Справа 206/1237/25
Провадження 2-о/206/97/25
12 березня 2025 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Прінь І.П.,
присяжних Бублейник Ю.Ю., Лещенко К.М.
за участі: секретаря Погребної А.О.,
прокурора Геник Л.С.,
представника заявника Холопченко О.Є.,
особи, відносно якої розглядається питання ОСОБА_1 ,
представника особи, відносно якої розглядається питання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра Холопченко О.Є. про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Заявник звернувся до суду із заявою про госпіталізацію ОСОБА_1 до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, без її усвідомленої згоди. В обґрунтування заяви вказує на те, що 06.03.2025 ОСОБА_1 була госпіталізована до КП «ДБЛПД» ДОР» за направленням капрала поліції Мишко Б.. У приймальному відділенні вона була оглянута лікарем-психіатром ОСОБА_3 , який після особистого огляду хворої зробила висновок про необхідність її госпіталізації до стаціонарного відділення у зв'язку з наявністю у неї тяжкого психічного розладу, який обумовлює її небезпеку для себе та оточуючих. Встановлений діагноз: «шизофренія, параноїдна форма, галлюцинаторно-параноїдний синдром». 07.03.2025 ОСОБА_1 була оглянута комісією лікарів-психіатрів, яка підтвердила обґрунтованість госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги та необхідність його лікування в умовах стаціонару.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_4 підтримала заяву. Суду пояснила, що ОСОБА_1 страждає на тяжке психічне захворювання більше двадцяти років. Психічно хворіє з 1989 року, коли після перенесеної пневмонії порушився сон, стала напружена, тривожна, неодноразово знаходилася на лікуванні в ДКПЛ з діагнозом: Шизофренія, параноїдна форма, була представлена на МСЕК, де визнана інвалідом 2 групи. Більше тридцяти разів перебувала на лікуванні у психіатричному відділенні. Після останньої виписки 24.04.2024 вдома підтримуюче лікування приймала не постійно, дільничного психіатра відвідувала рідко, теперішнє погіршення стану на протязі 2-х тижнів. Стала агресивною до оточуючих, побила батька. Через що була викликана поліція і ОСОБА_1 була доставлена до лікарні. Комісія лікарів-психіатрів прийшла до висновку, що ОСОБА_1 потребує примусового лікування в умовах стаціонару, оскільки вона становить небезпеку і для себе і для оточуючих.
ОСОБА_1 суду пояснила, що бажає проходити лікування, просила заяву лікаря задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Зінченко О.В. покладається на розсуд суду, Раніше поданий до суду відзив не підтримав.
Прокурор заяву лікаря- психіатра підтримує, просить її задовольнити.
Заслухавши пояснення лікаря-психіатра, думки інших учасників провадження, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
Згідно із ч. ч. 2, 5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
Згідно із рішенням Конституційного Суду України від 01.06.2016року №2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту її прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканність.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п."е" цієї статті передбачає законне затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було госпіталізовано до КП «ДБКЛПД» ДОР» лікарем-психіатром ОСОБА_5 06.03.2025, з діагнозом: « Шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно-параноїдний синдром».
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 07.03.2025 року ОСОБА_1 підтверджено діагноз: «шизофренія, параноїдна форма, галлюцинаторно-параноїдний синдром». Комісією лікарів-психіатрів встановлено, що пацієнт ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим напружена, збуджена, агресивно налаштована до оточуючих, медичного персоналу, кричить, намагається вдарити. Висловлюється не по суті, до чогось прислухається, вигукує окремі фрази, озирається. Висловлює маячні ідеї впливу, мислення паралогічне, критика порушена.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного захворювання, у зв'язку з чим проявляє агресію до оточуючих, становить небезпеку як для себе, так і для оточуючих, а тому її необхідно госпіталізувати до закладу з надання психіатричної допомоги, без її усвідомленої згоди, для надання її психіатричної допомоги у примусовому порядку в умовах стаціонару.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.14,16,27 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.57-60, 258, 259, 264, 265, 339-342 ЦПК України,-
Заяву представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра Холопченко О.Є. задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку в умовах стаціонару.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя І.П. Прінь
Присяжні Ю.Ю. Бублейник
К.М. Лещенко