10 березня 2025 року
м. Київ
справа №990/39/25
адміністративне провадження №П/990/39/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.
суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Рибачука А.І., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у справі № 990/39/25 за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, голови Верховної Ради України Стефанчука Руслана Олексійовича, депутата Верховної Ради України Железняка Ярослава Івановича, депутата Верховної Ради України Порошенка Петра Олексійовича, депутата Верховної Ради України Підласої Роксолани Андріївни, депутата Верховної Ради України Крулька Івана Івановича про зобов'язання вчинити певні дії,-
29.01.2025 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Верховної Ради України, голови Верховної Ради України Стефанчука Р.О., депутата Верховної Ради України Железняка Я.І., депутата Верховної Ради України Порошенка П.О., депутата Верховної Ради України Підласої Р.А., депутата Верховної Ради України Крулька І.І., в якій позивачка просить суд (дослівно):
« 1. Зобов'язати відповідачів усунути бездіяльність та вжити дії щодо усунення проявів не до фінансування ВРУ воїнів-захисників ГРУ МО ЗСУ, та зупинення розкрадання бюджету України на фірмах-прокладках і телеканалі ВРУ ціною 1 хвилина - 1692 грн.
2. У рамках парламентського контролю, зобов'язати відповідача із залученням міжнародних організацій ЄС, здійснити перевірку всіх високо-посадовців влади, в т.ч. хабарників суддів - на предмет їх співпраці із КГБ СРСР, та у подальшому із ФСБ рФ.
3. Долучити до справи роботу депутата В. Чорновіл «Правосуддя чи рецидиви терору».»
Ухвалою Верховного Суду від 03.02.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з причин її невідповідності вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано позивачці десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених в ній недоліків шляхом надання до Верховного Суду уточненої позовної заяви, у якій уточнити предмет спору з конкретизацією вимог і викладом обставин, передбачених статтею 160 КАС України, з підтвердженням обставин, якими обґрунтовуються її позовні вимоги щодо кожного із зазначених нею відповідачів, навести належні обґрунтування наявності порушення її прав та свобод з боку відповідача/відповідачів саме при здійсненні ним/ними владних управлінських функцій відповідно до норм чинного законодавства та за наявності підстав подати заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, у якій викласти обґрунтування, яким чином рішення у справі може вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов'язки.
03.03.2025 до Верховного Суду надійшла уточнена позовна заява, а також заява про відвід колегії суддів: Рибачука А.І., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у розгляді справи № 990/39/25.
В обґрунтування заявленого відводу у своїй заяві позивачка зазначає, що зазначені судді порушують норми матеріального та процесуального права, Конституції України, Конвенцій ООН, проявляють надмірний формалізм при постановленні рішень, не враховують висновків, викладених в рішеннях ЄСПЛ та постановах Верховного Суду, що свідчить про наявність обставин, які викликають сумніви в їх об'єктивності та неупередженості, а тому вони не можуть брати участь у розгляді справи. На думку заявниці, участь колегії суддів у розгляді справи суперечить вимогам КАС України та приписам Бангалорських принципів поведінки судді.
Відповідно до частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції, наявність безсторонності суду має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.
Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Розглянувши подану позивачкою заяву про відвід суддів та обставини, які в ній зазначені, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу суддів від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує позивачка у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів та лише свідчать про фактичну незгоду особи, яка її подала, з діями суддів та прийнятими ними судовими рішеннями.
Суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить посилання на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Отже, з огляду на наведені норми процесуального права та проаналізувавши викладені в заяві доводи, колегія суддів вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів від участі у розгляді справи № 990/39/25 .
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне передати матеріали цієї заяви для визначення судді, яким буде здійснюватися її розгляд, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Рибачука А.І., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у справі №990/39/25 необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Рибачука А.І., Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у справі №990/39/25 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.І. Рибачук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя А.Ю. Бучик
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб