Справа №949/1024/24
Провадження №1-кп/949/160/25
11 березня 2025 року
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця, в режимі відеоконференцзв'язку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024180000000345 від 18 березня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сварицевичі Сарненського району Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України,
18 березня 2024 року, приблизно о 17 год. 20 хв., у денну пору доби, водій автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, порушуючи вимоги підпункту б) пункту 2.3, підпункту а) пункту 2.9, пунктів 11.3, 12.1 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху) та рухаючись на 89 км. автодороги Р-76 Прикладники-Зарічне-Дубровиця, в межах Сарненського району Рівненської області, зі сторони с. Лісове Сарненського району Рівненської області в напрямку с. Золоте Сарненського району Рівненської області, на заокругленні проїзної частини дороги вправо по ходу свого руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та неправильно її оцінив, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням автомобіля та допустив виїзд транспортного засобу вліво на зустрічну смугу руху, де відбулося зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Mercedes Benz 814 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який не мав технічної можливості уникнути зіткнення з незалежних від нього причин. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , ОСОБА_7 , отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
Порушення ОСОБА_8 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху, який вимагає від водія під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху врахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, та пункту 11.3 Правил дорожнього руху, згідно якого, рух по зустрічній смузі руху можливий лише при обгоні або об'їзді перешкоди, а водії зустрічного напрямку при цьому мають перевагу, знаходяться у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.
Будучи допитаним в ході судового розгляду, в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 свою вину у скоєному вищевказаному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.286-1 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання, що вранці 18 березня 2024 року, після того, як завів дитину у садок, випив близько ста грамів горілки та пиво. Далі він заїхав в центр села, де зустрів ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , випив з ними каву. Далі вони разом вирішили поїхати на належному ОСОБА_4 автомобілі марки «Volkswagen Golf» в с.Золоте Сарненського району. У автомобіль до них на заднє сидіння також сіли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . ОСОБА_4 рухався автомобілем приблизно зі швидкість 100 км за годину. Проте після заокруглення дороги, на повороті між с. Лісове і с. Золоте, він частково здійснив виїзд на зустрічну смугу, де боковою частиною свого автомобіля зіткнувся із вантажним автомобілем. Після ДТП ОСОБА_4 зазнав стресу, розгубився, а тому не зупинився та продовжив далі рух. По дорозі ніхто із пасажирів нічого не говорив і не скаржився на отримані травми. Коли він проїхав близько трьох кілометрів, то усвідомив про скоєне, на узбіччі зупинився, де всі почали виходити із автомобіля. Однак, ОСОБА_7 із автомобіля не вийшов, а продовжував перебувати у автомобілі. Далі ОСОБА_4 відійшов на декілька метрів від автомобіля. Згодом біля них зупинився незнайомий автомобіль, з якого хтось викликав швидку допомогу. Коли приїхав автомобіль швидкої допомоги і дістали ОСОБА_7 із автомобіля, то на ньому були помітні тілесні ушкодження, і він не подавав ознак життя. Коли приїхали поліцейські, то на місці дорожньої пригоди у ОСОБА_4 було визначено рівень алкогольного сп'яніння, показник якого складав 2,4 проміле, з яким він погодився. Також вказав, що його автомобіль був у технічно справному стані і ніяких вимушених причин, що унеможливлювали дотримання ним правил дорожнього руху не було. Водія вантажного автомобіля там бачив, але він до нього не підходив і з ним не говорив. Підтвердив, що через свій стан алкогольного сп'яніння та через порушення ним п. 12.1 Правил дорожнього руху, трапилась дана дорожньо-транспортна пригода. Під час досудового розслідування його мати відшкодувала потерпілій стороні матеріальну шкоду. У потерпілої після першого судового засідання він просив вибачення та повідомив, що буде допомагати їй, чим зможе. Проте вона сказала, що їй нічого вже не треба, але просила лише допомогти поставити пам'ятник. Шкодує, що так сталося, постійно думає про вчинене. Також повідомив, що такого більше не повторить та зробив для себе на все життя належні висновки
На одному із судових засідань потерпіла ОСОБА_12 пояснила, що безпосереднім свідком дорожньо-транспортної пригоди вона не була, але повідомила, що 18 березня 2024 року близько 16-ї години її син ОСОБА_7 взяв у неї кошти, щоб віддати за телефон, після чого пішов з будинку. Згодом ОСОБА_9 їй по телефону повідомив, що ОСОБА_7 загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди. На даний час, їй в добровільному порядку відшкодовано завдану матеріальну шкоду, а тому претензій до обвинуваченого не має. Також пояснила, що обвинувачений просив у неї вибачення, і вона його пробачила. При обранні міри покарання покладається на розсуд суду.
В подальшому від потерпілої ОСОБА_12 надійшла заява, у якій просила подальші судові засідання по обвинуваченню ОСОБА_4 проводити без її участі. Відносно міри покарання покладається на розсуд суду (а.с.72).
Прокурор в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 (шість) років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 6 (шість) років. На підставі п.7 ст.72 Кримінального Кодексу України у строк відбування покарання, зарахувати строк перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом, виходячи із відповідного співвідношення. Крім того, просила обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, змінити на тримання під вартою, взявши обвинуваченого ОСОБА_4 під варту в залі суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_13 в судовому засіданні просив суд при ухваленні вироку врахувати усі обставини, що пом'якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений повністю визнав себе винним, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання, щиро розкаявся, усвідомив наслідки свого діяння, яких не бажав, зробив для себе належні висновки, повністю відшкодував потерпілій матеріальну шкоду, а сама потерпіла будь-яких претензій до нього не має та, яка не наполягала на суворому покаранні, просив вибачення у потерпілої. Вказаний злочин обвинувачений вчинив з необережності, що істотно знижує ступінь його тяжкості. Тому просив призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням прав керувати транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років.
Вина обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.3 ст.286-1 КК України, доведена сукупністю доказів, зібраних по кримінальному провадженню, перевірених і досліджених в судовому засіданні, зокрема показаннями свідків обвинувачення:
В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що 18 березня 2024 року близько 17-год. він рухався технічно справним вантажним автомобілем марки «Mercedes Benz 814 D» у напрямку смт. Зарічне Вараського району зі швидкістю близько 50 км за годину. Згодом йому на зустрічну смугу виїхав легковий автомобіль сірого кольору марки «Volkswagen Golf», який їхав з великою швидкістю. Близько за сто метрів до нього, вказаний автомобіль виїхав на його смугу руху та, не повертаючи, їхав йому на зустріч. Після цього ОСОБА_6 почав з'їжджати, зупиняти автомобіль і брати правіше, щоб він міг його об'їхати, аж поки автомобіль ОСОБА_6 не з'їхав на узбіччя, де трапилася дорожньо-транспортна пригода. В результаті ДТП його автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а у легкового автомобіля зірвало дах. Проте винуватець ДТП не зупиняючись, продовжив рух. Далі ОСОБА_6 залишив свій транспортний засіб і зупинив проїжджаючий повз автомобіль і попросив водія поїхати за автомобілем обвинуваченого. Зупинився автомобіль вже на перехресті, що орієнтовно за чотири з половиною кілометри від місця пригоди. Коли прийшов до легкового автомобіля, то відразу запитав, хто водій, на що обвинувачений йому відповів, що він є водієм. По його стану було помітно, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, адже від нього було дуже чути запах алкоголю, він стояв на ногах, тримаючись за дверцята автомобіля. Далі він запитав у нього, що сталося, на що він відповів, що не знає та ще щось нерозбірливо сказав. Далі ОСОБА_6 помітив у салоні автомобіля мертву людину. Після цього незнайомі жінки викликали швидку допомогу, а він зателефонував на лінію 102. Окрім загиблого та водія у салоні ще хтось сидів, а ще хтось намагався привести до тями загиблого, а також хтось сидів біля автомобіля під деревом. Усі вони також були із ознаками алкогольного сп'яніння. Коли приїхала швидка допомога, то ОСОБА_6 підвезли до його автомобіля. Під час досудового розслідування ОСОБА_6 брав участь у слідчому експерименті. Після ДТП ОСОБА_6 звертався до обвинуваченого про відшкодування збитків за завдані автомобілю механічні пошкодження, але він відмовився. На даний час через механічні пошкодження він не користується автомобілем, а тому має до обвинуваченого претензії матеріального характеру.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що потерпілий був його товаришем. 18 березня 2024 року після обіду він зустрів ОСОБА_7 , який попросив поїхати з ним в центр села. Згодом біля кафе вони зустріли обвинуваченого, поряд з яким був його автомобіль. Обвинувачений на вигляд був тверезий. Далі вони вирішили поїхати з ним на його автомобілі в кафе в с.Золоте. Алкогольні напої вони не вживали. ОСОБА_9 сів попереду біля водія, а ОСОБА_7 сів з лівої сторони за водієм, інші пасажири ОСОБА_10 та ОСОБА_11 сіли правіше від ОСОБА_7 . Їхали вони по своїй смузі руху зі швидкістю приблизно 90 км за годину. Приблизно о 15 чи 16 годині, після проїзду повороту, вони помітили, що їм назустріч їде вантажний автомобіль. Коли автомобілі наблизилися один до одного, то хтось із водіїв трохи виїхав на зустрічну смугу, після чого трапилась дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_4 після цього, нічого не говоривши, проїхав ще більше кілометра і зупинився. Коли вони вийшли з автомобіля, то ОСОБА_9 помітив, що ОСОБА_7 залишився у автомобілі, а тому вирішив повернутися за ним. Коли він заглянув у салон, то побачив ще живого ОСОБА_7 , який сопів та лежав головою до верху, а на його поясі була кров. ОСОБА_4 , коли дізнався про ОСОБА_7 , то взявся за голову. Після цього він відразу зателефонував і викликав швидку допомогу. Потім ОСОБА_9 помітив, що ОСОБА_7 вже перестав сопіти і не подавав ознак життя. Коли приїхали працівники поліції, то він бачив, як обвинувачений продував газоаналізатор, але що там показало він не бачив, бо стояв осторонь. Коли приїхали працівники поліції, то ОСОБА_4 сам їм повідомив, що він водій.
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що перебуваючи на чергуванні в СРПП ВП №1 на лінію 102 надійшло повідомлення від заявника ОСОБА_6 про вчинення дорожньо-транспортної пригоди поблизу с. Лісове. Коли приїхали на місце події, то зустріли заявника і побачили пошкоджений вантажний транспортний засіб. Тоді заявник повідомив, що автомобіль марки «Volkswagen Golf», виїхав на зустрічну смугу руху та врізався у його автомобіль, після чого він не зупинився і продовжив далі рух в напрямку с.Золоте. Коли вони поїхали назад, то на повороті поблизу с. Золоте в напрямку с. Озерськ побачили легковий автомобіль і автомобіль швидкої допомоги, після чого під'їхали до них. Поблизу вказаних автомобілів перебувало троє осіб, двоє з яких вказали, що вони їхали у автомобілі у якості пасажирів, а водієм був ОСОБА_4 , що також підтверджував і сам ОСОБА_4 . Далі вони помітили, що ззаду з лівої сторони у салоні автомобіля був пасажир. Коли його дістали із автомобіля, то виявили на ньому сліди крові, а він сам був без ознак життя. Далі було встановлено особу водія легкового автомобіля, який перебував із ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, було чути різкий запах алкоголю із порожнини рота, нечітка мова. Через свій стан алкогольного сп'яніння, він тоді практично не міг нічого відповісти. Далі водієві у присутності та за вказівкою слідчого було запропоновано пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Алкофор», на що останній погодився, та результат якого показав більше двох проміле. На обличчі у ОСОБА_4 були гематоми і сліди крові, а пасажири були без видимих пошкоджень, але також останні перебували із ознаками алкогольного сп'яніння, зокрема нерозбірливо розмовляли і хиталися. Останні тоді пояснювали, що вони їхали із с. Сварицевичі, де вживали спиртні напої, звідки ОСОБА_4 їх забрав автомобілем.
Аналізуючи вищезазначені покази свідків, допитаних в судовому засіданні, суд вважає їх такими, що в своїй сукупності доводять вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України і показання вказаних свідків не викликають сумнівів в їхній об'єктивності, оскільки є послідовними, які підтверджені в судовому засіданні та узгоджуються з іншими письмовими доказами, які були досліджені судом та містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024180000000345, згідно якого 18 березня 2024 року було внесено відомості про кримінальне правопорушення і розпочато досудове розслідування за ч.3 ст.286 КК України (Том-1 а.п.1-2);
- даними, що містяться у протоколі огляду ділянки місцевості поза межами населеного пункту від 18 березня 2024 року та фототаблицями до нього, де значиться, що об'єктом огляду є ділянка місцевості, яка розташована на автомобільній дорозі, сполученням с. Золоте Сарненського району - с.Озерськ Сарненського району. На момент огляду на вказаній ділянці місцевості, а саме, на правому узбіччі, відносно напрямку огляду, лежав труп чоловічої статті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с.Сварицевичі Сарненського району Рівненської області. Окрім цього, на даній ділянці місцевості на момент огляду знаходився автомобіль марки "Volkswagen Golf", реєстраційні номерні знаки НОМЕР_3 сірого кольору, на якому з лівої сторони наявні механічні пошкодження, а біля правої передньої частини наявний металевий елемент (Том 1 а.п.16-26);
- даними, що містяться у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 18 березня 2024 року з долученими до нього схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та фототаблицями, де значиться, що місцем огляду є проїзна частина автомобільної дороги Р-76, сполученням Прикладники-Зарічне-Дубровиця. На відстані 20,6 м від стовбця №42-47 на лівій смузі руху розташований автомобіль марки «Mercedes Benz 814 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому наявні механічні пошкодження, а саме, пошкоджено передню ліву частину вантажної платформи, а поряд на землі були пластикові деталі (Том-1 а.п.27-45);
- даними, що містяться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 22 лютого 2005 року, де значиться, що власником автомобіля марки «Mercedes Benz 814 D», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_15 (Том-1 а.п.45);
- даними, що містяться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 02 листопада 2023 року, де значиться, що власником автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 (Том-1 а.п.52);
- даними, які містяться у повідомленні РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській області №31/1356-17-2024 від 28 березня 2024 року, де значиться, що 23 серпня 2018 року в ТСЦ 5643 ОСОБА_16 отримав посвідчення водія НОМЕР_6 , категорії «А», «В», «С1», «С». Також значиться, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області з 20 січня 2023 року по 20 січня 2024 року, він був позбавлений права керування (Том-1 а.п.62);
- даними, які містяться у повідомленні РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській області №31/1351-17-2024 від 27 березня 2024 року, де значиться, що згідно пошуку ТЗ по «НАІС ДДАІ» МВС України, власником автомобіля марки «Mercedes Benz 814 D», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , є ОСОБА_15 , а власником автомобіля марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_4 (Том-1 а.п.64,65);
- даними, які містяться у довідці Рівненського обласного центру з гідрометеороголігії (Рівненський ЦГМ) №9917-1-276/9917-04 від 25 березня 2024 року, де значиться, що за даними репрезентативної до ділянки а/д Прикладники-Зарічне-Дубровиця, що поблизу с.Золоте Сарненського району Рівненської області, метеостанції Сарни, 18 березня 2024 року в період з 16-00 год. по 19-00 год. зафіксовано наступні погодні умови: хмарно, температура повітря 4-3 °C тепла, опадів та інших атмосферних явищ не спостерігалось - МДВ* не погіршувалось (10 км). 18 березня 2024 року в Рівненській області сонце зайшло о 18 год. 24 хв., повна темрява настала о 18 год. 57 хв. - в цей період тривали сутінки (Том-1 а.п.69);
- даними, які містяться у протоколі відібрання експериментальних зразків крові від 19 березня 2024 року, де значиться, що о 10 год 19 хв по 10 год 22 хв у підозрюваного ОСОБА_4 відібрано зразки крові (Том-1 а.п.130-131);
- даними, які містяться у протоколі від 19 березня 2024 року, де значиться, що о 10 год 30 хв по 10 год 42 хв у підозрюваного ОСОБА_4 відібрано зразки сечі (Том-1 а.п.134-135);
- даними, що містяться у протоколі перегляду відеозапису від 26 квітня 2024 року, який було також відтворено в судовому засіданні з оптичного DVD-R диска, зафіксовані обставини, що мали місце 18 березня 2024 року на місці події, по факту дорожньо-транспортної пригоди (Том-1 а.п.158-159);
- даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту та фототаблиць до нього від 30 квітня 2024 року, під час якого свідок ОСОБА_6 розповів, яким чином та за яких обставин відбулася дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 18 березня 2024 року, близько 17-20 год. на автодорозі Р-76 Прикладники - Зарічне - Дубровиця поблизу с.Золоте Сарненського району Рівненської області (Том-1 а.п.189-200);
- даними, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту та фототаблиць до нього від 30 квітня 2024 року, під час якого ОСОБА_4 розповів, яким чином та за яких обставин відбулася дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 18 березня 2024 року, близько 17-20 год. на автодорозі Р-76 Прикладники - Зарічне - Дубровиця поблизу с.Золоте Сарненського району Рівненської області (Том-1 а.п.212-224);
- даними, що містяться у висновку експерта №75 від 19 березня 2024 року та фототаблиць до нього, з якого встановлено, що у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: поверхневих ранок обличчя зліва, синця-напливника лівої орбітальної ділянки, подряпини тильної поверхні лівої кисті, які могли виникнути за умов дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (Том-2 а.п.3-9);
- даними, що містяться в лікарському свідоцтві про смерть №70 від 19 березня 2024 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_7 стала важка поєднана (комбінована) тупа (несумісна із життям) спінальна травма, травма органів грудної клітки: уламкові переломи 4-5 грудних хребців ушкодженням речовини спинного мозку на цьому рівні, перелом грудини, 3-5 ребер зліва, розриви легень, бронхів, магістральних судин - аорти, легеневої артерії, правого вушка серця (з гострою масивною внутрішньогрудною кровотечею). Проникаюче сліпе колоте поранення передньої поверхні грудної клітки зліва (металевою частиною обшивки вантажної автівки). Травмування особи, що знаходилася у легковому автомобілі (пасажир) при зіткненні з вантажним автомобілем у зустрічному напрямку (Том-2 а.п.15-16);
- даними, що містяться у висновку експерта №70 проведеної судово-медичної експертизи від 10 травня 2024 року, з якого встановлено, що при судово-медичній експертизі на тілі трупа ОСОБА_7 , виявлені тілесні ушкодження вигляді: 1.1 гематоми передньої поверхні лівої половини грудної клітки; зяючої (колотої) рани передньої поверхні грудної клітки зліва, топографічно - від парастернальної до середньо-ключичної лінії, між 4 та 5 ребрами, з осадненням та раневим каналом, який мав напрямок в глибину грудної порожнини, з пошкодженнями (по ходу раневого каналу) - жирової клітківки, м'язевої тканини, з переломами тіла грудини, уламковими зламами 3-5 ребер зліва, з ушкодженнями серцевої сорочки, легень, правого вушка серця, магістральних судин - надклапанної частини аорти, легеневої артерії (наскрізно), нижньої частки трахеї, біфуркації бронхів, з відривом лівого бронху, стравоходу, з травматичним ураженням міжхребцевого диску між 4 та 5 грудними хребцями, з уламковими переломами останніх та розривом речовини спинного мозку на рівні ушкоджень цих хребців з масивними крововиливами в органи та тканини, з гострою масивною внутрішньогрудною та зовнішньою кровотечею та ознаками швидкої післятравматичної крововтрати. 1.2. осаднення зовнішньої поверхні лівого ліктевого суглобу; 1.3. синця внутрішньої поверхні тильно-подошвеної частини правої стопи. Комплекс ушкоджень, що зазначений в п. 1.1. виник внаслідок одномоментної травматичної дії твердим предметом із обмеженою контактуючою поверхнею, в напрямку: спереду-дозаду, дещо справа-наліво, горизонтально. Цей предмет, ймовірно, міг бути: як обмеженою, (дещо загостреною) частиною уламка твердого покриття салону автівки, так і стороннім предметом - «металевою частиною обшивки іншого транспортного засобу» (під час дорожньо-транспортної пригоди). Даний комплекс ушкоджень є прижиттєвим, виник в короткий проміжок часу, попередньо моменту настання смерті, стосовно живих осіб - має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння і знаходиться в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті. Ушкодження, що зазначені в п.п. 1.2. 1.3 - виникли одночасно або в швидкій послідовності одне за одним, щодо живих осіб, мають ознаки легких тілесних ушкоджекнь. Враховуючи характер, локалізацію вищезазначених ушкоджень, останні могли, виникнути за умов дорожньо-транспортної пригоди - в салоні легкової автівки - за обставин зіткнення транспортних засобів. Причиною смерті ОСОБА_7 , є важка поєднана (комбінована) тупа (несумісна з життям) спінальна травма, травма органів грудної клітки: уламкові переломи 4-5 грудних хребців з ушкодженням речовини спинного мозку на цьому рівні, перелом грудини, 3-5 ребер зліва, розриви легень, бронхів, магістральних судин - аорти, легеневої артерії, правого вушка серця (з гострою масивною внутрішньогрудною кровотечею), внаслідок проникаючого сліпого колотого поранення передньої поверхні грудної клітки зліва металевою частиною обшивки вантажної автівки). Дана масивна травма зумовила швидкий розвиток травматичного (комбінованого - кардіального, спінального, плевропульмонального та геморагічного) шоку, зупинку серцевої діяльності та дихання, функцій центральної нервової системи. Враховуючи ступінь вираженості трупних явищ на початок дослідження трупа, смерть ОСОБА_7 , настала в проміжок від 16 до 24 години до початку судово-медичної експертизи його трупа (Том-2 а.п.17-24);
- даними, що містяться у висновку експерта №СЕ-19/118-24/3945-ІТ від 25 квітня 2024 року та фототаблиць до нього, з якого встановлено, що на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система, система рульового керування, а також фари ближнього дальнього світла системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля Mercedes Benz 814 D (номерний знак НОМЕР_2 ) знаходилися в працездатному стані (Том-2 а.п.29-35);
- даними, що містяться у висновку експерта №СЕ-19/118-24/3944-ІТ від 25 квітня 2024 року та фототаблиць до нього, з якого встановлено, що на момент проведення експертного дослідження робоча гальмівна система, система рульового керування, а також фари ближнього-дальнього світла системи зовнішнього освітлення досліджуваного автомобіля «Volkswagen Golf» (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходилися в працездатному стані (Том-2 а.п.41-47);
- даними, що містяться у висновку експерта №СЕ-19/118-24/3948-ІТ від 29 квітня 2024 року та фототаблиць до нього, з якого встановлено, що контактування транспортних засобів відбулося між передньою лівою боковою частиною автомобіля Volkswagen Golf (номерний знак НОМЕР_1 (передній бампер, переднє ліве крило, капот, передня ліва стійка кузова, передні ліві двері, середня ліва стійка кузова, задні ліві двері, задня ліва стійка кузова, заднє ліве крило), на відстані близько 25-360 см від переднього габариту автомобіля із лівою боковою частиною автомобіля Mercedes Benz 814D (номерний знак НОМЕР_2 ) (лівий дефлектор кабіни, крило лівого переднього колеса, лівий повторювач покажчика повороту, передня ліва стійка кузова, ліва бокова частина кузова, кронштейн кріплення заднього лівого ліхтаря) по всій габаритній довжині транспортного засобу (на відстані 0-945 см від переднього габариту автомобіля). Зіткнення автомобіля Volkswagen Golf (номерний знак НОМЕР_3 ) з автомобілем Mercedes Benz 814D (номерний знак НОМЕР_2 ) відбулося на автодорозі Прикладники-Зарічне-Дубровиця, в межах розташування уламків пластикових деталей від транспортних засобів, що зафіксовані у наданих на експертизу копіях протоколу огляду місця події від 18 березня 2024 року і схеми до нього (Том-2 а.п.51-61);
- даними, що містяться у висновку експерта №668 від 24 квітня 2024 року, з якого встановлено, що в наданій на дослідження сечі ОСОБА_4 , виявлено етиловий спирт, концентрація якого становить 0,23 ‰ (Том-2 а.п.71-72);
- даними, що містяться у висновку експерта №352 від 10 травня 2024 року, з якого встановлено, що при судово-токсикологічній експертизі крові ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт в концентраціі 0,23 ‰ (проміле). Дана концентрація алкоголю в крові свідчить про факт вживання алкоголю, але до стану алкогольного сп'яніння не відноситься, згідно науково-практичним даним, легка степінь алкогольного сп'яніння вважається з 0,5 ‰ (проміле) і вище (Том-2 а.п.73-74);
- даними, що містяться у висновку експерта №СЕ-19/118-24/6138-ІТ від 27 травня 2024 року, з якого встановлено, що в заданій дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобіля Volkswagen Golf (номерний знак НОМЕР_3 ) ОСОБА_17 не відповідали вимогам п.11.3, п. 12.1 та п. 12.6 ґ) Правил дорожнього руху України, при чому невідповідності вимогам п. 11.3 та п. 12.1 Правил дорожнього руху з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. В заданій дорожньо-транспортній ситуації, в діях водія автомобіля Mercedes Benz 814 D (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_6 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору перебували у причинному зв'язку зі виникненням даної дорожньо-транспортної не вбачається (Том-2 а.п.82-88);
- даними, що містяться у роздруківці за результатами обстеження ОСОБА_4 , за допомогою спеціального технічного засобу Алкофор 507, де встановлено результат 2,46 ‰ (проміле) алкоголю у видихуваному повітрі (Том-2 а.п.97);
Дослідивши вказані докази, суд дійшов висновку про те, що вони є належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, зібрані у встановленому законом порядку, не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку. Отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 повністю доведена, а його умисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, що спричинило смерть потерпілого, суд кваліфікує за ч.3 ст.286-1 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання та особу винного.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.286-1 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як тяжкий злочин.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що він раніше не судимий (Том-2 а.п.95), визнав вину в повному обсязі, висловлював жаль щодо вчиненого ним злочину та наслідків від нього, а також відшкодував потерпілій завдані збитки в повному обсязі.
З огляду на це, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставин, які обтяжують покарання не встановлено.
Також суд враховує, що ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, зокрема, одружений (а.с.117), має на утриманні двох малолітніх дітей (а.с.118,122), одна з яких є дитиною інвалідом (а.с.119,120), має місце постійного проживання та реєстрації, за яким характеризується позитивно (Том-2 а.п.99), знаходиться на "Д" обліку у сімейного лікаря із виразковою хворобою шлунка (Том-2 а.п.100), на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, оскільки такі відомості в матеріалах кримінального провадження відсутні.
Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_13 на наявність пом'якшуючих покарання обставин та відсутність претензій з боку потерпілої, а також те, що вказаний злочин обвинувачений вчинив з необережності, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, не заслуговують на увагу, оскільки жодним чином не зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину та його наслідки. Менш суворий вид покарання, не буде сприяти меті покарання - виправленню засудженого, а також запобіганню вчиненню ним нових злочинів. Відтак доводи захисника обвинуваченого в частині застосування обвинуваченому ст.69 КК України є непереконливими та не заслуговують на увагу.
Що стосується позиції потерпілої, на яку звертає увагу захисник, стосовно призначення покарання, то у справах цієї категорії ця позиція не є обов'язковою для суду, однак вона враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст.65 КК України, і не має над ними пріоритету.
Указане відповідає правовій позиції ККС Верховного Суду, яку сформовано у постанові від 21.08.2019 року у справі № 682/956/17.
В той же час, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке за класифікацією злочинів, передбачених ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, а також конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, яке є необережним тяжким злочином, та характер допущених обвинуваченим ОСОБА_4 порушень вимог Правил дорожнього руху, внаслідок яких наступили суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілого.
Крім того, в кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Санкція ч. 3 ст. 286-1 КК України є кумулятивною, тобто передбачає наявність як основного, так і додаткового виду покарання.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа "Довженко проти України"), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд зазначає, що вчинений ОСОБА_4 злочин хоча і є необережним, але грубе нехтування ним п.2.9 а) ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
В п.3 згаданої вище Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (з наступними змінами) вказано, що, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, судам слід виходити з класифікації злочинів, особливостей конкретного злочину й обставин та способу його вчинення, кількості епізодів злочинної діяльності, характеру і ступеню тяжкості наслідків, що настали, а при дослідженні даних про особу підсудного з'ясовувати його вік, поведінку до вчинення злочину, наявність судимостей і адміністративних стягнень, тощо.
Під час судового розгляду судом встановлено, що ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що ним було підтверджено в судовому засіданні та вже був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, що також підтверджується повідомленням РСЦ ГСЦ МВС в Рівненській області №31/1356-17-2024 від 28 березня 2024 року (Том-1 а.п.62), однак належних висновків для себе не зробив та 18 березня 2024 року, керуючи транспортним засобом у стані алкогольного спяніння, допустив порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
З огляду на це, суд вважає, що визнані судом обставини, які пом'якшують покарання не знижують істотно ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Отже, відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України.
Відповідно до статтей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами. Особі, котра вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.
Норми зазначеного Кодексу наділяють суд правом вибору у визначених законом межах заходу примусу певного виду і розміру. Названа функція суду за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки передбачає вибір однієї з альтернативних форм реалізації кримінальної відповідальності і потребує взяття до уваги й оцінки відповідно до визначених законом орієнтирів усіх конкретних обставин справи, без урахування яких обрана міра покарання не може вважатися справедливою. Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Так, санкція ч.3 ст.286-1 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до десяти років.
Відповідно до висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 02 березня 2021 року у справі №721/115/19, для досягнення пропорційності між злочином та покаранням, основним чинником, який має братися до уваги під час визначення виду та міри покарання за злочин, є ступінь його тяжкості та небезпечності. При призначенні покарання судам слід прагнути до справедливості та пропорційності, а будь-які винятки з цієї мети мають бути належним чином обґрунтовані.
З огляду на викладене, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, який розкаявся у вчиненому, усвідомив свою провину, враховуючи його поведінку після вчинення злочину, сприяв слідству та суду у встановленні істини, добровільне відшкодування потерпілій завданої матеріальної шкоди, яка при обранні міри покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду, дані про особу винного, який одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, просив у потерпілої вибачення, позиції прокурора та захисника обвинуваченого, а також виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що у даному конкретному випадку обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно призначити основне покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України, яке він повинен відбувати реально, а також додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк п'ять років, оскільки такий вид та розмір покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Такий висновок узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 16660,16 грн., згідно вимог ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 5,7 ст.72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті; домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Як встановлено із матеріалів кримінального провадження, а саме із протоколу затримання від 18 березня 2024 року, ОСОБА_16 на підставі п.1,2 ч.1 ст.208 КПК України був фактично затриманий о 23 год. 11 хв. 18 березня 2024 року (Том-1 а.п.100-103).
В ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2024 року застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, а саме до 17 травня 2024 року (Том-1 а.п.123).
В подальшому ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15 травня 2024 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, а саме до 19 червня 2024 року (Том-1 а.п.149), який в подальшому продовжувався ухвалами Дубровицького районного суду Рівненської області від 14 червня 2024 року (а.с.50-51), від 30 липня 2024 року (а.с.96-97), від 26 вересня 2024 року (а.с.132-134), від 20 листопада 2024 року (а.с.165-166), від 17 січня 2025 року (а.с.195-196) до 17 березня 2025 року включно.
Тому суд приходить до висновку, що за правилами ч.5,7 ст. 72 КК України до строку відбування покарання слід зарахувати: час перебування ОСОБА_4 під вартою з 18 березня 2024 року по 15 травня 2024 року включно з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає один день позбавлення волі, та час перебування ОСОБА_4 під цілодобовим домашнім арештом з 15 травня 2024 року по 11 березня 2025 року включно, з розрахунку, що трьом дням цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі.
При вирішенні, згідно із п.2 ч.4 ст.374 КПК України, питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд керується тим, що даним вироком суду визнається доведеним обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого злочину та йому призначається покарання у виді позбавлення волі з поміщенням до установи закритого типу. Тому суд, із врахуванням вищенаведеного, вважає за необхідне обраний обвинуваченому запобіжний захід, у виді домашнього арешту змінити на тримання під вартою.
Майнова шкода відшкодована.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 Кримінального Кодексу України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 , у вигляді домашнього арешту, змінити на тримання під вартою, до вступу вироку в законну силу, взявши обвинуваченого ОСОБА_4 під варту в залі суду з подальшим його утриманням у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання, тобто з 23 год. 11 хв. 18 березня 2024 року.
На підставі ч. 5 статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, перебування його під вартою з 18 березня 2024 року по 15 травня 2024 року включно, з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
На підставі ч. 7 статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання, строк цілодобового домашнього арешту з 15 травня 2024 року по 11 березня 2025 року включно, виходячи із співвідношення, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Речові докази:
- автомобіль марки «Mercedes Benz 814 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який визнаний та приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12024180000000345 в якості речового доказу, який переданий на відповідальне зберігання власнику - повернути ОСОБА_6 .
- автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , який визнаний та приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12024180000000345 в якості речового доказу та залишений на зберіганні на території ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, що за адресою: вул. Воробинська, 25-А, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область - повернути ОСОБА_4 .
- 1 (один) оптичний диск DVD-R, який визнаний та приєднаний до матеріалів кримінального провадження №12024180000000345 в якості речового доказу - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на залучення експертів на загальну суму 16660,16 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят гривень 16 коп.)
Скасувати арешт на автомобіль марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2024 року.
Скасувати арешт на автомобіль марки «Mercedes Benz 814 D», реєстраційний номер НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 березня 2024 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1