Справа № 209/1574/25
Провадження № 3/209/399/25
12 березня 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Левицька Н.В., розглянувши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП, -
До Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з відділення поліції № 1 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №250912, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19.02.2025 09:35:00 м. Кам'янське, бульвар Будівельників 5 керував транспортним засобом HONDA ACCORD, НОМЕР_1 , будучи обмеженим та позбавленим права керування таким транспортним засобом, чим порушив ст. 15 ЗУ «Про дорожній рух», чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вказані у протоколі обставини заперечив, вину у скоєні адміністративного правопорушення не визнав та зазначив, що не керував транспортним засобом будучи обмеженим та позбавленим права керування.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП, дана категорія справ до вичерпаного переліку за якими обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не відноситься, тому суд вважає за можливе розглядати справу в його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, ознайомившись з поясненнями та клопотанням особи, що притягається до відповідальності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч.3 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч.4 ст.126 КУпАП).
Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вину у формі умислу.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення долучено:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №250912 від 19.02.2025 складений відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП;
постанову Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 124 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці;
постанову головного державного виконавця Дніпровського ВДВС у м. Кам'янське Південно-Східного МУМЮ (м.Дніпро) від 15.04.2020 ВП №57874046 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, згідно якої встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа №2-1906/2011;
довідку інспектора СРПП ВП№1 КАМРУП ст. л-нт поліції С.Шайко без номера та дати, у якій зазначено, що гр. ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності, а саме: 14.01.2025, протокол ЕПР1№ 163090 від 31.10.2024, за ст. 126 ч. 3 КУпАП накладено у вигляді позбавлення прав керування ТЗ строком на три місяці;
рапорт поліцейського СРППВПМ сержанта поліції Д.О. Іванішина СРПП від 19.02.2025, відповідно до якого 19.02.2025 в ході патрулювання було виявлено автомобіль Honda Accord, н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було зупинено згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а саме ч. 1 п. 3, де водій по базі ІПНП є обмеженим в праві керування таким т.з. та позбавленим. На останнього було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП (ЕПР1 250912). Всі дії фіксувались на бодікамеру 2709.
Фототаблицю яка складається із двох фотографій, зображення ОСОБА_1 та автомобіля Honda Accord, н.з. НОМЕР_1 .
При цьому, суду окрім зазначених доказів не надано жодних доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП: пояснення свідків, фото чи відео фіксація правопорушення, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 19.02.2025 о 09 год. 35 хв. транспортним засобом Honda Accord, н.з. НОМЕР_1 .
В той же час, згідно протоколу про адміністративне правопорушення в пункті №10 «технічний засіб відеозапису»: вказано «799074», у рапорті поліцейського зазначено, що всі дії фіксувались на бодікамеру 2709, однак ні опис справи, ні її вміст не мають вказаного відеозапису.
Будь-яких інших доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Відтак, протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції не можуть бути визнані належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійним беззаперечними доказами, а обставини викладені в них повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд звертає увагу на неналежне оформлення працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у випадку належного оформлення та наявності відео запису, суд мав би можливість встановити чи винна особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«MalafeyevaуRussia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinу.Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
З огляду на зазначене, ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції.
Отже, зважаючи на те, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, матеріали справи не містять, а тому подія та склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не доведена.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.5 ст.126, п.1.ч.1. ст.247 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА