Справа № 172/549/25
про залишення позовної заяви без руху
"12" березня 2025 р. суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області
Філіппов Є.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про продовження строку для прийняття спадщини, -
До суду надійшла вищевказана позовна заява.
Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст. 175 і 177 ЦПК України.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачі у позовній заяві посилаються на те, що після смерті їх бабці ОСОБА_4 відкрилась спадщина. За життя бабуся позивачів залишила заповіт на їх ім'я, яким заповіла земельну ділянку в частках. У встановлений строк для прийняття спадщини вони не звернулися по причині того, що не знали про наявність заповіту, про який дізналися лише в листопаді 2024 року, копію якого знайшли випадково. Звернувшись до нотаріуса він усно повідомив про пропуск ними строку для прийняття спадщини.
Відповідно до п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року- свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження. Крім того, в п. 24 Постанови указано, що суди відкривають провадження в справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачами не надано суду доказів про винесення державним нотаріусом обґрунтованої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском строків для прийняття спадщини, а також не додано документів про коло всіх спадкоємців після смерті ОСОБА_4 з метою визначення суб'єктного складу провадження та звернення до суду з позовом до належного відповідача.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Також пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, щоповажними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 2 ст. 83 ЦПК України визначено, що позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивний причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Частиною 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
В силу зазначених положень, позовна заява має містити зазначення конкретних доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів щодо звернення із заявою про прийняття спадщини.
Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.
При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Керуючись ст. 185, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Васильківської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про продовження строку для прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачам строк для усунення недоліків протягом семи днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачам.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.Є.Філіппов