Постанова від 10.03.2025 по справі 240/11287/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11287/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

10 березня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

2. В обґрунтування позову вказує, що рішення про не зарахування страхового стажу періоду навчання в Уральській державні юридичні академії (м. єкатеринбург, російська федерації) суперечить вимогам ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» редакції від 14.10.2014 № 1697-VI, так і ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» редакції від 05.11.1991 N 1789-XII, яка є чинною на теперішній час. Як нормами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» редакції від 05.11.1991 №1789-XII, так і нормами ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» редакції від 14.10.2014 № 1697-VI передбачено зарахування до вислуги років половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі. При цьому диплом позивача про здобуття вищої юридичної освіти пройшов нострифікацію Міністерством освіти і науки України у червні 2014 року на підставі діючої на момент визнання в Україні іноземного документа про освіту Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом російської федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання від 26.05.2000.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.05.2024 №262240026137 про відмову у призначенні пенсії.

3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2024 та прийняти рішення із урахуванням висновків суду та зарахувавши половину періоду навчання в Уральській державні юридичні академії до вислуги років, що дає право на пенсію згідно відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

3.3. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідно до пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних, навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є такі дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів. З 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Пенсія громадянам, які проживали/ працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон №1058). Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону №1058. При цьому: до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року. До страхового стажу позивача не зараховано період навчання з 01.09.1996р. по 21.06.2001р. в Уральській юридичній академії, оскільки заявник навчався в м.Єкатеринбург, російська федерація. Стаж роботи в органах прокуратури станом на 07.05.2024 року складає 22 роки 06 місяців 10 днів. Відповідач зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України, "Про прокуратуру" в зв'язку з відсутністю на день звернення вислуги років (25 років).

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач 07 травня 2024 року звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою від 07.05.2024 про призначення пенсії за вислугу років згідно статті 86 Закону України "Про прокуратуру".

7. За принципом екстериторіальності заява про призначення пенсії та документи які були надані позивачем до заяви, передані до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

8. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 14.05.2024 №262240026137 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 . У рішенні вказано: "Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 07.05.2024. Вік заявника 44 роки. Відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII (далі-Закону) передбачено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема з 1 жовтня 2020 року - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років. .... З 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Пенсія громадянам, які проживали/працювали на території російської федерації, призначаються на умовах, визначених Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Строки призначення пенсії визначаються відповідно до статті 45 Закону №1058. При цьому: до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 11 грудня 1991 року.

9. Результати розгляду документів, доданих до заяви:

- до заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, заявником додано скановану копію паспорта. Оригінал паспорта заявником не надано.

- заявником не надано довідку про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) станом на квітень 2024 року, що відповідає вимогам пункту 2 пункту З статті 86 Закону.

- до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1996 р. по 21.06.2001 р. в Уральській юридичній академії, оскільки заявник навчався в м.Єкатеринбург, російська федерація.

- стаж роботи в органах прокуратури станом на 07.05.2024 року складає 22 роки 06 місяців 10 днів.

- страховий стаж особи становить 22 роки 02 місяці 22 дні.

- згідно реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності.

- особа матиме право на пенсійну виплату з 12.06.2024 або при набутті необхідної вислуги років, наданні паспорта в оригіналі та довідки про складові заробітної плати/грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років ) станом на квітень 2024 року.

10 Враховуючи вищевикладене, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" в зв'язку з відсутністю на день звернення вислуги років (25 років).

11. Вважаючи таке рішення протиправним, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії).

14. Статтею 86 Закону № 1697-VII визначено підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років працівникам прокуратури.

15. Згідно з абзацами першим, дванадцятим частини першої статті 86 Закону №1697-VII прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

16. Відповідно до частини п'ятої статті 86 Закону № 1697-VII працівникам, які не мають вислуги років, передбаченої частиною першою цієї статті, за наявності необхідного стажу роботи на посадах прокурорів, а також страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після досягнення чоловіками 57 років, а жінками віку, що на п'ять років менше, ніж пенсійний вік, установлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія призначається у розмірі, пропорційному кількості повних років роботи на прокурорських посадах, із розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати за відповідну вислугу років, передбачену частиною першою цієї статті.

17. За змістом частини шостої статті 86 Закону № 1697-VII до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

18. Згідно з частиною тринадцятою статті 86 Закону № 1697-VII пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

19. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

20. Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття «вислуги років, що дає право на пенсію» і «стажу роботи на прокурорських посадах». При цьому посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на прокурорських посадах і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. В той же час до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на прокурорських посадах.

21. Отже, призначення пенсії за вислугу років на підставі статті 86 Закону № 1697-VII можливе за умови одночасного дотримання, станом на день звернення з заявою про призначення пенсії, двох обов'язкових умов:

- вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, не менше - 25 років (перша умова),

- стаж роботи на посадах прокурорів не менше 15 років (друга умова).

22. В даному випадку, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», так як позивач не має необхідних 25 років вислуги років, до якої зараховується визначені ч. 6 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» періоди роботи, служби та навчання.

23. В свою чергу, позивач вважає, що половина періоду його навчання в Уральській юридичній академії має бути включеною до вислуги років, як період навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

24. За позицією територіального органів Пенсійного фонду - відповідача, викладеної в апеляційній скарзі, підставою для неврахування вказаного періоду до вислуги років вказано припининеня участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

25. Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

26. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року № 1906-IV укладені й належним чином ратифіковані міжнародні договори України є невід'ємною частиною національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладання якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

27. Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

28. Статтею 5 Угоди від 13 березня 1992 року встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.

29. Згідно зі статтею 6 Угоди від 13 березня 1992 року призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільговій основі і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, отриманий на території будь-якої із цих країн, а також на територіях колишнього СРСР за час до вступу в силу даної Угоди (пункти 1, 2 статті 6).

30. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.

31. Разом з тим, не зарахований відповідачем до страхового стажу період навчання на території Російській Федерації відноситься до періоду, коли приведені вище угоди були чинними для України, тому зазначений період має бути зарахований до страхового стажу позивача.

32. Суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення у випадку повної, часткової, тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

33. Окрім того, як вбачається з відомостей про трудову діяльність застрахованих осіб щодо позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, Міністерством освіти і науки України визнано диплом ДВС 1148751 від 22.06.2001, виданим Уральською державною юридичною академією.

34. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що не зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області до вислуги років позивача половина строку навчання в Уральській юридичній академії є безпідставним.

35. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, оскільки судове рішення позивачем не оскаржене, апеляційному перегляду підлягає рішення суду лише в частині, в якій задоволена частка позовних вимог. В іншій частині судове рішення апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишено без змін.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

36. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

37. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

38. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

40. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

41. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.

Попередній документ
125755087
Наступний документ
125755089
Інформація про рішення:
№ рішення: 125755088
№ справи: 240/11287/24
Дата рішення: 10.03.2025
Дата публікації: 13.03.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.06.2025)
Дата надходження: 12.06.2024
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити дії.