іменем України
12.03.2025
Справа № 331/7526/24
Провадження № 2/331/865/2025
Суддя Жовтневого районного суду м.Запоріжжя Фісун Н.В., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та припинення права власності на частку у спільному майні і визнання права власності-
встановила:
У провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та припинення права власності на частку у спільному майні і визнання права власності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2025 року дана цивільна справа № 331/7526/24 розподілена на суддю Світлицьку В.М.
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя 10.03.2025 року заяву представника відповідача про відвід судді Світлицькою В.М. задоволено та справу передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу між суддями.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 року дана цивільна справа № 331/7526/24 розподілена на суддю Фісун Н.В.
Під час вирішення питання про прийняття заяви до свого провадження, суддя Н.В.Фісун з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості, заявила самовідвід на підставі ст.36 ч.1 п.5 ЦПК України.
Підставою заявлення суддею самовідводу та з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, є те, що позивач ОСОБА_3 є рідною донькою заступниці голови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя Скользнєвої Н.Г., з якою головуюча суддя працює в одному суді, а тому вважає, що дана обставина може викликати сумніви в її об'єктивності та неупередженості при розгляді даної справи.
З метою дотримання гарантії, в частині запобігання можливій необ'єктивності та упередженості судді, статтями 36 та 37 ЦПК України встановлено виключний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, а також наведені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Суддя, розглянувши заяву про самовідвід, вважає її обґрунтованою з наступних обставин.
Згідно з ч. 1, 2, 9 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому поняття "інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості" є оціночним, тлумачення та використання якого залежить від суб'єктивного усвідомлення певних обставин особою, яка його застосовує, виходячи зі свого внутрішнього переконання та власного ставлення до них.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Пунктом 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, в разі переконання судді в наявності обставин, які унеможливлюють винесення ним об'єктивного рішення або обґрунтовано викликають сумнів у стороннього спостерігача в його упередженості, він зобов'язаний заявити самовідвід.
Згідно до роз'яснень ЄСПЛ у справах «Мікаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», в демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру. Тому кожен суддя, у відношенні якого маються щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу. Правила, що регулюють відвід суддів, є спробою забезпечення неупередженості судді шляхом усунення будь-яких сумнівів у учасників цивільного процесу. Ці правила направлені на усунення будь-яких ознак необ'єктивності судді та слугують зміцненню довіри, яку суди повинні асимілювати в демократичному суспільстві.
Отже, вказана вище обставина є обставиною, яка об'єктивно може викликати сумнів в учасників справи та сторонніх спостерігачів у неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду даної справи.
У п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 2 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» може бути застосована до даних правовідносин, закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності (рішення Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 09.11.2006 року).
Крім того, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги те, що самовідвід гарантує неупередженість та об'єктивність здійснення правосуддя, а також з метою уникнення будь-яких сумнівів в учасників судового процесу щодо неупередженості судді Фісун Н.В. та об'єктивного розгляду даної справи, самовідвід є обґрунтованим та відповідають положенням ст.36 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36-41 ЦПК України, суддя,-
Самовідвід судді Фісун Н.В. у розгляді цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та припинення права власності на частку у спільному майні і визнання права власності - задовольнити.
Передати справу до канцелярії Жовтневого районного суду м. Запоріжжя для виконання вимог процесуального закону відповідно до ч.3 ст. 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В.Фісун