Справа № 580/6149/24 Суддя (судді) першої інстанції: Віталіна ГАЙДАШ
10 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Єгорової Н.М.,
Сорочка Є.О.,
при секретарі Братиці К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Еліт-Транс» до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Приватне підприємство «Еліт-Транс» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невирішення заяв позивача від 25.12.2023 року та від 14.03.2024 року про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування №22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування, та неприйняття відповідного рішення відповідача за наслідками розгляду вищезазначених заяв позивача;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяви позивача від 25.12.2023 року та від 14.03.2024 року про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування №22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування, а також зобов'язати відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору від 12.02.2019 року №2-19 щодо продовження терміну його дії на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Виконавчий комітет Черкаської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
08 жовтня 2024 року від позивача надійшов відзив від позивача, в якому останній просить апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.01.2019 року №14 «Про визнання ПП «Еліт-Транс» переможцем конкурсу за об'єктом конкурсу №14» позивача було визначено переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» в м. Черкаси.
На підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.01.2019 року №14 між позивачем та виконавчим комітетом Черкаської міської ради (надалі - відповідач) було укладено публічно-правовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом №2-19 від 12.02.2019 року на автобусному маршруті №22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» терміном 5 календарних років з моменту його підписання і до 07.02.2024 року.
25.12.2023 року позивачем надіслано до відповідача заяву №550 про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування №22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.
Відповідач листом від 26.01.2024 року №21541-01-19 повідомим позивача, що його заява залишена без розгляду, оскільки між позивачем та відповідачем були відсутні договірні правовідносини щодо обслуговування міських автобусних маршрутів.
14.03.2024 року позивач повторно надіслав до відповідача заяву №558 про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування №22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.
Листом від 28.03.2024 року №2889/5766-01-19 відповідач повідомив позивача, що його заява залишена без розгляду, оскільки між позивачем та відповідачем були відсутні договірні правовідносини щодо обслуговування міських автобусних маршрутів. Також вказано, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року у справі №580/244/23 станом на 28.03.2024 року вважається таким, що не набрало законної сили.
Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо невирішення по суті заяв позивача від 25.12.2023 року та від 14.03.2024 року про продовження терміну дії договору та неприйняття відповідного рішення за наслідками розгляду вищезазначених заяв, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі - Закон України №2344-III).
Частиною 1 ст. 42 Закону України №2344-III встановлено, що договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
У силу ч. 1 ст. 43 Закону України №2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Відповідно до ч. 1, 12 ст. 44 Закону України №2344-III організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно із п. 2 ст. 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація забезпечує організацію обслуговування населення підприємствами, установами та організаціями житлово-комунального господарства, зв'язку, телебачення, радіомовлення, торгівлі та громадського харчування, побутового і транспортного обслуговування незалежно від форм власності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року №1081 затверджено Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - Порядок №1081), яким визначено процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміському і приміському автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі області (внутрішньообласний маршрут), а також порядок укладання та розірвання договорів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.01.2019 року №14 «Про визнання ПП «Еліт-Транс» переможцем конкурсу за об'єктом конкурсу №14» позивача було визначено переможцем конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування №22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» в м. Черкаси.
На підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.01.2019 року №14 між позивачем та виконавчим комітетом Черкаської міської ради (надалі - відповідач) було укладено публічно-правовий договір на перевезення пасажирів автомобільним транспортом №2-19 від 12.02.2019 року на автобусному маршруті №22 «вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» терміном 5 календарних років з моменту його підписання і до 07.02.2024.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався неодноразово та діє станом на час розгляду справи по суті.
29.04.2022 року Кабінет Міністрів України постановою №512 вніс зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту».
Так, відповідно до абзацу 1 пункту 141 «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» зі змінами, що внесені згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року №512 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 і від 3 грудня 2008 року №1081» - «Договір про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (або дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування), строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування».
Як було зазначено вище, позивач двічі звертався до відповідача із заявами від 25.12.2023 року та від 14.03.2024 року про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування №22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.
Відповідач листами від 26.01.2024 року №21541-01-19 та від 28.03.2024 року №2889/5766-01-19 повідомив позивача, що його заяви залишені без розгляду, оскільки між позивачем та відповідачем були відсутні договірні правовідносини щодо обслуговування міських автобусних маршрутів.
Так, судом першої інстанції було встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 року №2-19» від 13.12.2022 року №1125 відповідач достроково розірвав в односторонньому порядку договір на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 року №2-19 (автобусний маршрут №22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора»), укладений з приватним підприємством «Еліт-Транс», на підставі порушення умов договору перевізником, а саме п. 2.1.8 цього договору щодо забезпечення чітких графіків руху на маршруті.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Так, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2024 року у справі №580/244/23, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2024 року, адміністративний позов задоволено повністю, зокрема: визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 27.12.2022 року №1213 «Про дострокове розірвання в односторонньому порядку договору на перевезення автомобільним транспортом від 12.02.2019 року №2-19».
Колегія суддів звертає увагу на те, що заява позивача від 28.03.2024 року №2889/5766-01-19 було подана після ухвалення рішення судом першої інстанції у справі №580/244/23, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача був обов'язок розглянути по суті вищевказану заяву та прийняти відповідне рішення.
Однак колегією суддів встановлено, що на момент, коли позивач звертався до відповідача з заявою про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19, а саме 25.12.2023 року, відповідачем було правомірно залишено дану заяву без розгляду, оскільки на момент її подання між позивачем та відповідачем не було договірних відносин.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору від 12.02.2019 року №2-19 щодо продовження терміну його дії на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).
Згідно з вимогами ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства вбачається, що особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
Тобто, в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним за встановленням судом факту їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №825/1549/17, від 14.09.2020 року у справі №560/2120/20.
Колегія суддів зазначає, що передчасне задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору від 12.02.2019 року №2-19 щодо продовження терміну його дії на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування фактично суперечить основним засадам адміністративного судочинства, оскільки судове рішення не може ставитись в залежність від настання або ненастання обставин, що можуть виникнути в майбутньому.
Також у разі незгоди позивача з подальшими діями відповідача, останній не позбавлений права звернутися з захистом порушених прав з відповідним позовом до суду.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору від 12.02.2019 року №2-19 щодо продовження терміну його дії на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування
Відтак, враховуючи те, що на момент звернення позивача із заявою від 25 грудня 2023 року між позивачем та відповідачем не було діючих договірних правовідносин, відповідач правомірно залишив таку заяви без розгляду, оскільки договір, з приводу продовження терміну дії якого звертався позивач, було розірвано.
Проте, враховуючи, що заява позивача від 14 березня 2024 року була подана після ухвалення рішення Черкаським окружним адміністративним судом у справі № 580/244/23, відповідач повинен був розглянути її відповідно до вимог чинного законодавства та прийняти відповідне рішення.
За таких обставин, враховуючи все вищезазначене, системно проаналізувавши приписи законодавства України, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Крім того, апеляційний суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2024 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства «Еліт-Транс» до Виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо невирішення та неприйняття відповідного рішення за наслідками розгляду заяви приватного підприємства «Еліт-Транс» від 14.03.2024 №558 про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування №22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.
Зобов'язати виконавчий комітет Черкаської міської ради повторно розглянути заяву приватного підприємства «Еліт-Транс» від 14.03.2024 №558 про продовження терміну дії договору від 12.02.2019 року №2-19 на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на маршруті загального користування №22 «Вул. Сумгаїтська - ВАТ ЧЛФЗ «Аврора» на період дії запровадження воєнного стану і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Єгорова Н.М.
Сорочко Є.О.
Повний текст виготовлено: 11 березня 2025 року.