Справа №949/175/25
Провадження №1-кс/949/139/25
11 березня 2025 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, по матеріалах досудового розслідування №12025181110000031, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України,
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах володільця майна ОСОБА_4 , звернувся до суду клопотанням, у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчої судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 січня 2025 року у справі №949/175/25 на трактор марки «DONGFENG 244DHL», номер шасі НОМЕР_1 , з причепом кустарного виробництва, володільцем якого є ОСОБА_4 , адреса проживання якого: АДРЕСА_1 та зобов'язати слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025181110000031 від 21 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, повернути трактор DONGFENG 244DHL, номер шасі НОМЕР_1 , з причепом кустарного виробництва, його володільцю ОСОБА_4 , адреса проживання якого: АДРЕСА_1 .
Клопотання обгрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді від 23 січня 2025 року у справі №949/175/25 задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на належний ОСОБА_4 трактор марки «DONGFENG 244DHL», номер шасі НОМЕР_1 , причеп кустарного виробництва, деревину породи сосна об'ємом 3 кубічних метри, яка знаходиться на даному причепі, із забороною їх відчуження, розпорядження чи користування до проведення всіх необхідних слідчих дій у даному кримінальному провадженні.
28 лютого 2025 року слідчим СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, проте питання про скасування арешту трактора DONGFENG 244DHL, номер шасі НОМЕР_1 , з причепом кустарного виробництва не було вирішено.
Тому, у зв'язку з прийняттям слідчим рішення про закриття вказаного кримінального провадження, потреба у подальшому застосуванні арешту на належні ОСОБА_4 трактор марки «DONGFENG 244DHL», номер шасі НОМЕР_1 та причеп кустарного виробництва відпала. З цих підстав, просить клопотання задоволити, скасувати накладений арешт та повернути трактор DONGFENG 244DHL, номер шасі НОМЕР_1 , з причепом кустарного виробництва, його володільцю ОСОБА_4 .
До початку розгляду справи від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява, у якій просить розглянути клопотання про скасування арешту на майно без його участі. Клопотання підтримує та просить задоволити.
Від прокурора ОСОБА_6 до початку розгляду справи надійшла заява, у якій просить здійснювати розгляд клопотання без його участі. Проти задоволення клопотання про скасування арешту на майно не заперечує.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 1, 2, 17 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідності до ч.2, ч.3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що 20 січня 2025 року надійшло повідомлення інженера з охорони і захисту лісу ОСОБА_7 , про те, що поблизу с. Мочулище Сарненського району Рівненської області, було виявлено невстановлених осіб, які незаконно перевозили деревину породи сосна, об'ємом близько 3 метрів кубічних на причепі кустарного виробництва, що був приєднаний до трактора марки «Dongfeng» не зареєстрованого у встановленому законом порядку. За даним фактом 21 січня 2025 року було розпочате кримінальне провадження, яке було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000031, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
В рамках вказаного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 23 січня 2025 року накладено арешт на трактор марки «Dongfeng 244DНL» номер шасі НОМЕР_1 , причеп кустарного виробництва, деревину породи сосна об'ємом 3 кубічні метри, яка знаходиться у даному причепі, із забороною їх відчуження, розпорядження та користування до проведення всіх необхідних слідчих дій у даному кримінальному провадженні.
Постановою слідчого СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_8 від 28 лютого 2025 року закрито кримінальне провадження №12025181110000031, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України (а.с.4-5).
З даної постанови вбачається, що питання про скасування арешту трактора DONGFENG 244DHL, номер шасі НОМЕР_1 з причепом кустарного виробництва не вирішувалося.
Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.
Згідно із ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування, внаслідок закриття кримінального провадження за постановою органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст.284 КПК України.
Чинний кримінальний процесуальний закон розрізняє поняття «суд» та «слідчий суддя», визначаючи стадії кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність) здійснення ними своїх повноважень та належним чином розмежовуючи їх.
Разом із тим, за приписами ч.4 ст. 132 КПК України, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.
Тобто приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК України встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК України. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.
Кримінальний процесуальний кодекс України, як кримінальне процесуальне законодавство є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження.
Принцип верховенства права вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» ( lex posterior generalis non derogat priori speciali ). В Рішенні від 18 червня 2020 року № 5-р(II)/2020 Конституційний Суд України зазначив, що якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права втрачає свою дієвість. Імператив надання дієвості принципові верховенства права вимагає одночасного застосування всіх трьох класичних формул.
Із аналізу наведених положень закону вбачається, що клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування може бути предметом розгляду слідчого судді, а під час судового провадження - суду. У випадку ж закриття кримінального провадження постановою прокурора, останній скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації, а суд - у разі ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Відтак, варто зауважити, що приписами ст.174 КПК України не врегульовано порядку скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження на підставі ст.284 КПК України.
Відповідно до ст.131 КПК України арешт майна належить до заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
За таких обставин, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна (постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №554/2506/22, провадження №51-4350кмо23).
У даній справі кримінальне провадження закрите слідчим СВВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а тому і з цього моменту припинила дію ухвала слідчого судді про арешт майна від 23 січня 2025 року в межах кримінального провадження №12025181110000031, наслідком чого є скасування арешту як заходу забезпечення кримінального провадження.
Відтак, враховуючи, що кримінальне провадження №12025181110000031, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, закрите постановою слідчого на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, накладений 23 січня 2025 року ухвалою слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області у справі №949/175/25 арешт на майно, припинив свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України.
Тому, враховуючи зазначене вище, а також, що вирішення питання про скасування арешту майна, не належить в даному випадку до компетенції та повноважень слідчого судді у порядку судового контролю під час досудового розслідування, а тому у задоволенні клопотання про скасування арешту на майно, слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах володільця майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна, по матеріалах досудового розслідування №12025181110000031, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення щодо неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1