про відмову у відкритті касаційного провадження
10 березня 2025 року
м. Київ
справа №400/4673/24
адміністративне провадження № К/990/7881/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 400/4673/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач, скаржник), в якому просив:
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення позивачу у довідках від 21.03.2024 № 9/1/2374, № 9/1/2375, № 9/1/2376 станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, розміру надбавки за особливості проходження служби - з 65% до 1% та премії з 53% до 10% та у довідці від 21.03.2024 № 9/1/2377 станом на 01.01.2023 розміру надбавки за особливості проходження служби - з 65% до 1% та премії з 160% до10%;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 400/9559/23 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на позивача довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 53% посадового окладу;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 у справі № 400/9559/23 скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області на позивача довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати розміри надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 160% посадового окладу.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 позов задоволено.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі задоволено.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/4673/24 щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.01.2020 - 01.01.2023, розмірів усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - у розмірі 1762,00 грн.
Ухвалено ІНФОРМАЦІЯ_1 вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом внесення змін до довідок від 15.09.2024 № 9/1/11697, № 9/1/11698, № 9/1/11699, № 9/1/11700 в частині зазначення у цих довідках розмірів додаткових видів грошового забезпечення розрахованих із розміру прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2020 в розмірі 2102,00 грн, на 01.01.2021 в розмірі 2270,00 грн, на 01.01.2022 в розмірі 2481,00 грн, 01.01.2023 в розмірі 2684,00 грн.
Встановлено строк для надання відповіді на ухвалу 30 календарних днів з дня її отримання.
Не погодившись з ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 про встановлення судового контролю відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.01.2025 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, надано апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: надання доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн.
На виконання вимог ухвали 03.01.2025 відповідач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, в обґрунтування клопотання апелянт зазначив, що ним вживаються заходи направлені на сплату судового збору, однак на теперішній час тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору по даній справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 про встановлення судового контролю повернуто апелянту.
25.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій скаржник, з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 та прийняти нове рішення, яким задовольнити клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 та відстрочити оплату судового збору за подання апеляційної скарги до часу проголошення рішення суду по суті направленої апеляційної скарги по даній справі;
відстрочити ІНФОРМАЦІЯ_1 сплату судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі № 400/4673/24.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані пояснення та докази, надані відповідачем при поданні апеляційної скарги. Відповідач зазначає, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом. Тим часом, сама процедура виділення коштів та фактичне здійснення оплати судового збору є доволі тривалою у часі, позаяк після оголошення на території України воєнного стану всі фінансові ресурси Міністерства оборони України першочергово спрямовуються на фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України. Як наслідок, починаючи з листопада 2023 року на відповідному казначейському рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні кошти для сплати судового збору. З метою отримання додаткового бюджетного асигнування на цілі сплати судового збору за поданою апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 вжив заходів шляхом надіслання до помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальника фінансово-економічного управління відповідного листа. Несплата судового збору не залежить від дій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
За правилами пункту 1 частини п'ятої, частини шостої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати цього платежу.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на відсутність коштів для сплати судового збору. П'ятий апеляційний адміністративний суд відзначив, що апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору по даній справі.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд відповідно до статті 133 КАС України має дискрецію у вирішенні питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат. Тому заявлення суб'єктом владних повноважень відповідного клопотання не зобов'язує суд апеляційної інстанції вирішувати таке клопотання на користь заявника.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за КЕК 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Обставини ж, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, у розумінні норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» не є підставою для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Суд зазначає, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Стосовно посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20, необхідно звернути увагу на тому, що вказаною постановою залишено без задоволення касаційну скаргу фізичної особи, а ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги залишено без змін. Водночас правовідносини у зазначеній справі не є релевантними до справи, яка розглядається, позаяк клопотання про відстрочення судового збору у справі № 912/1061/20 подано фізичною особою.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання.
ІНФОРМАЦІЯ_1 отримав копію ухвали від 03.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, проте у десятиденний строк, з дня отримання ухвали вимог цієї ухвали не виконав.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у десятиденний строк з дня отримання ухвали від 03.01.2025 не підтвердив сплату судового збору, тому П'ятий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу; правильне застосовування судом апеляційної інстанції пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 КАС України є очевидним.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 169, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2025 у справі № 400/4673/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Шарапа