Справа № 640/8948/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
11 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рух справи.
13.05.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов позов Приватного підприємства "Будпостач" (надалі - ПП «Будпостач») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.05.2019 № 0003131409 та №0003121409.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне рішення є протиправним через те, що позивач при оформленні митної декларації №UA902010/2017/105783, щодо поставки ручних інструментів, правильно зазначив код товару відповідно до Українського класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) 8205 59 80 90 та сплатив митну вартість товару.
Позивач не згоден з висновками відповідача, що товар - ручні інструменти підлягають класифікації за кодом товару згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00 та сплаті мита за ставкою 10%, як ручні гайкові ключі нерозвідні.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 р. (прийняте у спрощеному провадженні) позов задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 13.05.2019 № 0003131409 та №0003121409.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем подані документи, які підтверджують протиправність спірного рішення, а відповідач як суб'єкт владних повноважень протилежне не довів.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що товар - ручні інструменти підлягають класифікації за кодом товару згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00 як ручні гайкові ключі нерозвідні.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2024 року відкрито апеляційне провадження та справу витребувано з Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2025 після надходження справи здійснено адміністративне правонаступництво, замінено відповідача - Офіс великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження 24.02.2025 р.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому наголошено на правильності висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між ПП «Будпостач» та компанією HANGZHOU YUZHAN IMPORT AND EXPORT CO.,LTD (Китай ) 22.05.2017 укладено контракт №914, за умовами якого останній продає товари ручний інструмент та набори ручних інструментів відповідно до інвойсу чи проформи-інвойсу, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість, строк поставки та порядок платежів.
На виконання умов зазначеного контракту на підставі комерційного інвойсу від 06.11.2017 № YZ1705676, ПП «Будпостач» 28.12.2017 ввезено на митну територію України ручки з храповиком без насадок торгівельної марки "СТАЛЬ" виробництва компанії HANGZHOU YUZHAN IMPORT AND EXPORT CO.,LTD наступних артикулів: 70017, 1/2" ручка з храповиком 72 зуби - 5000 шт, 70020, 3/8" ручка з храповиком 72 зуби - 2500 шт, 70016, 1/4" ручка з храповиком 72 зуба - 3 500 шт, 70033, 1/2" ручка з храповиком 45 зубів - 5000 шт, 70032, 3/8" ручка з храповиком 45 зубів - 2500 шт, 70031, 1/4" ручка з храповиком 45 зубів - 3000 шт, 70028, 1/4", 12 мм, ручка з храповиком 36 зубів - 2 500 шт, 70029, 3/8", 12 мм, ручка з храповиком 36 зубів - 2 000 шт, 70030, 1/2", 12 мм, ручка з храповиком 36 зубів - 3 000 шт.
Декларантом ПП «Будпостач» 29.12.2017 подано до Черкаської митниці ДФС електронну митну декларацію для випуску у вільний обіг, у якій ручки з храповиком заявив як інструменти ручні трещітки (тріскачки) за кодом товару згідно з УКТЗЕД 8205 59 80 90, що передбачав ставку мита 8%. Декларація була прийнята до оформлення та було присвоєно № UA902010/2017/105783.
За результатами проведеного митного контролю Черкаською митницею ДФС 29.12.2017 здійснено митне оформлення товарів за заявленим декларантом кодом УКТЗЕД 8205 59 80 90 та випущено у вільний обіг.
У період з 08.04.2019 по 09.04.2019 Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Будпостач», за результатами якої було складено акт про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Будпостач» від 18.04.2019 №н17/19/28-10-14-09/0024267110.
Згідно висновків вказаного акту, Черкаська митниця ДФС неправомірно здійснила митне оформлення за митною декларацією №UA902010/2017/105783 ручних інструментів за кодом товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) 8205 59 80 90, ставка мита 8%, оскільки на думку відповідача ручні інструменти підлягають класифікації за кодом товару згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00, ставка мита 10%, як ручні гайкові ключі нерозвідні.
В акті перевірки зазначено, що виявлені порушення Закону України від 19.09.2013 № 584-VII "Про митний тариф України", підпункту г) пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України, щодо невірної класифікації товарів (замість товарної підкатегорії 8204 11 00 00- ставка ввізного мита - 10%, застосована товарна підкатегорія 8205 59 80 90 - ставка ввізного мита - 8%), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 33 698,25 грн. та пункту 187.8 статті 187 та пункту 190.1. статті 190 Податкового кодексу України щодо заниження бази оподаткування податком на додану вартість на суму ввізного мита, у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 6 739,65 грн.
Отже, вказано у акту, у результаті вказаних порушень та відповідно до пункту 187.8. статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, статті 278, пункту 1 частини 1 статті 279 Митного кодексу України ПП "БУДПОСТАЧ" було занижено податкові зобов'язання на суму - 40 437,90 грн., з них: по ввізному миту - на суму 33 698,25 грн; по ПДВ - на суму 6 739,65 грн.
На підставі таких висновків акту перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13.05.2019 №№0003121409, 0003131409 на суму 60 656,86 грн., а саме:
- податкове повідомлення-рішення №0003131409, за платежем коду 15010100 мито на товари, що ввозяться на територію України, у сумі 50 547,38 грн., з них за податковими зобов'язаннями 33 698,25 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 16 849,13 грн.;
- податкове повідомлення-рішення №0003121409 за платежем коду 14070100 податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів у сумі 10 109,48 грн., з них за податковими зобов'язаннями 6 739,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3 369,83 грн.
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.
Нормативно-правове обґрунтування.
Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних відносин, (Види перевірок) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У підпункті 75.1.2. пункту 75.1. ст. 75 ПК України було визначено, що документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з пунктом 77.6. ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Статтею 79 ПК України було визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно статті 1 Митного кодексу України (надалі МК України і в редакції на день виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ст. 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
На час виникнення спірних відносин згідно із статтею 67 Митного кодексу України було визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом України про Митний тариф України.
В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.
Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
У ст. 68 МК України передбачалося, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Ведення УКТ ЗЕД передбачає:
1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією;
2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД;
3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;
4) забезпечення однакового застосування всіма органами доходів і зборів правил класифікації товарів;
5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках;
6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування;
7) своєчасне ознайомлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД;
8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.
Відповідно до ст. 69 МК України було встановлено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.
Законом України від 19.09.2013 N 584-VII "Про Митний тариф України" чинним на час виникнення спірних відносин було затверджено основні правила інтерпретації УКТЗЕД, відповідно до яких класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами:
1) Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:
2) (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;
(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
3) У разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:
(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;
(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати;
(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
4) Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.
5) На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:
(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;
(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом з цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов'язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.
6) Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Відповідно до Закону України від 19.09.2013 N 584-VII "Про Митний тариф України" визначений декларантом код товару 8205 59 80 90 передбачав:
- Група 82 «Інструменти, ножові вироби, ложки та виделки з недорогоцінних металів; їх частини з недорогоцінних металів»;
- Товарна позиція 8205 включає «Iнструменти ручнi (включаючи алмазнi склорiзи), що в іншому місці не зазначені; лампи паяльнi; лещата, затискачi та аналогiчнi iнструменти, крiм приладдя або частин верстатiв; ковадла; горна переноснi; шліфувальні круги з опорними рамами, ручним або ножним приводом»;
- Товарна підпозиція (шестизначний код) 8205 59 включає: «іншi iнструменти ручнi»;
- Код товару УКТЗЕД (товарна підкатегорія (десятизначний код) 8205 59 80 90 включає «інші».
Висновки суду.
Так, слід наголосити, що визначений Офісом великих платників податку в акті код товару згідно з УКТЗЕД 8204 11 00 00 відповідно до Закону України від 19.09.2013 N 584-VII "Про Митний тариф України" передбачає:
- Група 82 «Інструменти, ножові вироби, ложки та виделки з недорогоцінних металів; їх частини з недорогоцінних металів»;
- Товарна позиція 8204 включає «Ключi гайковi ручнi та гайковерти (включаючи гайковi та динамометричнi ключi, крім воротків); змiннi головки для гайкових ключiв з ручками або без них»;
- Код товару УКТЗЕД (товарна підкатегорія (десятизначний код) 8204 1100 00 включає: «-ручнi гайковi ключi та гайковерти:- - нерозвiднi», ставка мита 10%.
Отже, згідно з п. 1.10 ДСТУ 2838-80 «Ключі гайкові» встановлено, що на ключах повинне бути нанесене маркування, зокрема розмір зева чи діаметр круглих шліцьових гайок.
У пункті 3.4. ДСТУ передбачено, що ключі з відкритими зевами, кільцеві і комбіновані повинні встановлюватися зевом на оправлення, що має у поперечному перетині форму правильного шестикутника. Номінальні розміри оправлення повинні бути рівними розміру «під ключ» за точністю за ДСТУ 6424-73.
Відповідно до ДСТУ 6424-73 «Зев (отвір), кінець ключа і розмір «під ключ» встановлено розміри зева (отворів) ключів та бокові відхилення.
Форма ключа з відкритим зевом зображено у ДСТУ 6424-73. Розмір зева у нерозвідному ключі не змінюється.
На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що імпортовані ручки з храповиком/трещітки (тріскачки) за конструктивною будовою не мають технічних ознак гайкового ключа нерозвідного, зокрема, ручки мають оправлення у формі правильного квадрату, а отже не мають зева, діаметру круглих шліцьових гайок, відсутня технічна можливість для встановлюватися ручки на оправлення, що має у поперечному перетині форму правильного шестикутника.
Тобто, з огляду на такі ознаки немає технічної можливості використовувати ручки як гайкові ключі нерозвідні.
Колегія суддів, враховуючи вищенаведене, вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскільки твердження позивача підтверджуються фотозображеннями та висновком експерта, що є належними, достатніми та допустимими доказами, а відповідач зазначене не спростував належними та допустимими доказами, якими могли бути лише висновки певних спеціалістів з цього питання.
Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення, хоча такий обов'язок законодавством покладено на суб'єкта владних повноважень, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а доводи апелянта є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (правонаступник Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
В.В. Файдюк