Справа № 120/5316/24
Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
10 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подолянка - 8» про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просила:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відхилення та повернення страхувальнику зі статусом «Не прийнято» заяви-розрахунку ОСББ «Подолянка-8» № 35904100-2024-1 від 21.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити дії щодо додаткового фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 в розмірі 14 070,42 грн на підставі заяви-розрахунку ОСББ «Подолянка-8» № 35904100-2024-1 від 21.02.2024.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач має право на отримання допомоги по вагітності та пологах виходячи з нарахованої заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески - сумарно за основним місцем роботи та за сумісництвом. Натомість ГУ ПФУ у Вінницькій області не наводить жодної норми права, яка прямо передбачала б неврахування заробітної плати за сумісництвом, з якої сплачені страхові внески, для розрахунку допомоги по вагітності та пологах.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що ОСОБА_1 з 11.06.2019 працює головою правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Подолянка - 8».
За період з червня 2022 року по травень 2023 року вона отримала заробітну плату за основним місцем роботи в ОСББ «Подолянка-8» у розмірі 145 028,83 грн.
Крім того, з 19.07.2021 до 24.10.2023 ОСОБА_1 працювала за сумісництвом косметиком у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , де за період з червня 2022 року по травень 2023 року отримала заробітну плату в розмірі 40 760,08 грн.
У зв'язку із вагітністю Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 1» виписало позивачу електронний лікарняний лист № 8160650-2015388063-1 від 14.06.2023.
На підставі поданих через відповідний інтерфейс в особистому електронному кабінеті ОСББ «Подолянка-8» як страхувальника на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України заяви-розрахунку № 35904100-2023-1 від 26.06.2023, лікарняного листа № 8160650-2015388063-1 від 14.06.2023 та Детального розрахунку нарахувань до нього позивач отримала 50 064,84 грн допомоги по вагітності та пологах.
Однак, здійснюючи виплату вказаної допомоги, відповідачем не було враховано заробітну плату позивача, отриману на роботі за сумісництвом.
За наслідками звернень позивача, відповідач повідомив ОСОБА_1 , що допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах призначається та надається застрахованим особам страхувальниками за основним місцем роботи, і лише у разі не реалізації застрахованою особою права на таку допомогу, вона надається за місцем роботи за сумісництвом (наймом).
21.02.2024 ОСББ «Подолянка-8» подало через відповідний інтерфейс в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України корегуючу заяву-розрахунок № 35904100-2024-1 з лікарняним листом № 8160650- 2015388063-1 від 14.06.2023 та поясненням вих. № 2 від 21.02.2024. У поясненні зазначено, що корегування по заяві-розрахунку № 35904100-2023-1 від 26.06.2023 проводиться в зв'язку з тим, що при розрахунку середнього заробітку не було враховано заробіток позивача за іншим місцем роботи на умовах зовнішнього сумісництва у роботодавця ФОП ОСОБА_2 . Тому у вказаному поясненні було враховано дохід позивача на роботі за сумісництвом за період з червня 2022 року по травень 2023 року в розмірі 40 760,08 грн, визначено сукупний дохід за вказаний період в розмірі 185 788,91 грн та визначено допомогу по вагітності та пологах розмірі 64 135,26 грн.
На запит позивача від 30.03.2024 ГУ ПФУ у Вінницькій області надало лист від 05.04.2024 № 0200-0313-8/34441, у якому повідомило, що за даними ІКІС ПФУ Підсистема «Електронний реєстр листків непрацездатності», заява-розрахунок ОСББ «Подолянка-8» №35904100-2024-1 від 21.02.2024 направлена до Пенсійного фонду України через веб-портал була опрацьована та у зв'язку з виявленими помилками в розрахунку допомоги по вагітності та пологах повернена страхувальнику зі статусом «Не прийнято» з відповідними рекомендаціями щодо усунення помилки.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання допомоги по вагітності та пологах за листом непрацездатності № 8160650-2015388063-1 від 14.06.2023 було реалізовано позивачкою за основним місцем роботи в ОСББ «Подолянка-8». Заявляючи позовні вимоги про протиправність дій відповідача щодо відхилення та повернення страхувальнику заяви-розрахунку ОСББ «Подолянка-8» № 35904100-2024-1 від 21.02.2024 позивач обрала неналежний спосіб захисту, оскільки обов'язковою умовою для визнання дій/бездіяльності протиправними відповідача та як наслідок зобов'язання до їх вчинення, є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивачки, чого за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, судом не встановлено.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (Закон № 1105-XIV) страхова виплата у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності).
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із п.30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі - Порядок № 1266), у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов'язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.
Страхові виплати та оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері - на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.
У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 32 та 33 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.
У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п'яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.
Згідно із ст.19 Закону № 1105-XIV допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, у розмірі заробітної плати (доходу) такої особи, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу.
Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески, та не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
Відповідно до ст.26 Закону № 1105-XIV страхувальник відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.
Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на здійснення застрахованим особам страхових виплат за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Таким чином, основою обчислення середньої заробітної плати (доходу) для цілей визначення розміру і виплати нарахування допомоги по вагітності та пологах є база нарахування єдиного внеску в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та який фактично було сплачено, а безпосередня реалізація права на таку допомогу здійснюється особою за основним місцем роботи.
Зміст норми ст. 22 Закону № 1105-XIV щодо надання допомоги за основним місцем роботи не передбачає і не обмежує обрахунок розміру середньої заробітної плати і суми допомоги виключно доходом, отриманим за основним місцем роботи, проте вказує на механізм призначення і організацію виплати допомоги через страхувальника і окремий рахунок за основним місцем роботи. Протилежне тлумачення відповідачем зазначених норм є помилковим і таким, що суперечить іншим нормам цього ж Закону і підзаконним актам КМУ.
З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що позивач має право на допомогу по вагітності та пологах, яка надається за основним місцем роботи, та розраховується із середньої заробітної плати, отриманої як за основним місцем роботи, так і за неосновним.
Водночас, нарахування відповідачем фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 без урахуванням середньої заробітної плати, отриманої позивачем за неосновним місцем роботи, порушує право позивача на отримання вказаної допомоги у належному розмірі.
У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позов.
Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
За результатом розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову, а тому позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 2422,4 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відхилення та повернення страхувальнику зі статусом «Не прийнято» заяви-розрахунку ОСББ «Подолянка-8» № 35904100-2024-1 від 21.02.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинити дії щодо додаткового фінансування допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 в розмірі 14 070,42 грн на підставі заяви-розрахунку ОСББ «Подолянка-8» № 35904100-2024-1 від 21.02.2024.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 2422,4 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.