Справа № 175/14366/24
Провадження № 3/175/7199/24
07 лютого 2025 року смт. Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, неодруженого, маючого на утриманні двох дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА №122484 від 08.08.2024, ОСОБА_1 08.08.2024 о 03:25 год. на 958 км траси М-30 в Дніпропетровській області керував транспортним засобом «DAF» TE47XS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками “наркотичного» алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив, що вночі 08.08.2024 його на блокпосту зупинили співробітники патрульної поліції і після перевірки документів запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. З оглядом на місці зупинки, який проводився за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, результат якого склав 0,58‰, категорично не погодився, а тому запропонував співробітнику поліції проїхати з ним до медзакладу для проходження медичного лабораторного дослідження на стан сп'яніння, як це визначено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Однак така його вимога була проігнорована, а інспектор Тарасов Т.В. склав адміністративний протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння. Він просив надати йому можливість ознайомитися з протоколом в кабіні свого автомобіля, де горіло світло, в чому інспектор Тарасов Т.В. йому відмовив, пославшись на можливість знищення протоколу, зазначивши в ньому про відмову від ознайомлення та підпису. З урахуванням упередженої поведінки інспектора ОСОБА_2 він був вимушений зателефонувати за номером 102 та попросити якнайшвидше направити інший екіпаж поліції для доставки його до медичного закладу і проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Через деякий час прибув наряд поліції, йому видали направлення для огляду на стан сп'яніння і супроводили до медичного закладу, де він в їх присутності пройшов огляд та здав кров та сечу для лабораторних досліджень. Після проходження огляду його доставили назад на блок пост, де перебував його автомобіль, де він сів за кермо та поїхав далі за маршрутом. 22.08.2024 він отримав висновок КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого у нього ознак сп'яніння не виявлено.
Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, відтворивши відеозапис з бодікамери прихожу до наступного.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається противоправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Склад правопорушення включає в себе наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Адміністративним правопорушенням, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (подальшому - Порядок 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735).
У відповідності до Інструкції 1452/735, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: а )запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.
Як видно з рапорту інспектора Тарасова Т.В. від 08.08.2024, огляд ОСОБА_1 було проведено у зв'язку із виявленням у нього явних ознак алкогольно-наркотичного сп'яніння, результат огляду виявився позитивним 0,58‰, але водій з результатом не погодився, тому було складено протокол за порушення п.2.5 ПДР за ч.1 ст.130 КУпАП, водія відсторонено від керування.
Частиною 3 ст.266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відповідно до ч.4 ст.266 КУпАП здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Відтворенням відеозапису з бодікамери встановлено, що на підставі огляду водія ОСОБА_1 за допомогою спеціальних технічних засобів встановлено результат 0,58 ‰, з яким водій не погодився, однак в порушення вимог ч.3, 4 ст.266 КУпАП та Інструкції співробітники БПП не забезпечили його направлення та проходження огляду на стан алкогольно-наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я на протязі двох годин в супроводі співробітника поліції, а склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно пояснень ОСОБА_1 наданих в суді, він після відмови поліцейського ОСОБА_2 доставити його до закладу охорони здоров'я викликав другий екіпаж, який приїхав на місце зупинки автомобіля лише через деякий час, видали йому направлення та супроводили до установи охорони здоров'я, де він в присутності поліцейського пройшов огляд на стан сп'яніння та здав біологічну середу для лабораторних досліджень.
На підтвердження своїх пояснень ОСОБА_1 надав до суду копію направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських засобів виданого 08.08.2024 о 6:05 год. та висновок КП «ДБКЛПД» ДОР від 22.08.2024, згідно якого ОСОБА_1 було доставлено у заклад охорони здоров'я інспектором 2 взводу 4 роти 3 батальйону УПП в Дніпропетровській області ДПП Нестеренком С.В. та оглянуто 08.08.2024 в КП «ДБКЛПД» ДОР лікарем ОСОБА_3 ..
Відповідно до висновку КП «ДБКЛПД» ДОР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 22.08.2024, заповненого на підставі Акту медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3008 від 08.08.2024 у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Крім того, у наданому суду Акті медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3008 від 08.08.2024 у заключному діагнозі за результатами огляду тестів зазначено, що у ОСОБА_1 симптомів гострої алкогольної та наркотичної інтоксикації не виявлено.
Суд зазначає, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Вищевикладене свідчить про те, що особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також не виконано обов'язків, покладені нормами КУпАП, а зокрема не видано направлення та не доставлено водія, який не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, до закладу охорони здоров'я на протязі двох годин.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази беззаперечно не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку із чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1, ст. 283 ч.7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.7, 9, ч.1 ст. 130, п.1 ст. 247, ст. 280, 282-284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя В.О.Заборський