Справа № 178/1173/24
12 березня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Берелет В.В.,
секретаря Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Кринички справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у Кам'янському районі ВНЗС Кам'янського РУГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Максименка Романа Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з цим позовом , посилаючись на те, що 10.04.2024 о 10 год 10 хв, на території, біля приватного житлового будинку, за адресою: вул. Відпочинку, 34, с. Кринички, Кам'янський район, фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій Кам'янського району Центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області капітаном служби цивільного захисту Максименком Р.В. встановлено факт випалювання залишків сухої рослинності громадянином ОСОБА_1 без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України від 12.08.2021 №541, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серія ДН №000537 від 10.04.2024 та постанову про накладення адміністративного стягнення серія ДН №000537 від 18.04.2024 . Позивач не погоджується з даною постановою та просить її скасувати, а провадження по справі закрити, пояснивши суду, що спалював залишки рослинності та опалого листя на присадибній ділянці, яка належить йому на праві власності .
Відповідач Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи сповіщені належним чином. Згідно наданого відзиву просять відмовити у задоволенні позуву у повному обсязі.
Відповідач державний інспектор з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у Кам'янському районі ВНЗС Кам'янського РУГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Максименка Романа Володимировича у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи сповіщений належним чином.
Вислухавши позивача, дослідивши та перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що 10.04.2024 о 10 год 10 хв, на території, біля приватного житлового будинку, за адресою: вул. Відпочинку, 34, с. Кринички, Кам'янський район, фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій Кам'янського району Центру забезпечення діяльності Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області капітаном служби цивільного захисту Максименком Р.В. встановлено факт випалювання залишків сухої рослинності громадянином ОСОБА_1 без дотримання Порядку випалювання сухої рослинності або її залишків, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природніх ресурсів України від 12.08.2021 №541, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серія ДН №000537 від 10.04.2024 та постанову про накладення адміністративного стягнення серія ДН №000537 від 18.04.2024.
Дослідивши відеозапис, наданий ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області в якості доказів про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 суд встановив, що позивач ОСОБА_1 спалює суху рослинність, активно додаючи сухі гілки у вогонь, і, не проявляє жодних зусиль для загасання вогню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1-2 ст.242-1 КУпАП передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.47 - 50, ч.1 ст.52 , ст.ст.53, 53-1, 54, 59 - 77-1, ст.78 (крім порушень санітарних норм), ст.ст.78-1, 79, 79-2, ст.ст.80-83 (крім порушень санітарних норм), ч.ч.1 і 3 ст.85, ст.ст.86-1, 87, ст.89 (щодо диких тварин), ст.90-1 (крім порушень санітарних норм), ст.ст.91-1 - 91-4, ст.95 (крім порушень санітарних норм та норм ядерної безпеки), ст.153, ст.167 (щодо реалізації нафтопродуктів, екологічні показники яких не відповідають вимогам стандартів, норм та правил) і ст.188-5 цього Кодексу.
Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, старші державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори України з охорони навколишнього природного середовища, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники, головні державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів та їх заступники, старші державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, а також якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Слід вказати про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Отже, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен довести фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справа № 463/1352/16-а.
Згідно статті 77-1 КУпАП, яка складається з двох частин, передбачено відповідальність за випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина 1), а також за ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду (частина 2).
Об'єктивна сторона полягає, зокрема, у вчиненні дій, спрямованих на випалювання сухої природної рослинності або її залишків без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення може характеризуватися у формі умислу або необережності.
Згідно ч.3 ст.27 Закону України «Про рослинний світ» та ч.6 ст.39 Закону України «Про тваринний світ» випалювання сухої рослинності або її залишків без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, забороняється.
Порядок випалювання сухої рослинності або її залишків, затверджено наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 № 541 (далі також Порядок №541). У даному Порядку вжито терміни «випалювання сухої рослинності», за яким це контрольоване спалювання рослинного покриву на земельних ділянках, що призводить до його знищення; «суха рослинність» - сукупність рослинних організмів з відмерлою надземною частиною на певній площі їх природного зростання, у тому числі після покосів.
Випалювання залишків сухої рослинності допускається у наступних випадках:
для приготування їжі (у печі, на мангалі чи за допомогою іншого обладнання), обігріву оселі (дрова, хмиз, брикети);
у традиційно-культурних цілях (багаття на Івана Купала, тощо). Таке випалювання здійснюється за попереднім узгодженням місця та часу з органами місцевого самоврядування.
Забороняється проводити будь-які випалювання у вітряну погоду, окрім випалювання залишків сухої рослинності у закритих приміщеннях. Розпалювання багать для випалювання залишків сухої рослинності має проводитись у відповідності до Правил пожежної безпеки в Україні затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 та інших норм законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлюється зі змісту постанови державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та технологічної безпеки № 000537 від 18.04.2024 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 77-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3060 грн.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності, згідно з наведеною постановою був протокол про адміністративне правопорушення серії ДН № 000537 за ч.1 ст.77-1 КУпАП, відповідно до якого 10.04.2024 о 10 год 10 хв, на території, біля приватного житлового будинку, за адресою: вул. Відпочинку, 34, с. Кринички, Кам'янський район, ОСОБА_1 здійснював випалювання сухої рослинності, без дотримання порядку випалювання сухої рослинності та її залишків у населених пунктах, чим порушив вимоги Порядку випалювання сухої рослинності та її залишків, який затверджений наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 12.08.2021 № 541.
Суд, вважає необґрунтованими доводи позивача, про те, що він не здійснював випалювання залишків сухої рослинності, а намагався затушити багаття, оскільки таке твердження спростовано відеозаписом, який наявний у матеріалах справи та з якого зокрема встановлюється паління залишків сухої рослинності .
Відтак, із урахуванням вищенаведеного, суд встановив, що вина позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 77-1 КУпАП, доведена повністю, факт порушення позивачем правил пожежної безпеки, що давало підстави для притягнення його до встановленої законом відповідальності підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи. Такі докази, представлені відповідачем, в силу ст. ст. 251, 252 КУпАП суд вважає належними та допустимими.
З огляду на вищевказане, суд дослідивши матеріали справи, приходить до переконливого висновку про те, що при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення дотримані вимоги діючого законодавства України. Відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.
Керуючись ст. ст. 19, 20, 77, 159, 160, 244-246, 286 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, державного інспектора з нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки у Кам'янському районі ВНЗС Кам'янського РУГУ ДСНС України у Дніпропетровській області Максименка Романа Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2025 року.
Суддя: Валентина БЕРЕЛЕТ