Справа № 538/136/24
Номер провадження 2-а/538/1/25
19 лютого 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Бондарь В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Волошиної Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиці Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач ОСОБА_1 з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 10 від 16.01.2024 року. В обґрунтування позову вказав, що оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210? КУпАП у виді штрафу у розмірі 5100 грн., а саме щодо невиконання розпорядження №604 від 15.12.2023 року виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо оповіщення військовозобов'язаних з метою уточнення облікових даних та проведення медичного огляду про забезпечення їх прибуття у строк з 18 по 22.12.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ., чим порушив як посадова особа вимоги ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ЗУ «Про оборону України» та п.32 «Порядку організації військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487.
18.12.2023 року виконкомом Заводської міської ради було одержано розпорядження №604 від 15.12.2023 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо оповіщення призовників та військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в Заводській міській раді, згідно зазначеного списку, для уточнення облікових даних та проведення медичного огляду та прибуття у визначений термін до ТЦК. На виконання вимог вказаного розпорядження завідуючим військового облікового бюро виконкому Заводської міської ради ОСОБА_2 було здійснено оповіщення військовозобов'язаних згідно даного списку та надана доповідна до ТЦК. Зі змісту вищезазначеної доповідної вбачається про відсутність військовозобов'язаних за місцем їх реєстрації (проживання) і відсутністю можливості щодо вручення повісток особисто.
У зв'язку з чим направлено звернення щодо ухилення громадян від виконання військового обов'язку до ВП №2 Миргородського ВРП ГУНП в Полтавській області, які зазначені у списку доданого до розпорядження. Крім того, розпорядженням Полтавської обласної військової адміністрації від 15.12.2023 року №793 «Про організацію та проведення ( продовження) заходів загальної мобілізації людських і транспортних ресурсів та території Полтавської області» головам територіальних громад лише рекомендовано забезпечити своєчасне оповіщення та явку військовозобов'язаних за повістками. Таким чином позивач вважає. що він виконав усі вимоги розпорядження ТЦК, а так відсутні підстави для притягнення до адміністративної відвповдальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 210? КУпАП. Просить суд визнати протиправної та скасувати постанову №10 від 16.01.2024 року про накладання адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 210? КУпАП у виді штрафу у розмірі 5100 грн. та закрити провадження у справі.
В судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав пояснення відповідно до позовних вимог.
Представник відповідача позов не визнав, надав до суду відзив на позов. Просить су відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що дії відповідача та дана постанова є протиправними, виходячи з наступного.
Статтею 8 Конституції України задекларовано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що, підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови стало, ніби то невиконання міського голови Заводської міської ради абз. 11 ст.18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та п. 32 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» .
Частина 2 ст. 210? КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію а також вчинення такого порушення в особливий період.
Відповідно до абз. 11 ст. 18 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: організовують під час мобілізації в установленому порядку своєчасне оповіщення та прибуття громадян, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, техніки на збірні пункти та у військові частини, виділення будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів і надання послуг Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, оперативно - рятувальній службі цивільного захисту відповідно до мобілізаційних планів та забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надання звітності щодо бронювання військовозобов'язаних у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.32 Постанови КМУ від 30.12.2023 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» у разі отримання розпорядження відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору), до органів СБУ, Служби зовнішньої розвідки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних (резервістів) виконавчі органи сільських, селищних, міських рад: відбирають картки первинного обліку зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів; здійснюють оповіщення зазначених у розпорядженні призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання шляхом вручення під їх особистий підпис у картках первинного обліку повісток (додаток 11, для призовників - додаток 18 до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 13, ст. 656; 2021 р., № 16, ст. 618); у триденний строк письмово повідомляють районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про результати оповіщення, виконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вимог законодавства; забезпечують контроль за прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.
Разом з тим, в оскаржуваній постанові відсутні дані про те, що позивач зобов'язаний виконувати функції виконавчого органу Заводської міської ради області, а також, що виконавчий орган Заводської міської ради Полтавської області уповноважив позивача на виконання обов'язків, покладених на вказаний вище виконавчий орган.
Зокрема, відповідно до ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Відповідно до п. 20) ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищний голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Враховуючи дані вимоги законодавства, суд вважає, що розпорядження 18.12.2023 року виконкомом Заводської міської ради було одержано розпорядження №604 від 15.12.2023 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо оповіщення призовників та військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в Заводській міській раді, згідно зазначеного списку, для уточнення облікових даних та проведення медичного огляду та прибуття у визначений термін до ТЦК, яким позивача уповноважено на виконання п.32 Постанови КМУ від 30.12.2023 року № 1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». В матеріалах справи відсутні, а представником відповідача суду не надано доказів, які б підтверджували, що розпорядження №793 від 15.12.2023 року, виданого Полтавською обласною адміністрацією про покладання обов'язків про ведення військового обліку на території Полтавської області, який носить рекомендований характер, для ОСОБА_1 , який є посадовою особою Заводської міської ради та несе відповідальність щодо забезпечення контролю за прибуттям встановлений строк, що спричинило зрив проведення мобілізації людських та транспортних ресурсів на території підпорядкованій Заводській міській територіальній громаді в особливий період.
Таким чином, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до статті 210? КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
З огляду на зазначене вище, при винесені оскаржуваної постанови не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, посадова особа відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не врахувала вимоги даної статті щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, за яких було вчинено правопорушення, зокрема чи не було вчинено позивачем певні дії в умовах крайньої необхідності і чи наявний в діях позивача склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210? КУпАП.
Відповідач та його представник, не надали суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог 280 КУпАП орган та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.
Крім того, статтею 268 КУпАП визначені права особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.271 КУпАП у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Згідно ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст.279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідач та його представник в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надали суду доказів, що розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбувався відповідно до вказаних вище вимог КУпАП.
Крім того, із матеріалів даної справи не вбачається, що відповідач чи його представники вжили всіх заходів щодо надання позивачу можливості реалізувати його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі на отримання правової допомоги.
Матеріали справи не містять належних доказів що оскаржувана постанова прийнята в спосіб, який передбачений нормами КУпАП. Зокрема, оскаржувана постанова прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були порушені його права, в тому числі право на захист, що є, на думку суду підставою для скасування оскаржуваної постанови .
Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною другою статті 210? КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу. Також, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який діє досі.
Відповідно доабз.6,7ч.1ст.21Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підприємства,установи і організації зобов'язані сприяти територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінню та/або регіональним органам Служби безпеки України, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки України у їхній роботі в мирний час та в особливий період та забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин.
Пунктом 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, передбачено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Згідно п. 8 вказаного Порядку організація військового обліку в державних органах,органах місцевого самоврядування, на підприємствах,в установах та організаціях покладається на відповідних керівників. Обов'язки з ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях покладаються на працівників служби персоналу, служби управління персоналом.
Відтак, оскільки позивач являється посадовою особою голови Заводської міської ради Полтавської області, на яку покладено обов'язки з ведення військового обліку у коледжі, вона може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210? КУпАП.
Як вбачається з абз. 4 п. 34 вказаного Порядку з метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації здійснюють: оповіщення на вимогу районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки і забезпечення їх своєчасного прибуття.
Відповідно доп.47 вказаного Порядку у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки у визначені ним строки, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки; вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки (за наявністю); письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні; забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки.
Так, в оскаржуваній постанові вказано, що ОСОБА_1 порушила абз. 4 п. 34, п. 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, та абз. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас, судом встановлено, що на виконання вказаного Порядку та розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_3 №604 від 15.12.2023 року , яке надійшло 18.12.2023 року, голові Заводської міської ради Полтавської області було вжито заходи щодо оповіщення 15 осіб про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом особистого оповіщення завідуючим ВОБ ОСОБА_2 .
Судом відзначається, що доповідною Заводською міською радою Миргородського районом Полтавської області від 22.12.2023 року військовозобов'язані та резервісти, яких своїм розпорядженням викликало ТЦК та СП у позивача були наявні обґрунтовані перешкоди у ознайомленні вказаних осіб про їх виклик до ТЦК та СП на 22.12.2023 року саме під їх особистий підпис, у зв'язку з їх відсутністю за місцем проживання (а.с.11) та повідомив особу, яка винесла оскаржувану постанову.
У свою чергу, правові підстави для примусової доставки даних осіб за їх місцем проживання позивачем або іншим працівником , про що в матеріалах справи є звернення міського голови Заводської міської ради Полтавської області від 22.12.2023 року ОСОБА_1 щодо ухилення громадян від виконання військового обов'язку на ім'я начальника ВП №2 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області (а.с.12) відсутні.
Відтак, в діях ОСОБА_1 не вбачається порушення абз. 6 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та абз. 4 п. 34 вказаного Порядку, оскільки останнім було вжито заходи для оповіщення військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
При цьому, суд звертає увагу, що п. 47 вказаного Порядку містить обов'язки щодо ведення військового обліку, які покладаються виключно на керівників підприємств, установ та організацій, а тому позивач не є суб'єктом правопорушення, пов'язаного з порушенням саме цих вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом в якості відповідача вірно зазначив орган, а не посадову особу, яка винесла оскаржувану постанову, оскільки зазначене узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 року в справі № 742/2298/17.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.ст.75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210? КУпАП.
За наведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, у зв'язку з чим постанову у справі про адміністративне правопорушення № 10 від 16.01.2023 року слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Крім того, відповідно до вимог ст.139 КАС України з ІНФОРМАЦІЯ_3 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст.ст. 1, 7, 245, 247, 251, 280, 283 КУпАП, керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.
Постанову № 10 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП від 16.01.2024 року, винесену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 5100 гривень - скасувати, а провадження в справі про адміністративне правопорушення - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лохвицького
районного суду В.А. Бондарь