справа № 179/99/25
провадження № 3/179/71/25
12 березня 2025 року селище Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Чорна А.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції № 1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 173-2 ч. 2, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
03.01.2025 близько 19:00 год. в АДРЕСА_3 ОСОБА_1 вчинив сварку та висловлював образи на адресу своєї падчерки ОСОБА_2 , яка проживає разом з ним, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно останньої, чим порушив ст. 173-2 ч. 2 КУпАП.
Крім того, 25.01.2025 вбачається, що 25.01.2025 о 00:05 год. в с.Оленівка по вул.Центральній, 91 ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 , на зауваження не реагував, в ході чого розбив лобове скло автомобіля, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, чим порушив ст. 173 КУпАП.
Постановою судді Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 12.03.2025 об'єднані в одне провадження адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173-2 ч. 2 та ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи також наявні заяви про розгляд справ без його участі, з порушеннями згоден.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені особою стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, згідно з Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Стамбульська конвенція визначає домашнє насильство як всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
Так, вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 724707 від 25.01.2025; карткою єдиного обліку від 03.01.2025; письмовим поясненням потерпілої малолітньої ОСОБА_2 від 03.01.2025, яку було опитано в присутності її тітки ОСОБА_4 ; письмовим поясненням свідка ОСОБА_5 від 03.01.2025; письмовим поясненням ОСОБА_4 від 03.01.2025; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 25.01.2025; рапортом працівника поліції від 25.01.2025.
В сукупності ці докази підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно малолітньої особи, що тягне за собою відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Тому, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є доведеною.
Статтею 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є нецензурна лайка у громадських місцях, образливе ставлення до громадян та інші дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, тобто громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Так, вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 724891 від 25.01.2025; карткою єдиного обліку від 25.01.2025; письмовим поясненням потерпілого ОСОБА_3 ; письмовим поясненням свідка ОСОБА_6 ; письмовим поясненням ОСОБА_1 від 25.01.2025; рапортом працівника поліції від 25.01.2025.
В сукупності ці докази підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, що тягне за собою відповідальність за ст. 173 КУпАП.
Тому, вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є доведеною.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2, ст. 173 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП, в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави.
Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушником, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 401, 173-2 ч.1, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.173-2, ст. 173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п'ятсот десять) гривень /призначення платежу: *;21081100; ВАВ № 724707;* ГУК у Дніпропетровській обл./смт.Магдалинівка/21081100; код утримувача: 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку(IBAN): UA848999980313030106000004607, код класифікації доходів бюджету 21081100, «00» Без деталізації за відомчою ознакою.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурором такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя А.О. Чорна