про залишення касаційної скарги без руху
10 березня 2025 року
м. Київ
справа №160/10084/24
адміністративне провадження №К/990/7644/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року
у справі №160/10084/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства економіки України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Міністерства економіки України, в якому просив:
- визнати протиправним тлумачення статті 6 Господарського кодексу України Міністерством економіки України і його бездіяльність щодо виконання Положення про Міністерство економіки України;
- зобов'язати відповідача розробити конкретний план реалізації впровадження роликоопор у виробництво так, як належить вчинити згідно з Положенням про Міністерство економіки України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року, позов повернуто особі, яка його подала.
Не погодившись з рішеннями судів першої і апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 21 лютого 2025 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Водночас скаржником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року була ухвалена в порядку письмового провадження та набрала законної сили з моменту прийняття.
Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року оприлюднена 06 грудня 2024 року.
Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 03 січня 2025 року, в той час, як касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 21 лютого 2025 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.
У заяві про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що пропуск процесуального строку пов'язаний саме зі старістю позивача, відсутністю у нього юридичної освіти, бюрократично і вороже налаштованих чиновників, хворобою та потрясінням від нападу ворога на державу.
До заяви про поновлення строку позивач долучає копії довідок від 22 серпня 2022 року та від 18 липня 2024 року про встановлення діагнозів.
Інших підстав пропуску строку позивач не наводить.
Таким чином, позивач просить Верховний Суд визнати наведені підстави пропуску строку поважними та поновити строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року.
При розгляді заяви скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження Суд враховує наступне.
Відповідно до статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно частин п'ятої, шостої, сьомої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України).
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником на обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
У заяві про поновлення строку представник позивача не зазначає обставини щодо несвоєчасного отримання оскаржуваного судового рішення позивачем та належні і допустимі докази, на підтвердження зазначених обставин, не надає.
Щодо посилань позивача на юридичну необізнаність та хворобу колегія суддів зазначає таке.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Однак, колегія суддів не приймає до уваги долучені до заяви довідки, оскільки такі довідки лише підтверджують встановлення відповідних діагнозів та не містять жодних застережень, зокрема фізичних.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт його перебування на лікуванні в лікарні у період в якому виникло у нього право на касаційне оскарження, або наявність будь-яких інших обмежень, що на думку Суду, могли об'єктивно позбавити його можливості звернутися до суду зі скаргою.
Щодо обставин, пов'язаних з воєнним станом в Україні.
Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 . Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Тобто, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Колегія суддів звертає увагу, що у касаційній скарзі ОСОБА_1 не наводить конкретних обставин, які вплинули на можливість дотримання процесуального строку, у причинно-наслідковому зв'язку з введеним воєнним станом в Україні та не надає жодних належних і допустимих доказів.
Таким чином, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Поновлення судом строку на касаційне оскарження з урахуванням вищезазначеного не відповідатиме принципу правової визначеності як одного з основних елементів принципу верховенства права.
Верховний Суд звертає увагу на те, що стаття 44 КАС України передбачає обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас тлумачення приписів частини третьої статті 329 КАС України дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом у особливих, екстраординарних випадках й тільки за наявності обставин об'єктивного та непереборного характеру (підтверджених належними доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою також зумовлена й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення тільки з метою повторного слухання справи та ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
Колегія суддів підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в касаційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.
Утім, обставини, якими скаржник обґрунтовує поважність підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження, не дають підстав вважати їх об'єктивними та непереборними.
Верховний Суд наголошує, що пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень через байдужість скаржника до своїх прав та небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з касаційною скаргою, оскільки значний період зволікання з поданням касаційної скарги безпосередньо був зумовлений суб'єктивною поведінкою скаржника, а не об'єктивними обставинами, що перебували поза його волею.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 22 березня 2021 року у справі №160/1170/20.
Таким чином, з огляду на те, що скаржником не наведено поважних підстав пропуску строку та не надано належних і допустимих доказів, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом: направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних у заяві доводів.
Неусунення недоліків касаційної скарги в частині направлення до суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України).
Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись статтями 121, 169, 248, 330, 332, 355, 359 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та відмовити у задоволенні вказаної заяви.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року у справі №160/10084/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства економіки України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.
3. Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді В.М. Кравчук
В.М. Шарапа