1Справа № 335/41/25 3/335/256/2025
20 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Калюжна В.В., розглянувши у судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Запорізькій області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка заміжня, має неповнолітнього сина, працює мерчендайзером в ПП «Юніон Трейд Плюс», зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 339119 від 20.12.2024 року, гр. ОСОБА_1 20.12.2024 року, о 19-47 годині, за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство відносно своєї співмешканки - матері чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичного та психологічного характеру, а саме: ображала нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, штовхала та хапала за руки, внаслідок чого (могла бути) завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю потерпілої.
У судове засідання, призначене на 20.02.2025 року, ОСОБА_1 не з'явилася, її захисником - адвокатом Немерюк О.А. суду подано докази неможливості її прибуття до суду за станом здоров'я. Згідно раніше наданих пояснень, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, суду пояснила, що у зазначений у протоколі день і час вона знаходилася за місцем мешкання, вранці у неї сталася сварка з ОСОБА_2 , через те, що вона не сплачує за комунальні послуги. Вони проживають в одній квартирі, її чоловік проходить службу в ЗСУ. Того дня, після сварки, вона пішла на роботу, коли прийшла на обід, ОСОБА_2 їй повідомила, що сплатила за електроенергію. Коли вона повернулася з роботи ввечері, все було спокійно. Через деякий час, коли вона розмовляла з мамою по телефону, прибула поліція, а також дочка ОСОБА_2 зі своїм сином. Наполягала, що будь-якого насильства відносно ОСОБА_2 вона не вчиняла.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Немерюк О.А. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Суду надав письмові пояснення ОСОБА_1 та дані на підтвердження її позитивної характеристики, які судом долучено до матеріалів справи.
Допитана у судовому 30.01.2025 року ОСОБА_2 суду пояснила, що її невістка ОСОБА_1 , з якою вони мешкають в одній квартирі, вимкнула холодильник на два дні, оскільки вона не заплатила за світло. Їй порадили викликати поліцію, вони приїхали вдвох, з ними був сусід.
Крім того, за клопотанням захисника судом допитано свідків, яких було попереджено судом про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Свідок ОСОБА_3 , суду пояснила, що 20.12.2024 року ввечері розмовляла по телефону по відеозв'язку зі своєю донькою ОСОБА_1 . Під час розмови ОСОБА_2 заходила на кухню, де перебувала її донька, між ними не було ніякої сварки. Потім прибула поліція. Донька їй пояснила, що не чула, щоб ОСОБА_2 викликала поліцію.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_2 є її матір'ю, яка їй зателефонувала після восьмої години у зазначений у протоколі день. Мати їй повідомила, що ОСОБА_5 вимкнула холодильник, не дає змоги його увімкнути, оскільки у неї борг за електроенергію. Потім мати повідомила, що приїхала поліція, і попросила її приїхати. Вона допомагає своїй матері, але не втручається у її відносини з невісткою, з якою мати не знаходить спільної мови. У той день її син також приїхав до них у квартиру за її проханням увімкнути холодильник, у той час там вже була поліція.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані і зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій, зазначених у вказаній статті, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливості настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілій.
З наданих суду матеріалів встановлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суду надано наступні досліджені судом докази: протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 339119 від 20.12.2024 року; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 430832 від 20.12.2024 року; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 20.12.2024 року; письмову заяву ОСОБА_2 та її письмові пояснення від 20.12.2024 року; рапорт співробітника поліції; довідку з бази даних підсистеми «Адмінпрактика»; компакт диск з відеозаписом фіксації події.
Крім того, судом досліджені надані стороною захисту наступні докази: копію свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_6 ; копію свідоцтва про народження їх сина ОСОБА_7 ; довідку ВЧ НОМЕР_1 від 25.12.2024 року про перебування ОСОБА_6 на військовій службі; копію довідки форми ОК-5 на ім'я ОСОБА_1 ; копію паспорта, дипломів ОСОБА_1 ; витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» щодо відсутності відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, незнятої чи непогашеної судимості, розшуку ОСОБА_1 ; Довідку про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку нарколога; довідку з місця навчання малолітнього ОСОБА_7 ; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.01.2025 року; характеристику ОСОБА_1 з місця роботи; інформацію щодо оголошених повітряних тривог 20.12.2024 року, а також рахунки по комунальним послугам.
З письмових пояснень ОСОБА_1 та долучених захисником до матеріалів, вбачається, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , який на даний час проходить військову службу, з ним має спільного сина ОСОБА_7 . Разом із сином проживає у квартирі, співвласниками, якої є її чоловік та його мати ОСОБА_2 . ОСОБА_1 працює, має позитивні характеристики та займається навчанням сина, який навчається дистанційно з дому.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є та форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п.п. 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону).
При цьому, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
З матеріалів справи встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявні суперечки з приводу витрат на утримання квартири, у якій вони спільно проживають, співвласниками якої є її чоловік ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_2 , а також непорозуміння, які грунтуються на особистісних взаємовідносинах.
Невід'ємною складовою інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення повинно бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
При цьому, на переконання суду, достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі матеріали справи не містять. Суду не надано будь-яких даних, з урахуванням яких можливо було б достовірно встановити факт спричинення ОСОБА_2 будь-якого насилля з боку ОСОБА_1 , не вбачається проведення медичного огляду особи з приводу виявлення фізичного впливу на неї, а також відповідного медичного висновку. Будь-яких фото матеріалів, які б підтверджували обставини події, в тому числі доказів завдання шкоди психологічного характеру, ступінь якої доводив би об'єктивну сторону правопорушення, суду не надано.
Крім того, вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.
Вбачається, що вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення фактично ґрунтується на письмових поясненнях ОСОБА_2 , які однак не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, в тому числі в ході її допиту судом, та за своїм змістом не є достатньо об'єктивними.
Дослідженні судом покази інших свідків, допитаних у судовому засіданні, не містять даних, з яких би вбачалося наявність ознак адміністративного правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 .
Жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено вчинення ОСОБА_1 такої форми домашнього насильства як завдання шкоди фізичному і психічному здоров'ю потерпілої особи. Крім цього, не встановлено, чи викликали дії ОСОБА_1 будь-які наслідки, передбачені п. 14 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.
З досліджених судом матеріалів не встановлено обставин, які б доводили наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, спрямованого на члена сім'ї, а виникнення між сторонами конфліктної ситуації не свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, за відсутності обов'язкових ознак його складу.
На переконання суду, долучені до адміністративного матеріалу докази є сумнівним та не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Стаття 62 Конституції України зазначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таке положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Оцінивши отримані в ході розгляду адміністративного матеріалу докази, суд приходить до висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені обставини недоведеності поза розумним сумнівом матеріалами справи факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 173-2, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Калюжна