Справа № 564/3948/24
10 березня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі
головуючого судді Цвіркуна О.С.
з участю секретаря судового засідання Дмитрук О.С.
представника відповідачки - адвоката Ромашко Л.Г.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним,
В провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
10.03.2025 представником позивачки через систему «Електронний суд» повторно було подано заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд викласти позовні вимоги в наступній редакції:
- визнати недійсним заповіт посвідчений Новак Р.М., секретарем Великомидської сільської ради 16.10.2020 року і зареєстрований в реєстрі за № 55;
Визнати недійсними:
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07.05.2024 року та зареєстроване в реєстрі за № 859 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матросовою А.М.., яким посвідчено, що спадкоємцем в заповіті майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 ;
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07.05.2024 року та зареєстроване в реєстрі за № 860 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матросовою А.М.., яким посвідчено, що спадкоємцем в заповіті майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5623480400:03:005:0047 площею 1,9566 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинивши за ОСОБА_4 право власності на зазначену земельну ділянку та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5623480400:03:005:0047 площею 1,9566 га. в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 ;
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07.05.2024 року та зареєстроване в реєстрі за № 861 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матросовою А.М.., яким посвідчено, що спадкоємцем в заповіті майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5623480400:02:003:0021 площею 0,6732 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинивши за ОСОБА_4 право власності на зазначену земельну ділянку та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 623480400:02:003:0021 площею 0,6732 га. в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 ;
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07.05.2024 року та зареєстроване в реєстрі за № 862 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матросовою А.М.., яким посвідчено, що спадкоємцем в заповіті майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5623480400:02:003:0081 площею 0,7564 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинивши за ОСОБА_4 право власності на зазначену земельну ділянку та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5623480400:02:003:0081 площею 0,7564 га. в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 ;
- свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 07.05.2024 року та зареєстроване в реєстрі за № 863 приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Матросовою А.М.., яким посвідчено, що спадкоємцем в заповіті майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 , скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на земельну ділянку з кадастровим номером 5623480400:03:004:0112 площею 1,8662 га, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, припинивши за ОСОБА_4 право власності на зазначену земельну ділянку та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5623480400:03:004:0112 площею 1,8662 га. в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 .
В обґрунтування зазначила, що після ознайомлення з матеріалами спадкової справи, прийшла до переконання, що первісні позовні вимоги не відновлять порушеного права позивачки, а тому керуючись чинним цивільно - процесуальним законодавством вважає за можливе змінити предмет позову шляхом доповнення вимогами про скасування свідоцтв про право на спадщину за заповітом та визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Окрім, того просила суд звільнити позивачку від сплати судового збору, а також додала до заяви п'ять квитанцій про сплату судового збору по 989 грн. кожна.
Позивачка та її представник в підготовче судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином у встановленому законом порядку.
Представник відповідачки в підготовчому судового засіданні, просила суд повернути заяву про зміну предмету позову заявнику.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши заяву про зміну предмета позову, приходить до таких висновків.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача.
Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Суд звертає увагу позивача, що заява про зміну предмета позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у ст. 175,177 ЦПК України.
Зі змісту заяви про зміну предмету позову вбачається, що позивачка просить суд доповнить позовну заяву, п'ятьма похідними вимогами немайнового характеру, а саме про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за заповітом та чотирьома вимогами майнового характеру, а саме визнати за нею право власності на чотири окремі земельні ділянки в порядку спадкування.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Водночас, у п.57 зазначеної вище постанови Великою Палатою Верховного Суду викладено висновок, згідно якого до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що не піддається грошовій оцінці.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, поняття якої є за своїм змістом і числовим значенням рівнозначне поняттю ринкової вартості.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні Засади оцінки майна і майнових прав» №1440 від 10 вересня 2003 року ринкова вартість вартість за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
В порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, представник заявниці подаючи заяву про зміну предмета позову, в які просить доповнити позовну заяву, позовними вимогами майнового характеру (визнання права власності на земельні ділянки) не зазначив в ній ціну позову.
Відповідно до ч.3 ст.176 ЦПК України, у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, представником заявниці до заяви про зміну предмета позову додано п'ять квитанцій про сплату судового збору в розмірі по 989 грн. кожна, однак враховуючи, що до заяви не додано документів, які визначають дійсну вартість (ринкову вартість) кожної земельної ділянки окремо, то суд позбавлений можливості перевірити чи у правильному розмірі сплачено судовий збір.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175 і ст. 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що на підставі ст.185 ЦПК України, заява ОСОБА_1 про зміну предмету позову, підлягає залишенню без руху, а заявнику необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме для зазначення у заяві ціни позову та долучення документів, в яких зазначено дійсну вартість (ринкову вартість) спірних земельних ділянок і як наслідок вразі необхідності доплатити судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 185, 294 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня отримання заявником ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не виконання ухвали суду - заява на підставі ст.185 ЦПК України буде вважатися неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяО. С. Цвіркун