.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 80 409,77 грн. -пені за несвоєчасною сплатою по кредиту, 10 214,35 грн. -пені за несвоєчасною сплатою процентів є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІАТ»(01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 39, кв. 29, код ЄДРПОУ 33500510) на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк»(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-А, код ЄДРПОУ 14282829) -39 458 (тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) євро 73 євроцентів -основного боргу, 6 971 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят одну) євро 22 євроцентів -заборгованість за простроченими процентами, 80 409 (вісімдесят тисяч чотириста дев'ять) грн. 77 коп. -пені за несвоєчасною сплатою по договору, 10 214 (десять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 35 коп. -пені за несвоєчасною сплатою процентів, а також понесені ним по справі судові витрати -464 (чотириста шістдесят чотири) євро 29 євроцентів, 906 (дев'ятсот шість) грн. 24 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 29.11.2010р.

Попередній документ
12576436
Наступний документ
12576443
Інформація про рішення:
№ рішення: 12576439
№ справи: 7/461
Дата рішення: 22.11.2010
Дата публікації: 03.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію