Справа № 120/19161/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
10 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" до Вінницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними, скасування рішення та картки відмови.
2. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення про коригування митної вартості товарів Вінницької митниці від 13.12.2023 № UA401000/2023/000129/1 та картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.12.23 №UA401020/2023/001838, а також протиправністю картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2023/001836 від 13.12.2023 про незастосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів.
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2023/000129/1 від 13.12.2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001838.
3.2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2023/001836 від 13.12.2023 про незастосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів.
3.3. Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАКС-ВІНН" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці.
4. Апелянт Вінницька митниця, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у Вінницької митниці були усі законні підстави для виникнення обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару, адже процесі митного оформлення було встановлено, що в поданих до митного оформлення документах виявлені розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, в довідці про транспортні б/н від 12.12.2023 міститься фраза «Страхування транспортного засобу не проводилось», хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування.
6. Крім того, в ДМВ зазначений взаємозв'язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв'язку на ціну оцінюваного товару, оскільки не надано документи передбачені ч.4 ст.53 МК. В той же час на відкритих інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, тип кузова, рік виготовлення) напівпричепів за значно вищою вартістю, ніж заявлена декларантом.
7. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивач у позовній заяві по даній справі оскаржує рішення про коригування митної вартості UA401000/2023/000128/2 та картки відмови № UA401020/2023/001837, № UA401020/2023/001835 від 13.12.2023. Натомість, судом першої інстанції прийнято рішення про скасування рішення про коригування митної вартості UA401000/2023/000129/1 від 13.12.2023 та карток відмови №UA401020/2023/001838, №UA401020/2023/001836.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 05 січня 2023 між ТОВ "ТРАКС-ВІНН" (далі - Покупець або позивач) та VICTORIA PKW/LKW GmbH (Німеччина) (далі - Продавець) було укладено контракт № 02/01/23 (а також додаткову угоду № 1 від 01.10.2023), згідно якого Продавець здійснив продаж транспортних засобів на загальну суму 1 500 000 євро.
9. Згідно п. 1.2. та п. 3.2. контракту ціна на кожний окремий транспортний засіб вказується в інвойсі.
10. Відповідно до п. 4.3. контракту строк оплати - 180 днів з моменту поставки.
11. На виконання даного контракту виставлено інвойс № AR.2023.263 від 04.12.2023р. на суму 11 500,00 Євро, товар - напівпричіп-цистерна, марка: BERGER; модель: SATA 10.5; номер шасі: НОМЕР_1 ; календарний рік виготовлення: 2014. Виставленням інвойсу визначено митну вартість товару за ціною договору.
12. З метою митного оформлення товару з застосуванням преференційного режиму до Вінницької митниці (далі - Відповідач) подана митна декларація 23UA401020067783U1 з додатками, зокрема, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № A 770314 від 06.12.2023 для застосування преференційного режиму.
13. Також для митного оформлення товару до Вінницької митниці подана митна декларація 23UA401020067877U0 з додатками (рахунок-фактура (інвойс) від 04.12.2023 №AR.2023.263, контракт від 05.01.2023 №02/01/23 з додатковою угодою №1 від 01.10.2023, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.11.2023 №R003480TN23, довідка про транспортні витрати від 12.12.2023 № Б/Н, копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2023 №23DE560321960081B8).
14. Вінницькою митницею відмовлено у оформленні імпорту товарів з застосуванням преференційного режиму до закінчення перевірки сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № A 770314 від 06.12.2023, про що сформовано Картку відмови №UA401020/2023/001836.
15. У цьому рішенні, зазначено, що в процесі митного контролю та митного оформлення встановлено, що декларантом застосовано преференцію зі сплати ввізного мита за кодом « 410» на підставі сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 №A 770314 від 06.12.2023 року. За результатами перевірки правомірності застосування преференції встановлено, що на направлений раніше митними органами України запит митними органами країни експортера не підтверджено преференційне походження товарів експортера «VICTORIA Pkw/Lkw GmbH». Відповідно до п.4 статті 32 «Перевірка підтвердження походження» Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморської преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі Доповнення І Угоди), якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними. Так як митним органом прийнято рішення про направлення запиту з метою встановлення автентичності сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR. 1 №А 770314 від 06.12.2023 року, статусу походження задекларованих товарів та виконання інших вимог Доповнення І Угоди, питання про можливість застосування преференційного режиму до товарів буде вирішено після отримання відповіді від митних органів країни експорту на запит Держмитслужби України, відповідно до вимог статті 45 митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI. Таким чином, не дотримано вимоги пп. б п. 6 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI. Рішення про відмову в митному оформленні прийняте відповідно до положень ч. 1 ст.256 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI. Заяви на відкликання митної декларації не надходило.
16. Роз'яснено, що позивачу необхідно здійснити декларування товару із застосуванням пільгової ставки ввізного мита з країною походження товару «EU». Рішення про відмову у митному оформленні товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути оскаржене у митному органі вищого рівня відповідно до статті 24 Митного кодексу України або до суду.
17. 13.12.2023 Вінницькою митницею прийнято рішення № UA401000/2023/000129/1 про коригування митної вартості товарів, де вказано, що, в процесі митного оформлення було встановлено, що в пакеті наданих документів відсутня міжнародна товаротранспортна накладна CMR, чим порушено вимоги ч.1 та ч.3 ст. 335 МКУ (неможливо перевірити місце завантаження товару, а також відповідно перевірити відповідність умовам поставки). Згідно модуля «Перегляд пропуску через митний кордон» АСМО Інспектор встановлено, що перевізником дійсно виступав ТОВ «Тракс-Вінн» (водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 ). Надана довідка від ТОВ «Тракс-Вінн» за формальним підписом директора Мартинюк М.А. про транспортні витрати від 12.12.2023 № б/н містить фразу «Страхування транспортного засобу не проводилось», хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (статтею 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16 вересня 2009 року визначено, що відповідно до статті 5, кожна держава-член вживає всіх заходів необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів). Відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 53 МКУ та ч.1 та ч.3 ст. 335 МКУ в обов'язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості, а також згідно ч.3 ст. 53 МКУ надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Крім того, в ДМВ зазначений взаємозв'язок між продавцем і покупцем, який міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, але в процесі митного оформлення декларантом не доведено відсутність впливу взаємозв'язку на ціну оцінюваного товару, оскільки додатково не надано документи передбачені ч.4 ст. 53 МКУ. Також, в результаті порівняння рівня заявленої митної вартості товару «Напівпричіп-цистерна, 3-х вісний; - марка: BERGER; - модель: SATA 10.5;- номер шасі: VA9USLAKTDFZT0621; - маса в разі максимального завантаження, т: 39,000; - вантажопідйомність, т: 33,400; - календарний рік виготовлення: 2014…» з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, було встановлено, що задекларований заявлений рівень митної вартості не відповідає наявній в митного органу ціновій інформації.
18. В той же час на відкритих Інтернет-ресурсах, які спеціалізуються з продажу транспортних засобів на території Європейського Союзу, наявні пропозиції з продажу максимально схожих (марка, модель, тип кузова, рік виготовлення) напівпричепів за значно вищою вартістю, ніж заявлена декларантом.
19. Джерелом числового значення митної вартості є МД (митна декларація) від 17.03.2023 №UA408040/2023/001544, за якою оформлено за резервним методом товар «Напівпричіп-цистерна, для рідких речовин, що був у користуванні, марка BERGER, модель SAPL 24 SATA, рік випуску 2012, ідент. номер НОМЕР_3 » та складає 30080 Євро. У зв'язку з чим, прийнято Картку відмови № UA401020/2023/001838.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
20. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-7 цієї постанови.
21. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що описані в апеляційній скарзі фактичні обставини взагалі не стосуються даної справи. Зокрема, на аркуші 5 апеляційної скарги міститься текст «До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: рахунок фактура (інвойс) від 04.12.2023 № AR.2023.265, контракт від 05.01.2023 №02/01/23, свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 14.11.2023 № A071186AL23, довідка про транспортні витрати від 06.11.2023 № 0611/02, копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2023 № 23DE560321961036B4.» Однак Позивачем окремі документи взагалі не подавались для декларування, а саме рахунок-фактура (інвойс) від 04.12.2023 № AR.2023.265 (подавався рахунок-фактура (інвойс) від 04.12.2023 № AR.2023.263), свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 14.11.2023 № A071186AL23 (натомість подавалось свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 28.11.2023 № R003480TN23), копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2023 № 23DE560321961036B4 (натомість подавалось копія митної декларації країни відправлення від 04.12.2023 № 23DE560321960081B8). Крім того, аргументи відповідача щодо походження сідельного тягача для перевезення напівпричепів марки MAN ніяк не спростовують висновків суду щодо походження напівпричепу-цистерни марки BERGER.
22. Також позивач зазначив, що 11 грудня 2024 року відповідачем подано клопотання про доповнення або зміну апеляційної скарги. У даному клопотанні текстуально зазначено лише про долучення до матеріалів справи доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Однак до клопотання долучено ряд доказів без обґрунтування причин їх неподання на розгляд суду першої інстанції та прохання про врахування під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
23. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
25. Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
26. Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
27. Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
28. Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
29. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
30. Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
31. Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
32. За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
33. Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
34. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
35. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
36. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
37. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
38. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
39. Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
40. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
41. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
42. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
43. Суд наголошує, що такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
44. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
45. В обґрунтування оскаржуваного рішення відповідач, зокрема, вказав, що надана довідка про транспортні витрати містить фразу "страхування транспортного засобу не проводилось", хоча страхування на території ЄС є обов'язковим для ТЗ, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування, суд зазначає, що згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
46. Разом з тим, не надання позивачем страхових документів не є підставою для коригування митної вартості транспортного засобу за резервним методом та може свідчити лише про те, що страхування транспортного засобу не здійснювалось. Крім того, позивач зазначив, що таке страхування здійснено до моменту придбання товару і було діючим на час імпорту (поліс страхування в матеріалах справи). Дане страхування відповідає вимогам FCA Leipzig (п. 2.1. контракту). Отже, Покупець не ніс витрати на страхування, а тому у довідці вказав «що страхування не проводилось» та не включав витрати на страхування до митної вартості.
47. В свою чергу, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18. Зокрема, Верховний Суд зазначив, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
48. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем надано документи, які містять відомості про вартість транспортних витрат, а отже доводи викладені в спірному рішенні про коригування митної вартості товарів щодо відсутності документів про транспортування не знайшли підтвердження.
49. Щодо використання відповідачем у рішенні про коригування митної вартості товарів цінової інформації відкритих інтернет-ресурсів, які спеціалізуються на продажу транспортних засобів на території ЄС, суд вважає за необхідне зазначити, що відомості з інтернет-ресурсу є інформативними та орієнтовними і не можуть бути повністю достовірними. Відповідачем не доведено, що взятий за основу визначення митної вартості транспортний засіб був ідентичний, в тому числі по його комплектності та технічному стану, тому, що ввозився позивачем. В свою чергу, ціна транспортного засобу залежить від багатьох факторів, а оціночна вартість різних транспортних засобів навіть в межах однієї категорії та марки може суттєво відрізнятися в залежності від інших характеристик та їх технічного стану.
50. Водночас, слід зазначити, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
51. Необґрунтованими є і посилання відповідача в підтвердження недостовірності заявленої позивачем митної вартості товарів на результати аналізу баз даних митного органу, згідно з якими рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже завершено, є більшим.
52. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих/подібних товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
53. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 №805/2713/16-а та від 05.07.2022 № 804/150/16.
54. Додатково суд звертає увагу, що відповідність визначеної в поданій позивачем ЕМД ціни на товар його ринковій вартості також підтверджується висновком Вінницької торгово-промислової палати №0142 від 14.12.2023 року.
55. Відповідач вказав, що позивачем не надано міжнародну товаро-транспортну накладну CMR.
56. Згідно Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р. (згода на обов'язковість надана Законом України № 57-V від 01.08.2006р.) товарно-транспортна накладна складається у разі, якщо отримувач чи відправник є відмінними особами від перевізника. Такий документ є договором між перевізником та замовником.
57. Оскільки доставка напівпричепу здійснювалась власними силами покупця, відповідно, відсутній договір з перевізником та накладна. Окрім того, згідно наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» така накладна є одним із доказів перевезення товару, однак не застосовується у разі перевезення власними силами.
58. Посилання відповідача на те, що взаємозв'язок між покупцем та продавцем міг вплинути на заявлений рівень митної вартості товару, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.
59. Так, згідно із п. 4) ч. 12 ст. 58 МК України, митна вартість визначається за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у разі, якщо покупець і продавець хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
60. За змістом ч. 12 ст. 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної.
61. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено того, що ТОВ «ТРАКС-ВІНН» та VICTORIA PKW/LKW GmbH пов'язані між собою особи, відносини яких вплинули на ціну товарів за спірною митною декларацією. Доводи відповідача у цій частині фактично зводяться до припущень, які не можуть слугувати підставою для прийняття рішення про митної вартості.
62. Також суд враховує, що застосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів шляхом надання пільги (за кодом 410) у вигляді звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання, здійснюється в рамках Доповнення І "Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Доповнення І Угоди).
63. Частиною 1 статті 16 Доповнення І Угоди передбачено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником, а відповідно до частини 3 цієї статті, експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.
64. Відповідно до ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
65. Частиною 4 ст.45 МК України визначено, що у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.
66. У частині першій статті 32 доповнення І "Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-евро-середземноморські преференційні правила походження встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.
67. Подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони - імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.
68. Перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.
69. Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.
70. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.
71. Відповідно до вимог частин 1 і 2 статті 48 МК України митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.
72. Згідно ч. 4 ст.48 МК України до товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.
73. Суд також враховує презумпцію добросовісності платника податків, яка неодноразово підтверджувалася висновками Верховного Суду, зокрема, постановою Верховного Суду від 27.04.2022 року у справі № 200/5932/19-а та згідно із якою при вирішенні податкових спорів презюмується економічна виправданість дій платника податків, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, а також достовірність відомостей у його бухгалтерській та податковій звітності. Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами.
74. Відповідно до норм статті 33 Протоколу 1 до Угоди саме результати перевірки щодо підтвердження походження товару можуть бути підставою для відмови у наданні платнику податків права на преференції, що також підтверджується висновками викладеними у постанові Верховного Суду у справі № 260/2805/20 від 11.04.2022 року. Саме у разі не підтвердження преференційного походження товару за наслідками перевірки, проведеної митними органами країни експорту, у контролюючого органу країни експорту виникають правові підстави для проведення перевірки з питань правомірності застосування господарюючим суб'єктом преференції по сплаті ввізного мита "410" під час здійснення імпорту товару на митну територію України та визначення за її результатами розміру грошового зобов'язання зі сплати мита, яке такий суб'єкт зобов'язаний сплатити у зв'язку із преференційним розмитнення товару за відсутності права на преференцію внаслідок подальшого не підтвердження походження товару.
75. Крім того, відповідно до стандарту ДСТУ ISO 3779:2012 та ДСТУ ISO 3780:2012, які застосовуються в Україні (Наказ Мінекономрозвитку України від 28.11.2012 року № 1355), впроваджено порядок формування унікального ідентифікатора транспортного засобу, а саме номеру шасі. Зокрема, перші літери відповідають за країну походження товару (WMI міжнародний ідентифікаційний код виробника) і присвоюються заводом-виробником під час виготовлення транспортного засобу.
76. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1 згідно міжнародного стандарту ISO 3780:2012 чітко вказує, що товар виготовлений у Австрії (країна-член ЄС), оскільки літери VA у ідентифікаційному номері стосуються Австрії як країни виробника: (роздруківка з кодами в матеріалах справи - перша літера V з вертикального алфавітного переліку та друга літера А з горизонтального алфавітного переліку). Обставина походження товару з Австрії (країна-член ЄС) додатково вказує на правильність застосування преференційного режиму.
77. Щодо позиція апелянта, що обставини, викладені в описовій та резолютивній частині судового рішення, жодним чином не стосуються рішення про коригування митної вартості UA401000/2023/000128/2 та карток відмови № UA401020/2023/001837, № UA401020/2023/001835 від 13.12.2023, які просить скасувати позивач, а тому вказане не можна вважати опискою.
78. Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що позовні вимоги та рішення суду першої інстанції стосуються рішення про коригування митної вартості UA401000/2023/000129/1 від 13.12.2023 та карток відмови № UA401020/2023/001838, № UA401020/2023/001836.
79. Відповідач зазначив, що судом першої інстанції абсолютно не досліджено ні вимоги позовної заяви, ні обставини, викладені у відзиві. Суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені доводи відповідача, як такі, що не відповідають фактичним обставин справи та спростовуються наявними матеріалами справи та зазначає, що значна частина доводів апеляційної скарги стосується рішення у іншій справі.
80. Таким чином, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості та про недоліки в наданих позивачем документах необґрунтовані та спростовані під час розгляду даної справи.
81. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
82. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
83. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
84. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
85. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
86. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
87. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Вінницької митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.