Ухвала від 11.03.2025 по справі 280/6868/24

ф

УХВАЛА

11 березня 2025 року

м. Київ

справа №280/6868/24

адміністративне провадження № К/990/9930/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І.В.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 280/6868/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року позов задоволено частково.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення, розстрочення від сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідач повторно звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року в цій справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі № 280/6868/24.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 14 лютого 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинно апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 подано у встановлений статтею 295 КАС України строк, однак її було залишено без руху у зв'язку із несплатою судового збору, а ухвалою від 20 листопада 2024 року повернуто у зв'язку із невиконанням вимог щодо сплати судового збору.

Вдруге військовою частиною НОМЕР_1 апеляційну скаргу подано 29 грудня 2024 року, до якої додано документ про сплату судового збору № 43 від 21 грудня 2024 року.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 640/10030/19, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що несвоєчасна сплата військовою частиною НОМЕР_1 судового збору та повернення у зв'язку із цим первинно поданої ним апеляційної скарги, не може вважатись поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги вдруге.

Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на тривалість пропущеного військовою частиною НОМЕР_1 строку апеляційного оскарження, а саме більше місяця з моменту отримання 20 листопада 2024 року через підсистему «Електронний суд» копії ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги. На переконання суду апеляційної інстанції цей строк є великим, навіть за умови непереборних обставин, пов'язаних з виконанням завдань у зоні бойових дій.

Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у випадку його пропуску з причин пов'язаних із запровадженням воєнного стану в країні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо апеляційну скаргу подає суб'єкт владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Такого висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, в постановах від 23 вересня 2024 року у справі № 340/5181/23, від 17 грудня 2024 року у справі № 520/34552/23 та від 26 грудня 2024 року у справі № 480/3952/24.

Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово наголошував, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати перевагу від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 08 серпня 2024 року у справі № 440/15583/23 та від 07 лютого 2025 року у справі № 280/7991/23.

У касаційній скарзі відповідач посилається на висновки Верховного Суду, які висловлені у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21.

У постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: - первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; - повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; - скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; - доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; - наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Посилання скаржника на висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, у цьому випадку, не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі з огляду на те, що повторне подання апеляційної скарги відбулось не в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом (39 днів) та не упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Правова позиція щодо обґрунтованості підстав касаційного оскарження в подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 24 грудня 2024 року у справі № 160/32534/23, від 25 грудня 2024 року у справі № 160/4774/24 та від 27 грудня 2024 року у справі № 160/6205/24.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2025 року у справі № 280/6868/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В. Е. Мацедонська

Попередній документ
125756812
Наступний документ
125756814
Інформація про рішення:
№ рішення: 125756813
№ справи: 280/6868/24
Дата рішення: 11.03.2025
Дата публікації: 13.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (11.03.2025)
Дата надходження: 07.03.2025