Провадження № 2/537/235/2025
Справа № 536/2351/24
27.02.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючої судді - Мурашової Н.В.,
за участі секретаря - Дьяченко В.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду, із застосуванням відеоконференцзв'язку, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері,
Короткий зміст позову.
16.09.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовною заявою до повнолітнього сина ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її утримання щомісячно в розмірі частини всіх видів його доходу, починаючи з дня подання позову та до вічно.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є непрацездатною, інвалід ІІІ групи. Зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Є внутрішньо переміщеною особою від збройної агресії РФ, тому фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2980 грн. Має захворювання, лікування яких коштує дорого, а отриманої нею пенсії не вистачає навіть на ліки та їжу, комунальні послуги. Тому вона потребує матеріальної допомоги. ОСОБА_1 була одружена, але чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від виховання якого вона не ухилялася, батьківських прав не позбавлялася. Син ОСОБА_3 працездатний, раніше працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», отримує пенсію, тому може сплачувати аліменти на утримання матері. Проте не надає добровільно допомогу матері. За таких обставин ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
Рух справи.
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 17.09.2024 року справу за позовом ОСОБА_1 направлено до Крюківського районного суду м. Кременчука за підсудністю на підставі ч.1 ст.28 ЦПК України. (а.с.43).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.10.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. За клопотанням позивача витребувано докази, а саме: 1) у Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» довідку про доходи ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 2) у Покровської ДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області відомості про доходи ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 . (а.с.48-49).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.11.2024 року визнано обов'язковою явку в судове засідання відповідача ОСОБА_3 . Відкладено судове засідання. Постановлено наступне судове засідання провести в режимі відеоконференції із Державною установою «Полтавська установа виконання покарань (№23), де перебуває відповідач (а.с. 74).
Позиція учасників справи в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що проживала у м. Мар'їнка Донецької області. На теперішній час у зв'язку зі збройною агресією РФ, вона є ВПО, проживає в орендованому житлі за адресою : АДРЕСА_2 . Є інвалідом ІІІ групи, особа похилого віку, непрацездатна. Вдова. Мала двох дітей, які на теперішній час набули повноліття: доньку ОСОБА_5 та сина ОСОБА_3 . Донька теж ВПО, самостійно виховує двох малолітніх дітей, проживає окремо, точна її адреса проживання не відома. Син проживав з нею, працював, отримує пенсію, раніше допомагав їй, проте на теперішній час утримується в установі попереднього ув'язнення. Тому вона залишилася одна у м. Кременчуці, в орендованому житлі, а її пенсії недостатньо, щоб оплатити комунальні послуги, придбати ліки та їжу. Оформити субсидію на комунальні послуги в орендованому житлі вона не має можливості. Отже потребує допомоги сина. З доньки стягувати аліменти на своє утримання вона не бажає, оскільки донька має утримувати своїх дітей та теж не має доходів.
Представник позивача адвокат Бєжанова К.І. просила задовольнити позов з наведених в ньому підстав.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав позовні вимоги, просив їх задовольнити. Стверджував, що отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, тому бажає допомагати своїй матері, оскільки вона опинилася в скрутному матеріальному положенні. Не має можливості подати докази на підтвердження наявності у нього інвалідності та доходу, оскільки утримується під вартою в установі попереднього ув'язнення.
Обставини встановлені судом, мотиви ухваленого рішення.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріалів справи, суд установив наступне.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто повних 63 року. Має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на облік як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 . Що підтверджено паспортом громадянина України на її ім'я НОМЕР_2 , виданим 20.02.2001 року Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій області (а.с.11-13); довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 09.08.2022 року №1631-5001980773 (а.с.18).
ОСОБА_1 подала квитанції про оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок на ОСОБА_6 . Вартість комунальних послуг у опалювальний сезон 2023-2024 роки дорівнює близько розміру її пенсії, у міжопалювальний сезон - дорівнює близько 30% від її пенсії. (а.с.22-30).
ОСОБА_1 - інвалід ІІІ групи безстроково, що підтверджено копією довідки АВ№0613145 міжрайонної медико-соціальної експертної комісії м. Волноваха Донецької області. Протипоказана фізична праця, переохолодження. (а.с. 16-17).
Пенсіонер ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Донецькій області (м. Курахове), отримує пенсію по інвалідності в розмірі 2760 грн. з вересня 2023 року по лютий 2024 року, 2980 грн. з березня 2024 року по серпень 2024 року, що підтверджено довідкою про доходи №1020 5208 9700 2056 (а.с.19).
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на 27.02.2025 року відсутні відомості про наявність у ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою, потребує матеріальної допомоги.
ОСОБА_1 має сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим 20.09.1984 року Мар'їнським відділом ЗАГС Донецької області, актовий запис №123. (а.с.39).
ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 09.07.2024 року за №12024170000000525, обвинувачується за ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, ч.2 ст.121 КК України, застосований запобіжний захід тримання під вартою, справа №524/11251/24 розглядається Автозаводським районним судом м. Кременчука.
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 29.01.2025 року у справі №537/4837/24, провадження №2/524/1940/25, ухвалено розірвати шлюб ОСОБА_3 з ОСОБА_8 , зареєстрований 29.06.2011 року у Відділі ДРАЦС Мар'їнського РУЮ у Донецькій області, актовий запис №64.
Судовим наказом Мар'їнського районного суду Донецької області від 20.09.2024 року у справі №237/3704/24, провадження №2-н/237/193/24, наказано стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19.09.2024 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Суду не подані докази про доходи та стан здоров'я відповідача ОСОБА_3 .
Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
Положеннями статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (стаття 202 СК України), не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них (стаття 204 СК України).
З указаного вбачається, що обов'язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька в матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов.
Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
Такий правовий висновок надав Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц, провадження №61-2386сво19, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.11.2020 року у справі №757/52096/18, провадження №61-9640св20.
У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, при встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі.
При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
З урахуванням вказаного, у справі, що переглядається, суд встановивши обставини справи й застосувавши норми матеріального права, дійшов висновку про те, що позивач є особою похилого віку, 1961 року народження, є непрацездатною, внутрішньо-переміщена особа, яка зареєстрована у м. Кременчук в орендованому житлі й власного житла не має, має лише єдиний дохід - пенсію у розмірі 2980,00 грн, яка виходячи з її стану здоров'я, умов проживання, очевидно не може задовольнити її життєві потреби, а тому безумовно має необхідність у матеріальній допомозі.
Разом з тим відповідач, який є сином позивача, є особою молодого віку, працездатний, розлучений, має на утриманні дитину, який проживає окремо з матір'ю.
Судом не встановлено підстав, передбачених положеннями статті 204 СК України, для звільнення відповідача від обов'язку утримувати непрацездатну мати.
Визнання позову відповідачем не є безумовною підставою для задоволення позову, якщо, на думку суду, позиція відповідача порушує права чи охоронювані законом інтереси третіх осіб, зокрема його дитини, яку він також має утримувати, чи можливо потерпілих у кримінальному провадженні, в разі подання ними цивільного позву про відшкодування шкоди, Держави - в разі понесення витрат на лікування потерпілих.
Більш того при визначенні розміру аліментів, який необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 на утримання матері, суд враховує, що сама позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала, що має ще повнолітню доньку, до якої позов не пред'являла, але вона теж має обов'язок утримувати непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги.
Ураховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як непрацездатної матері, що потребує матеріальної допомоги. Проте при визначенні розміру аліментів, які необхідно стягнути, суд вважає за необхідне врахувати, що у ОСОБА_1 двоє повнолітніх дітей, які мають обов'язок її утримувати, разом з тим вказаний позивачем відповідач ОСОБА_3 має ще дитину, на утримання якого судовим наказом з нього стягнуто аліменти, він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, попередньо утримується під вартою. При цьому за правовою позицією ВС, обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
А тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання позивача у розмірі 1/8 частини від його доходів щомісячно, починаючи з моменту подання позову до суду 16.09.2024 року і довічно.
Отже, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з повнолітнього сина аліментів на її утримання.
На підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання матері - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частки від всіх видів доходу (заробітку) платника аліментів щомісячно, починаючи 16.09.2024 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 20.02.2001 року, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце фактичного проживання як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_5 , виданий 20.02.2001 року Мар'їнським РВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 11.03.2025 року з підстав тимчасової непрацездатності головуючої судді.
Суддя Мурашова Н.В.