Справа 206/1239/25
Провадження 2-о/206/99/25
12 березня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Прінь І.П.,
присяжних Шафран С.В., Александрова О.М.
за участі: секретаря Погребної А.О.,
прокурора Геник Л.С.,
представника заявника Суходолова Є.П.,
особи, відносно якої розглядається питання ОСОБА_1 ,
представника особи, відносно якої розглядається питання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра Суходолова Є.П. про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Заявник звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, без її усвідомленої згоди. В обґрунтування заяви вказує на те, що 06.03.2025 ОСОБА_1 була госпіталізована до КП «ДБЛПД» ДОР» за направленням лікаря бригади ШМД Малишко № 972. У приймальному відділенні була оглянута лікарем-психіатром ОСОБА_3 , який після особистого огляду хворого зробила висновок про необхідність її госпіталізації до стаціонарного відділення ув'язку з наявністю у неї тяжкого психічного розладу, який обумовлює його небезпеку для себе та оточуючих. Встановлений діагноз: «F 06.2 маячний розлад органічного походження ( шизофреноподібний). 07.03.2025 ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів-психіатрів, яка підтвердила обґрунтованість госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги та необхідність його лікування в умовах стаціонару.
У судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_4 підтримав заяву. Суду пояснив, що ОСОБА_1 доступна мовному контакту, емоційно лабільна, настрій мінливий, на питання відповідає охоче по суті заданого. Знає, що перебуває в лікарні, в якій назвати не може, переконує, що в неї є містичні здібності, здатність до ясновидіння, висловлює маячні думки, наявність галюцинаторних переживань заперечує, поведінкою не виявляє, мислення різнопланове, паралогічне. ОСОБА_1 є тимчасово переміщеною особою. Переїхала до м. Дніпра з м. Селидове, яке тривалий час перебуває під обстрілами. Після цього стала агресивною, розмовляла само із собою, відмовлялася від їжі, не спала ночами. Була доставлена до лікарні бригадою швидкою медичною допомогою. 07.03.2025 ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів-психіатрів, яка прийшла до висновку, що вона потребує примусового лікування в умовах стаціонару, оскільки вона становить небезпеку себе, оскільки відмовлялася від їжі.
ОСОБА_1 суду пояснила, що приїхала до м. Дніпра з м. Селодове, яке дуже обстрілюється. Через це стала погано спати. Проживає на орендованій квартирі. Вважає, що вона зараз знаходиться у пансіонаті. Якщо лікар каже, що їй треба лікуватися, то вона буде лікуватися, а може лікуватися і вдома сама.
Представник ОСОБА_1 - адвокат проти задоволення заяви заперечує з огляду на невизначеність позиції ОСОБА_1 щодо її згоди на лікування у стаціонарі.
Прокурор заяву лікаря- психіатра підтримує, просить її задовольнити.
Заслухавши пояснення лікаря-психіатра, думки інших учасників провадження, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
Згідно із ч. ч. 2, 5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 01.06.2016року №2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п."е" цієї статті передбачає законне затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було госпіталізовано до КП «ДБКЛПД» ДОР» 06.03.2025 за направленням лікаря бригади ШМД Малишко № 972. Діагноз: «F 06.2 маячний розлад органічного походження ( шизофреноподібний).; При обстеженні ОСОБА_1 у приймальному відділенні КП «ДБКЛПД» ДОР черговий лікар-психіатр ОСОБА_3 підтвердив наявність тяжкого психічного розладу і встановив діагноз: «F 06.2 маячний розлад органічного походження ( шизофреноподібний)», який обумовлює його небезпеку для себе та оточуючих.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 07.03.2025 року ОСОБА_1 підтверджено діагноз: «F 06.2 маячний розлад органічного походження ( шизофреноподібний)». Комісією лікарів-психіатрів встановлено, що пацієнт ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим не розуміє чому опинилася в лікарні, пояснити не може. Переконує, що в неї містичні здібності, здатність до «Ясновидіння». Наявність галюцинаторних переживань заперечує, поведінкою не виявляє, мислення різнопланове, паралогічне, критика до свого стану відсутня. Діагноз: «F 06.2 маячний розлад органічного походження ( шизофреноподібний)».
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим проявляє агресію до оточуючих, відмовляється від їжі, приймання ліків, тобто вона становить небезпеку як для себе, так і для оточуючих, а тому її необхідно госпіталізувати до закладу з надання психіатричної допомоги, без її усвідомленої згоди, для надання її психіатричної допомоги у примусовому порядку в умовах стаціонару.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14,16,27 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.57-60, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України,-
Заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра Суходолова Є.П. задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку в умовах стаціонару.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя І.П. Прінь
Присяжні С.В. Шафран
О.М. Александров