Постанова від 10.03.2025 по справі 560/16876/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16876/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

10 березня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови від 17.09.2024 ВП №75122918 про накладення штрафу.

Відповідно до ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом, та позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повернуто позивачу.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та ухвалити постанову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

З урахуванням вимог ст. 311, ч. 2 ст. 312, КАС України, апеляційний суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Пункт 1 ч. 2 ст. 287 КАС України передбачає, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

04.10.2024 головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в межах строку встановленого ст. 287 КАС України подано до Хмельницького окружного адміністративного суду позовну заяву про скасування постанови державного виконавця від 17.09.2024 ВП № 75122918 про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у справі № 560/16721/.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання, в якому просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду. Зазначає про те, що оскаржувану постанову про накладення штрафу він отримав 24.09.2024, після чого в межах встановленого строку 04.10.2024 звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №560/14571/24 позов був залишений без руху, а у подальшому 16.10.2024 був повернутий з підстав невиконання вимог ухвали про залишення без руху.

Ухвала про повернення позовної заяви у справі №560/14571/24 була вручена Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області через електронний кабінет 16.10.2024. Водночас, позивач повторно звернувся до суду14.11.2024.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 визнано неповажними причини пропуску строку на звернення до суду та підстави поновлення строку, зазначені у заяві про поновлення пропущеного строку. В подальшому ухвалою від 19 грудня 2024 року позов було повернено.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на судове оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати позовну заяву.

В свою чергу, п.п. 6, 7 ч. 5 ст. 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи) добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує особу, яка бере участь у справі (учасника справи) діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання обов'язків, встановлених законом або судом.

Разом з тим, доводи апелянта із посиланням лише на практику Верховного Суду не свідчать про поважність підстав пропуску строку звернення до суду та не є об'єктивними підставами, які перешкоджали оскаржити постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.09.2024 ВП №75122918 про накладення штрафу в межах встановленого законодавством строку та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення позовної заяви, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку судового оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає позов, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку реалізовувати право на звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19.

Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Таким чином, оскільки доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що причини пропущення строку звернення до суду з даним позовом неповажними.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач не навів достатній та поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови належить повернути на підставі пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України.

Беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.

Попередній документ
125755120
Наступний документ
125755122
Інформація про рішення:
№ рішення: 125755121
№ справи: 560/16876/24
Дата рішення: 10.03.2025
Дата публікації: 13.03.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (10.03.2025)
Дата надходження: 14.11.2024
Предмет позову: про скасування постанови
Учасники справи:
головуючий суддя:
МАРТИНЮК Н М
МАЦЬКИЙ Є М
суддя-доповідач:
КОЗАЧОК І С
МАРТИНЮК Н М
МАЦЬКИЙ Є М
відповідач (боржник):
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
позивач (заявник):
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області
представник позивача:
Квятківська Марія Францівна
Путеря Оксана Михайлівна
представник скаржника:
Шкробот Марія Тадеушівна
суддя-учасник колегії:
ЖУК А В
ЗАЛІМСЬКИЙ І Г
МЕЛЬНИК-ТОМЕНКО Ж М
СУШКО О О