Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
"09" листопада 2010 р.Справа № 17/1149
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
за участю представників сторін
від позивача Барановський І.І. - дов. б/н від 10.04.2010р.
від відповідача не з' явився.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Промкомплект" (м. Коростень)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (с. Райки Бердичівського району)
про стягнення 69108,80 грн. (62565,00грн. згідно заяви про зменшення позовних вимог від 15.09.2010р.)
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 69108,80 грн. боргу та штрафних санкцій.
21.09.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області від позивача надійшла друга позовна заява №15/09-4 від 15.09.2010р. (а.с. 26-28), що відповідно ст.22 ГПК України є фактично заявою про зменшення позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Промкомплект" 62565,90грн., з яких: 60508,00грн. основного боргу, 1078,20грн. інфляційних, 979,70грн. 3% річних.
Спір розглядається в межах уточнених позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 09.112010р. зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 09.11.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.44).
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промкомплект" (позивач у справі) відпустило товар та виконало роботи Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (відповідач у справі) на загальну суму 176808,00грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-00238 від 28.08.2008р., №РН - 00341 від 05.12.2008р., №№РН - 239 від 24.09.2009р., РН - 264 від 19.10.2009р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00167 від 10.11.2009р., довіреностями серії ЯПД №132442 від 28.08.2008р., серії ЯПН №796052 від 05.12.2008р., №142939 від 19.10.2009р. оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні. (а.с. 8-14, 48).
Однак відповідач зобов'язання по оплаті товару та виконаних робіт виконав частково на суму 116300,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1451 від 13.11.2008р., №1401 від 05.11.2008р. та довідкою ПАТ "Промінвестбанку" №762 від 31.08.2010р. (а.с.15-17).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 05.02.2010р. № 05/02-1 (поштова квитанція №2549 від 08.02.2010р.) (а.с. 32) про сплату боргу.
У вищезгаданій претензії позивач надав відповідачу місячний термін для оплати.
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом місячного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав. Зокрема, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 09.03.2010р., оскільки вимога про оплату заборгованості була направлена 08.02.2010р.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар та надані послуги в сумі 60508,00грн.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 15.02.2010р. по 01.09.2010р. становить 979,70грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 09.03.2010р., про що зазначалось вище.
Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 10.03.2010р. по 01.09.2010р.:
- (60508,00грн. (сума боргу) х 3% х 175 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у 2010 році) = 870,32грн.
За таких умов, сума 3% річних складатиме 870,32грн.
Згідно розрахунку позивача сума інфляційних нарахувань за лютий 2010р.- березень 2010р. становить 1078,20грн.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 09.03.2010р.р., про що зазначалось вище.
Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.
При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.
Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись за березень 2010р.
Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань за березень 2010р.:
- (60508,00 (сума боргу) х 100,9% (індекс інфляції за березень 2010р.) / 100% - 60508,00 (сума боргу) =544,57грн.
За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 544,57грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Суд частково задовольняє заяву позивача про зменшення позовних вимог (а.с. 26-28).
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 61922,89грн., з яких: 60508,00грн. заборгованості, 544,57грн інфляційних нарахувань, 870,32грн. 3% річних.
В частині стягнення 533,63грн. інфляційних нарахувань, 109,38грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам.
На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625 ч. 2 ЦК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" 13333, Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул. Центральна, буд. 30, ідентифікаційний код 32569900 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промкомплект", 11570, Житомирська область, Коростенський район, с. Щорсівка, вул. Садова, 1, ідентифікаційний код 25307604:
- 60508,00грн. основного боргу;
-544,57грн. інфляційних нарахувань;
- 870,32грн. 3% річних;
- 619,22грн. витрат по сплаті державного мита
- 233,58грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 533,63грн. інфляційних нарахувань, 109,38грн. 3% річних в позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
СуддяШніт А.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу - рек з пов