про повернення касаційної скарги
11 березня 2025 року
м. Київ
справа № 380/10927/21
адміністративне провадження № К/990/7119/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Бориславської міської ради Львівської області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року (суддя Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року (колегія у складі суддів Качмара В.Я., Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.)
у справі № 380/10927/21
за позовом Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України
до Бориславської міської ради Львівської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Бориславської дитячо-юнацької спортивної школи
про визнання протиправним та скасування рішення,
Керівник Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Міністерства молоді та спорту України звернувся до суду з позовом до Бориславської міської ради Львівської області (далі також - відповідач, скаржник), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Бориславської міської ради від 30.03.2021 № 184 «Про реорганізацію комунального закладу «Дитяча-юнацька спортивна школа «Атлант» шляхом приєднання до Бориславської дитячо-юнацької спортивної школи».
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 28.11.2023, залишеним без змін Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, позов задовольнив.
20.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Бориславської міської ради Львівської області, в якій остання з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2025, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Також ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження серед іншого зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Отже, зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржник у поданій касаційній скарзі визначив підставами касаційного оскарження п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, мотивуючи це неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм права без урахування висновку щодо їх правозастосування у подібних правовідносинах, наведеного у постановах від 30.11.2021 у справі № 290/791/16-а і від 27.01.2023 у справі № 300/5730/21; відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм ст. 48 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» у подібних правовідносинах.
У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржнику слід чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Водночас недостатньо самого лише зазначення у касаційній скарзі норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
При визначенні подібності правовідносин необхідно враховувати суб'єктний склад учасників відносин, зміст правовідносин (права та обов'язки сторін спору); об'єкт і предмет правового регулювання, однаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, умови застосування правових норм (зокрема, щодо часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин); предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, установлені судом фактичні обставини.
Водночас обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Обов'язковими ж умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Перевіркою змісту поданої касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов'язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку, як за п. 1, так й за п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так, відповідач не вказав на конкретні норми матеріального права, які були застосовані судами неправильно, не обгрунтував, у чому саме полягало таке неправильне застосування, натомість процитував положення законодавства з посиланням на ряд постанов Верховного Суду (без наведення при цьому відповідних правових висновків та доведення подібності правовідносин), що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Що ж до покликання відповідача, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, на п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, то останній не визначив як таку необхідність висновку Верховного Суду з питання правозастосування ст. 48 Закону України Закону України «Про фізичну культуру і спорт». Також не пояснив, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі виходячи із сукупності встановлених судами обставинами і досліджених доказів.
Загалом зміст касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами п. 1 і 3 ч. 4 ст. 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Отже, ця касаційна скарга Бориславської міської ради Львівської області не містить належного обгрунтування підстав касаційного оскарження.
У контексті з наведеним Суд звертає увагу скаржника на те, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).
У той же час відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За викладених обставинах, Суд вважає, що Бориславській міській раді Львівської області слід повернути касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 328, 330, 332, 359 КАС України, -
1. Повернути Бориславській міській раді Львівської області касаційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року у справі № 380/10927/21.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук