Справа № 336/7684/24
Пр. 2-о/336/37/2025
про відмову у задоволенні клопотання
10 березня 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання: Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в режимі відеоконференцзв'язку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, що має юридичне значення, подану в порядку окремого провадження,-
за участі представниці заявниці адвоката Семенчук Ю.М., представниці заінтересованої особи Застеби А.В., -
Представниця позивачки ОСОБА_1 адвокат Семенчук Ю.М. засобами поштового листування 01.08.2024 звернулася до суду з зазначеною позовною заявлю, за змістом якої просить встановити факт проживання однією сімєю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявниці та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у період 21.07.2020 по день загибелі ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Справа на підставі протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2024 передана в провадження визначеного головуючого судді 16.05.2024.
Ухвалою судді від 15.08.2024 прийнято заяву до свого провадження, визначено дату, час та місце судового засідання.
22.01.2025 до справи від Міністерства оборони України надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду за підписом представника ОСОБА_5 .
За змістом клопотання, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 5 постанови від 31.03.1995 № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: (1) згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; (2) чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; (3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; (4) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Тобто, справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду в порядку окремого провадження за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих прав громадян.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, шо має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
На переконання представниці, виходячи з цього, критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
Наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб'єктивного права особи, щодо якого виникає спір.
З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви. |
В судовому засіданні представник підтримала заявлене клопотання, наголошуючи, що між Міністерством оборони України та заявницею спір відсутній, проте, він наявний між заявницею та заінтересованими особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, в матеріалах справи наявні їх заяви за вх.№ від 09.10.2024, за змістом яких вказані особи проти задоволення вимог заявниці не заперечують, просять задовольнити заяву, із текстом заяви та додатками ознайомлені, особисто брати участь під час розгляду справи не зможуть.
Суд відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України вважає за можливе розглянути порушене представником заінтересованої особи питання за відсутності вказаних учасників справи.
Суд враховує належне повідомлення заявниці та заінтересованих осіб про дату, час та місце розгляду.
Розглянувши заяву, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання Міністерства оборони України у зв'язку із такими обставинами.
За приписами ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В даному випадку суд враховує правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц, провадження № 61-13369св22 та постанові ВП ВС від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21, провадження № 11-150апп23
Так, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов.
А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України і не є вичерпним. Зокрема пунктом 5 частини першої зазначеної статті передбачено, що суд розглядає справи про проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Чинне законодавство не містить обов'язкового позасудового порядку підтвердження вказаного юридичного факту.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17 виснував, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Тобто якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У постанові від 18 січня 2024 року в справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що до юрисдикції цивільних судів справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам право подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Аналогічні висновки зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постановах від 05 червня 2024 року в справі № 557/1535/23(провадження № 61-1723св24), від 24 квітня 2024 року в справі № 694/2318/23 (провадження № 61-2911св24), від 08 травня 2024 року в справі № 214/4921/23 (провадження № 61-15863св23) та інших.
У даній справі, відповідно до тверджень представниці ОСОБА_5 можна засвідчити саме існування спору між ОСОБА_1 та заінтересованими особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Разом з цим, враховуючи зміст поданих письмових заяв від вказаних осіб, зазначене твердження не є обґрунтованим. Інші критерії, що наведені вище та обумовлюють розгляд даної справи саме в порядку окремого провадження, на переконання суду, дотримані. Таким чином, заперечення Міністерства оборони України не свідчать про існування спору про право, є помилковими та такими, що не ґрунтуються на відповідних доказах.
Необхідність встановлення факту спільного проживання однією сім'єю заявниці із ОСОБА_4 обумовлена, за змістом заяви, виникненням у ОСОБА_1 , в разі її задоволення, права на отримання одноразової грошової допомоги, отриманням пільг та інших соціальних гарантій відповідно до чинного законодавства, необхідністю набуття статусу потерпілої особи у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що клопотання про залишення без розгляду заяви є передчасним, належним чином не обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно, суд, відмовляючи у його задоволенні, продовжує розгляд справи.
Керуючись ст. 13, 223, 247, 257-261, 294, 353 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання представниці Міністерства оборони України Застеби А.В.
Визначити дату, час і місце проведення судового засідання, яке відбудеться в приміщенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя (адреса: 69071, м. Запоріжжя, вул.Чарівна, буд. 117-А) - 30.04.2025 о 12-30 годині, продовживши розгляд справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Ухвала суду складена та підписана 10.03.2024.
Суддя Л.А. Вайнраух