Справа № 240/5531/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
10 березня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В лютому 2022 ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.
2. На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році та статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується відповідним посвідченням. Крім того вказує, що станом на 01.01.1993 він прожив у населеному пункті, який відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106, належить до зони безумовного (обов'язкового) відселення. З огляду на зазначене, позивач вважає, що він має право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 7 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, відповідач відмовив йому у призначенні даного виду пенсії, зазначаючи при цьому про відсутність у нього необхідного строку проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення станом на 01.01.1993 не менше 2 років. За підрахунками управління станом на 01.01.1993 він прожив у зоні безумовного (обов'язкового) відселення лише 1 рік 3 місяці 12 днів. Позивач вважає таке рішення про відмову у призначенні йому пенсії протиправним, оскільки наявне у неї посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) є достатнім доказом його проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення станом на 01.01.1993 не менше 2-х років. Відтак, вважаючи рішення про відмову у призначенні йому пенсії протиправним, а своє право на пенсійне забезпечення порушеним, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 17.05.2021 №064350003336 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 7 років відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3.2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 з 08.05.2021 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 7 років відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
3.4. У задоволені позовних вимог, заявлених до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, - відмовлено.
4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що при опрацюванні наданих позивачем документів для призначення пенсії, було встановлено, що останній станом на 01.01.1993 року прожив у зоні безумовного (обов'язкового) відселення лише 1 рік 3 місяці 12 днів, що не дає йому права на призначення пенсії згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому, згідно архівної довідки №04-04/7/108 від 13.03.2019 виданої Краснобірським старостинським округом до тривалості проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не враховано період з 21.05.1986 по 17.06.1988, оскільки в зазначений час позивач проходив строкову військову службу. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зауважило, що у зв'язку із відсутністю у позивача необхідного строку проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, йому було правомірно відмовлено в призначенні пенсії.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, що підтверджується посвідченням категорії 3 серії НОМЕР_1 від 30.12.1992. Крім того, ОСОБА_1 має статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується відповідним посвідчення серії НОМЕР_2 , виданим 16.12.1993 Житомирською обласною державною адміністрацією.
7. З метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення ним 53-річного віку, звернувся до територіального органу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою від 10.06.2021 про призначення йому пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 7 років відповідно до пункту 2 частини першої статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка постійно проживала у зоні у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.
8. Для підтвердження факту постійного проживання в зоні у зоні безумовного (обов'язкового) відселення до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додав архівну довідку Краснобірського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 13.03.2019 №04-04/7/108, згідно якої він в період з 26.04.1986 по 04.09.1989 постійно проживав у селі Малі Кліщі Народицького району Житомирської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
9. За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.
10. За наслідками розгляду поданих ОСОБА_1 заяви та доданих до неї документів, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийняло рішення від 17.05.2021 №064350003336, яким відмовило позивачу в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 7 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
11. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що підставою для відмови став висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки станом на 01.01.1993 він не проживав у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше 2 років. Так, згідно наданої ним довідки Краснобірського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 13.03.2019 №04-04/7/108 він постійно проживав у селі Малі Кліщі Народицького району Житомирської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, в період з 26.04.1986 по 04.09.1989. Однак, за підрахунками управління станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 не проживав у зоні безумовного (обов'язкового) відселення лише 1 рік 3 місяці 12 днів (з 26.04.1986 по 20.05.1986 та з 18.06.1988 по 04.09.1989), оскільки в період з 21.05.1986 по 17.06.1988 він проходив строкову військову службу, а тому цей період не був зарахований до періоду проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення.
12. Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області рішення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 24.06.2021 №0600-0212-8/47272.
13. Вказана відмова у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 7 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стала підставою для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
14. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
15. Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV).
16. Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
17. Водночас, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).
18. Статтею 49 Закону №796-ХІІвизначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
19. Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені в статті 55 Закону № 796-XII.
20. Абзацом першим частини першої статті 55 Закону № 796-XIIпередбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
21. Відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1статті 55 Закону № 796-XII потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, мають право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років.
22. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку (в даному випадку 4 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
23. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1).
24. Відповідно до абзацу дев'ятого підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1 (в редакції, на момент спірних правовідносин) потерпілими від Чорнобильської катастрофи до заяви про призначення пенсії додаються такі документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку:
- документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.
26. Системний аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що особа отримує право на призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII у випадку дотримання таких умов:
- наявність статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи;
- наявність необхідного періоду проживання (роботи) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, який станом на 1 січня 1993 року повинен становити не менше 2 років.
27. Під час розгляду справи судом встановлено, що на виконання вимог п. 2.1 Порядку №22-1 та для підтвердження наявності у нього права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1статті 55 Закону №796-XII ОСОБА_1 до заяви про призначення йому пенсії додав наступні документи:
- посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_2 , видане 16.12.1993 Житомирською обласною державною адміністрацією;
- довідку виконавчого комітету Краснобірського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 13.03.2019 №04-04/7/108, згідно якої він в період з 26.04.1986 по 04.09.1989 постійно проживав у селі Малі Кліщі Народицького району Житомирської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
28. Відповідно до п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №551) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими актами законодавства.
29. Відповідно до пункту 5 Порядку №551 потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.
30. Пунктом 10 Порядку №551 передбачено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.
31. Отже, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
32. Однак, єдиним документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом №796-ХІІ, є виключно посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Довідки про періоди роботи у зоні відчуження, евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
33. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17, від 08.05.2018 у справі №708/1022/17, від 21.11.2019 у справі №572/47/17, від 06.04.2020 у справі №752/15346/17, від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 17.05.2021 у справі №398/494/17 та в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при вирішенні даної справи.
34. Отже, наявність у позивача посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії серії Б є достатнім підтвердженням того, що він станом на 01.01.1993 прожив на протязі не менше 2 років у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, а тому має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
35. Крім того, наявність достатнього строку проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення підтверджується також і довідкою виконавчого комітету Краснобірського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 13.03.2019 №04-04/7/108. Згідно вказаної довідки ОСОБА_1 в період з 26.04.1986 по 04.09.1989 (тобто протягом 3 років 4 місяців 10 днів) постійно проживав у селі Малі Кліщі Народицького району Житомирської області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
36. Щодо аргументів скаржника про те, що період проживання ОСОБА_1 в селі Малі Кліщі Народицького району Житомирської області з 21.05.1986 по 17.06.1988 не був врахований відповідачем в строк проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення через те, що згідно з військовим квитком позивача, він в період з 21.05.1986 по 17.06.1988 проходив строкову військову службу то такі є необґрунтованими, оскільки інформація про період проходження позивачем строкової військової служби, вказана у військовому квитку серії НОМЕР_3 від 12.05.1986 не може спростувати факту постійного проживання позивача в період з 21.05.1986 по 17.06.1988 у селі Малі Кліщі Народицького району Житомирської області, яке відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення, що підтверджений довідкою Краснобірського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 13.03.2019 №04-04/7/108.
37. Більш того, вказана довідка Краснобірського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 13.03.2019 №04-04/7/108 про період проживання позивача в зоні безумовного (обов'язкового) відселення є чинною, не була скасована органом, що її видав, та не визнавалась судом такою, що не відповідає фактичним обставинам.
38. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем було зроблено хибний висновок про не проживання позивача в період з 21.05.1986 по 17.06.1988 у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та безпідставно не враховано вказаний в довідці Краснобірського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області від 13.03.2019 №04-04/7/108 період проживання позивача з 26.04.1986 по 04.09.1989 у селі Малі Кліщі Народицького району Житомирської області, яке відноситься до зони безумовного (обов'язкового) відселення, при вирішенні питання про наявності підстав для призначення йому пенсії відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
39. Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
40. Також матеріалами справи підтверджується висновок суду першої інстанції, що позивач має необхідний вік, страховий стаж та достатній строк проживання на території зони безумовного (обов'язкового) відселення для призначення йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 7 років відповідно до ст. 55 Закону №796-XII.
41.Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
42. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
43. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
44. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
45. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
46. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
47. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.