справа № 179/98/25
провадження № 3/179/70/25
12 березня 2025 року селище Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
З відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 611550 від 26.01.2025 вбачається, що 26.01.2025 близько 16:00 години за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян. Дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату та час судового розгляду повідомлена належним чином. В матеріалах справи також наявна заява про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, тобто, суд має здійснювати судовий розгляд справи в межах протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом перевірки суті зазначеного в ньому адміністративного правопорушення, яке висувається особі та під час підтвердження обставин описати їх в своєму рішення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що 26.01.2025 було складено протокол у відношенні ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Разом з цим, відповідно до ст. 251 КУпАП, крім іншого зазначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, які, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Однак, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 611550 від 26.01.2025 відносно ОСОБА_1 не зазначено спокій кого із громадян порушила ОСОБА_1 . Також у протоколі про адміністративне правопорушення в суті правопорушення відсутнє посилання на висловлюванні нецензурною лайкою в громадському місці.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Разом з цим, норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є нецензурна лайка у громадських місцях, образливе ставлення до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, тобто громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Для юридичної оцінки діяння за статтею 173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 611550 від 26.01.2025 ОСОБА_1 близько 16:00 години за адресою: АДРЕСА_2 висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 .
Відповідно до письмових заяви та пояснення ОСОБА_2 , конфлікт між ним та ОСОБА_1 відбувся на території домоволодіння ОСОБА_2 .
Тобто, місце вчинення даного правопорушення, зокрема, АДРЕСА_2 не охоплюється поняттям «громадське місце», в розумінні ст.173 КУпАП.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, не відібрані їх пояснення, а також відсутні будь-які інші докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у порушенні громадського порядку та спокою громадян.
Одночасно з цим, як слідує з матеріалів адміністративної справи,зокрема з письмових заяви та пояснення ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, між ним та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт. Такий випадок не охоплюється диспозицією ст.173 КУпАП.
В даному випадку, судом встановлено, що між сторонами відбулася сварка, через яку фактично мав місце конфлікт 26.01.2025, а тому в діях ОСОБА_1 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.
А відтак, дії ОСОБА_1 не можна вважати такими, які б порушували громадський порядок і спокій громадян в розумінні ст.173 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд вважає, що дії, які вчинила ОСОБА_1 не підпадають під кваліфікацію за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто, нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше, як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим, справа відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч. 7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя А.О. Чорна