Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "28" жовтня 2010 р.Справа № 6/1270
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача Сорока А.П. - доручення №422 від 13.10.2010р.;
від відповідача Чертков В.О. - довіреність від 26.07.2010р.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" (м.Ковель)
до Закритого акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" (м. Житомир)
про стягнення 180388,94 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 180388,94 грн. боргу за неналежне виконання умов договору №1663 від 16.02.2010р., з яких: 171633,08грн. - основний борг, 7661,46грн. - пеня, 1094,40 грн. - 3% річних. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог від 21.10.2010р. за вих.№480 (а.с.33-34), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 191 495,37 грн., з яких: 171633,08 грн. - основний борг, 10868,36 грн. - пеня, 7036,96 грн. - інфляційні і 1956,97грн. - 3% річних. Крім того, повідомив суд, що відповідачем 25.10.2010р. була здійснена часткова сплата боргу в сумі 50,00грн., на підтвердження чого надав копію виписки з банківського рахунку. На виконання вимог ухвали суду надав специфікацію до договору №1663 від 16.02.2010р., докази попередньої оплати, а також для огляду в судовому засіданні оригінали накладних на поставлену продукцію.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.55). Зокрема, зазначив, що поставлена позивачем продукція не відповідає вимогам якості. Проте позивач її не забрав, тому відсутні підстави для оплати цієї продукції. Щодо прийняття поданої позивачем заяви про уточнення та збільшення позовних вимог заперечує, оскільки інфляційні не були пред'явлені в первісному позові. Також заперечує щодо нарахування позивачем штрафних санкцій, оскільки вважає, що поставка здійснювалась на підставі накладних, а не договору. Разом з тим, основну суму боргу визнає. На виконання вимог ухвали суду надав довідку ЄДРПОУ, копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, та копію Статуту Закритого акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування". Також надав копію листа №134/1 від 12.07.2010р., який був направлений позивачу з претензією щодо якості поставленої продукції.
Згідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу шляхом подання письмової заяви.
Дослідивши подану заяву, враховуючи приписи статті 22 ГПК України, суд відмовляє позивачу в прийнятті заяви про уточнення та збільшення позовних вимог в частині нарахування інфляційних в сумі 7036,96грн., оскільки вони не були заявлені в позовній заяві, а нараховані та заявлені після початку розгляду справи по суті.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 16 лютого 2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельсько-пресове підприємство" (Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Завод нестандартного устаткування" (Відповідач) було укладено договір №1663 (а.с.10-11), за умовами якого Постачальник (позивач) зобов'язується поставити товар, а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти і оплатити цей товар.
Асортимент, кількісні характеристики товару, що є предметом поставки за цим догоовром, визначаються у специфікаціях, що додаються до цього договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.2 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 206651,80 грн., що підтверджується накладними №377 від 27.05.2010р. на суму 75268,07грн., №419 від 10.06.2010р. на суму 84408,41грн., №460 від 24.06.2010р. на суму 41703,12 грн., №461 від 24.06.2010р. на суму 5272,20 грн. та довіреностями, долученими до матеріалів справи (а.с.12-18).
Згідно п.6.1 договору розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем здійснюється в два етапи:
- попередня оплата у розмірі 75% від суми замовлення на підставі рахунку постачальника;
- доплата решти готівкових коштів на момент готовності товару до відвантаження.
Відповідачем отримана продукція попередньо оплачена частково на суму 35018,72грн.
Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань по договору поставки від 16.02.2010р. у відповідача на день звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 171633,08грн.
В судовому засіданні представник позивача повідомив про часткову сплату відповідачем 25.10.2010р. основного боргу в сумі 50,00 грн.
Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 171583,08 грн., що визнається відповідачем в судовому засіданні.
Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 10868,36 грн. пені та 1956,97грн. - 3% річних.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 171583,08грн.
Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 9.4 договору передбачено, що у разі порушення покупцем термінів розрахунку за товар, останній сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за товар за кожен день прострочки.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок сум пені та річних, поданих позивачем разом з заявою про збільшення позовних вимог, суд приходить до висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем проведено нарахування, виходячи із суму боргу у розмірі 171633,08грн, без врахування сплачених відповідачем 50,00грн.
Здійснивши перерахунок штрафних санкцій, суд вважає обгрунтованим стягнення пені в сумі 10795,43грн. та 3% річних в сумі 1942,86 грн. за період з 27.05.2010р. по 27.10.2010р. з врахуванням часткової сплати боргу 25.10.10р. в сумі 50,00грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Заперечення відповідача стосовно поставки продукції неналежної якості не підтверджені відповідними доказами, а в частині безпідставності нарахування штрафних санкцій, оскільки в накладних відсутнє посилання на договір, спростовуються матеріалами справи. Зокрема, специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору, матеріальними перепустками, які підтверджують отримання відповідачем продукції, та поясненнями сторін, які зазначили, що інші договора в цей період між сторонами не укладались.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 171583,08 грн. основного боргу, 10795,43 грн. - пені та 1942,86грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. У частині стягнення основного боргу в сумі 50,00 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору в зв'язку зі сплатою. В іншій частині позову (пені в сумі 72,93грн. та 14,11грн. 3% річних) відмовляє.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК, господарський суд,
1. Відмовити в прийнятті заяви про уточнення та збільшення позовних вимог в частині нарахування інфляційних в сумі 7036,96грн.
2. Позов задоволити частково.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" (10003, м.Житомир, вул.Домбровського, 3, код 31739135)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковальсько-пресове підприємство" (45007, Волинська область, м.Ковель, вул.Варшавська, 1, код 36523079) -184321,37 грн., з яких: 171583,08грн. - основний борг, 10795,43грн. - пеня, 1942,86грн. - 3% річних, а також 1843,21грн. сплаченого державного мита та 233,64грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 50,00грн. основного боргу.
5. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Повне рішення складено 03 листопада 2010 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам