11 березня 2025 року
м. Київ
справа № 320/16435/24
адміністративне провадження № К/990/7015/25
Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутін І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі № 320/16435/24 за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 153 363,70 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу повернуто скаржнику, у звязку з відсутністю ухвали про відкриття провадження у справі у переліку ухвал, визначений ст. 294 КАС України.
На погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику на підставі частини третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України , про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, передбачений статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною першою цієї статті окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:
1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;
2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову;
3) повернення заяви позивачеві (заявникові);
4) відмови у відкритті провадження у справі;
6) передачі справи на розгляд іншого суду;
7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;
8) затвердження умов примирення сторін;
9) призначення експертизи;
10) визначення розміру судових витрат;
11) зупинення провадження у справі;
12) залишення позову (заяви) без розгляду;
13) закриття провадження у справі;
14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;
15) відмови ухвалити додаткове рішення;
16) роз'яснення або відмови у роз'ясненні судового рішення;
17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;
18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання;
19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення;
20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;
21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення;
22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;
23) окрема ухвала;
24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;
25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу;
26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження;
27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження;
28) залишення без задоволення заяви, поданої в порядку, визначеному статтею 383 цього Кодексу;
29) відмови у задоволенні заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення;
30) прийняття або відмови у прийнятті звіту суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку лише у випадках, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, при цьому цей перечень є вичерпним.
Апеляційний суд правильно встановив обставини справи зауваживши, що відсутність ухвали про відкриття провадження у справі у переліку ухвал, визначений ст. 294 КАС України, позбавляє права апелянта на її оскарження в апеляційному порядку.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року у справі № 320/16435/24.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов