Справа № 204/1541/25
Провадження № 1-в/204/231/25
11 березня 2025 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представників установи ОСОБА_5 ,
особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Дніпро заяву представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2022 року, відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.
В заяві, до якої додано висновок комісії лікарів-психіатрів №163 від 06.02.2025 року, зазначено, що на тлі медикаментозної терапії та реабілітаційних заходів психічний стан протягом тривалого часу залишається стабільним. Відсутня продуктивна психосимптоматика, агресивні та аутоагресивні тенденції не спостерігаються, поведінка упорядкована. Виказує формальний жаль з приводу скоєного. Погоджується з наявністю у себе хронічного психічного захворювання, позитивно налаштований на подальший прийом підтримуючого лікування та відвідування лікаря-психіатра. Відповідно до шкали HCR-20v3. ризик насильства у майбутньому помірний. Враховуючи вищевикладене пацієнт за своїм психічним станом на теперішній час особливої небезпеки для оточуючих не становить. Таким чином, потребує зміни примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом на надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом у примусовому порядку.
В судовому засіданні представник установи підтримав вказану заяву, просив задовольнити, посилаючись на висновок комісії лікарів-психіатрів №163 від 06.02.2025 року.
Пацієнт ОСОБА_6 , рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 27.12.2022 року визнаний недієздатним. Опікун ОСОБА_8 , в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Захисник в судовому засіданні підтримала заяву про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 і просила задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 .
Вислухавши думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що заява представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
У відповідності до ч.2 ст.514 КПК України, Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.
Згідно ч.3 ст.514 КПК України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2022 року, відносно ОСОБА_6 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. ОСОБА_6 знаходиться на лікуванні з 10.05.2023 року по теперішній час. Діагноз: Параноїдна шизофренія, безперервний тип перебігу, галюцинаторно - параноїдний синдром. Дефект в емоційно-вольовій сфері. Стан тривалої медикаментозної ремісії.
В обґрунтування необхідності зміни ОСОБА_6 виду примусових заходів медичного характеру у висновку комісії лікарів-психіатрів №163 від 06.02.2025 року зазначено, що на тлі медикаментозної терапії та реабілітаційних заходів психічний стан протягом тривалого часу залишається стабільним. Відсутня продуктивна психосимптоматика, агресивні та аутоагресивні тенденції не спостерігаються, поведінка упорядкована. Виказує формальний жаль з приводу скоєного. Погоджується з наявністю у себе хронічного психічного захворювання, позитивно налаштований на подальший прийом підтримуючого лікування та відвідування лікаря-психіатра. Відповідно до шкали HCR-20v3. ризик насильства у майбутньому помірний. Враховуючи вищевикладене пацієнт за своїм психічним станом на теперішній час особливої небезпеки для оточуючих не становить. Таким чином, потребує зміни примусових заходів медичного характеру у закладі з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом на надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом у примусовому порядку.
Також, в судовому засіданні встановлено, що згідно п.24 вказаного висновку комісії лікарів-психіатрів №163 від 06.02.2025 року, зазначено, що з початку перебування в закладі психічний стан обумовлювали виражені афективно-вольові порушення у вигляді експлозивності, злобності, дратівливості, нестриманості, грубості, холодності, агресивної та зухвалої поведінки на адресу інших пацієнтів, нехтування вимогами режиму відділення; формальні розлади мислення: паралогічність, різноплановість поряд із запереченням скоєного, приховуванням симптоматики, що обумовлювала минулі госпіталізації в психіатричні лікарні, грубим порушенням критичних здібностей. Була наявна соціальна відгородженість: час проводив бездіяльно, ні до чого не прагнув. Спілкувався мало, був більше відсторонений, без інтересу до оточуючого. Після нагадування збоку медичного персоналу та під стороннім наглядом виконував заходи по самообслуговуванню. В подальшому відмітилась деяка позитивна динаміка: під впливом лікування емоційно - вольові розлади з емоційною нестійкістю, дратівливістю, грубістю зменшилися за своєю інтенсивністю та частотою виникнення. Були наявні дефіцитарні розлади з емоційною холодністю, огрубінням, одноманітністю, монотоністю, відсутністю вищих емоцій, зниженням рівня вольових спонукань. Виявляв формальні розлади мислення у вигляді: паралогічності, непослідовності. Відношення до тяжкості скосного, свого хворобливого стану було полегшене, стійкі терапевтичні настанови були не сформовані. В подальшому на фоні лікування та реабілітаційних заходів психічний пацієнта залишався стабільним, конфліктні ситуації та агресивна поведінка не відмічалися. Почав висловлювати формальний жаль з приводу скоєного, а також позитивні настанови на подальший прийом підтримуючого лікування та відвідування лікаря-психіатра в майбутньому
Враховуючи викладені обставини, суд робить висновок, що незважаючи на те, що психічний стан здоров'я ОСОБА_6 хоча і покращився та залишався стабільним, а саме: на тлі медикаментозної терапії та реабілітаційних заходів психічний стан протягом тривалого часу залишається стабільним. Відсутня продуктивна психосимптоматика, агресивні та аутоагресивні тенденції не спостерігаються, поведінка упорядкована. Виказує формальний жаль з приводу скоєного. Погоджується з наявністю у себе хронічного психічного захворювання, позитивно налаштований на подальший прийом підтримуючого лікування та відвідування лікаря-психіатра. Відповідно до шкали HCR-20v3. ризик насильства у майбутньому помірний. Враховуючи вищевикладене пацієнт за своїм психічним станом на теперішній час особливої небезпеки для оточуючих не становить. Однак, таке покращення не є тривалим і не може свідчити про можливість проведення реабілітаційних заходів в умовах спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом, а тому слід відмовити у задоволенні заяви представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 .
Керуючись ст.ст. 94, 95 КК України, ст.ст.369-372, ст.ст.512, 514 КПК України, ст.19,22 Закону України «Про психіатричну допомогу» в редакції від 10.06.2018 року, суд,-
В задоволенні заяви представника Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» про зміну примусових заходів медичного характеру, призначених ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 09 лютого 2022 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Суддя ОСОБА_1