Справа № 320/43134/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Кочанова П.В.
Іменем України
11 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» до Київської митниця про визнання протиправними та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000201/2 від 23 травня 2023 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, ТОВ «Віта-Текс» визначено його митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту) на загальну суму 36822,71 доларів США, із зазначенням цього показника в декларації митної вартості від 23.05.2023 №23UA100380607169U1. Крім того, до митної декларації підприємством додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України (далі- МК України). 23.05.2023 відповідач надіслав запит щодо надання додаткових документів, на який в свою чергу позивачем було надано відповідь з поясненнями, відповідно до яких зазначили, що обов'язок надати додаткові документи виникає у декларанта у разі виявлення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Разом з тим, позивачем зазначено, що відповідно до п.3 Додатку товар відвантажувався змішаним транспортом на умовах СРТ м. Київ, Україна. Водночас, на думку позивача, митним органом безпідставно не визнано заявленої декларантом митної вартості товару та незаконно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядного (резервного) методу. Так, позивачем зазначено, що в якості причин для коригування митної вартості товарів (які зафіксовані в оскаржуваному рішенні) митним органом безпідставно вказано, що надані позивачем відповідачу документи містять розбіжності та не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості. Позивач не погоджується із зазначеними в рішенні доводами митного органу та стверджує, що подані підприємством документи містять достатньо відомостей, які визначають та підтверджують числові значення складових митної вартості товару з урахуванням визначених сторонами умов поставки, а відповідачем усупереч вимогам законодавства не враховано надані документи, які чітко підтверджують ціну товару.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення про коригування митної вартості є правомірним.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта-Текс» зареєстровано в якості юридичної особи 15.08.2006 за 10721020000007898, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 21.02.2023, за кодом ЄДРПОУ 34483946, який наявний у матеріалах справи.
01 грудня 2015 між ShaoxingCityJinqiaoTextileCo., Ltd., компанією, зареєстрованою в Китайській Народній Республіці, (далі-продавець) та ТОВ «Віта-Текс» був укладений Договір купівлі-продажу № VT0112-15 (далі- Договір), відповідно до якого продавець продає позивачу тканини виробництва Китайської Народної Республіки.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 3.1 та 4.1 Договору продавець і позивач погодили, що найменування, вартість і кількість товару може змінюватися згідно з додатками до договору, які є невід'ємною частиною договору, якщо інше не передбачено цим договором.
Товар відвантажується морським транспортом на умовах CFR Україна (відповідно до Incoterms 2010), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору. Морський порт на митній території України, до якого продавець зобов'язується поставити товар позивачу, узгоджується сторонами окремо.
Сторони домовилися, що в ціну товару включаються також упаковка, маркування й доставка.
Оплата за товар буде здійснюватися позивачем шляхом сплати виставленого продавцем інвойсу на товар протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.
23 листопада 2018 року відповідно до Додаткової угоди №2 до Договору продавець та позивач, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2021 та виклали пункт 5.2 договору в новій редакції, відповідно до якої сторони домовилися, що разом із товаром продавець зобов'язується передати вантажоотримувачу товару наступні документи: товаротранспортні документи на товар, документи на товар; комерційний рахунок (інвойс) продавця; пакувальний лист; сертифікат походження товару.
03 грудня 2021 року відповідно до Додаткової угоди №4 до Договору продавець та позивач, зокрема продовжили строк дії договору до 31.12.2024 року, погодили використання адреси місцезнаходження покупця.
06 квітня 2023 року між продавцем та покупцем (позивачем у справі) укладений Додаток № VT449 до Договору (далі- Додаток) відповідно до пункту 1 якого продавець передав у власність позивача, а позивач прийняв та зобов'язався оплатити на умовах Додатку наступні товари виробництва Китайської Народної Республіки (далі-товар): а) тканина вибивна (100% поліестер, сток), завширшки 160+(-)5 см, товарна позиція 52085200 відповідно до діючої на момент укладення Додатку Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі- УКТ ЗЕД), в кількості 2775,63 кг, за ціною 3,05 дол США за 1 (один) кг; б) текстильний стьобаний матеріал (100% бавовна, сток), завширшки 145+(-)5 см, товарна позиція 58110000 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 915,18 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг; с) текстильний стьобаний матеріал (100% бавовна, сток), завширшки 135+(-)5 см, товарна позиція 58110000 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 5783,79 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг; d) трикотажне ворсове полотно (100% поліестер, сток), товарна позиція 60019200 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 2086,28 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг; е) трикотажне полотно (92% бавовна, 8% еластан,сток), товарна позиція 60041000 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 247,48 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг; f) трикотажне махрове полотно (100% поліестер, сток), товарна позиція 60012200 відповідно до УКТ ЗЕД, в кількості 264,66 кг, за ціною 3,05 долари США за 1 (один) кг.
Загальна вартість товару згідно інвойсу №SLOT-070423 склала 36822,71 доларів США. Оплата за товар здійснюється Покупцем відповідно до пункту 4.1 Договору (оплата за товар буде проводитись шляхом оплати виставленого Інвойса на товар Продавцем протягом 60 календарних днів з дня отримання товару покупцем або його уповноваженим представником на митній території України, якщо інше не визначено відповідним додатком до Договору), а його поставка відбувається змішаним транспортом на умовах CPT м. Київ, Україна (Incoterms 2010). Вантажовідправником товару є ShenzenLonggangOnstarTechnologeCo, Ltd.
07 квітня 2023 року продавцем на виконання п.2 Додатку виставлено ТОВ «Віта-Текс» до сплати Інвойс №SLOT-070423 на загальну суму 36822,71 доларів США.
Матеріали справи свідчать, що 23.05.2023 позивач із метою переміщення товару через митний кордон України подав Митну декларацію ІМ40ДЕ (Декларація 607169) №23UA100380607169U1, у графі 31 якої позивачем задекларовано зазначений товар.
Відповідно до гр.гр. 20, 22, 42 Митної декларації № 607169 загальна вартість товару склала 36822,71 доларів США, поставка відбувалась на умовах СРТ м. Київ, Україна, відповідно до яких продавець оплачує витрати, необхідні для доставки товару до місця призначення, а також забезпечує проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обв'язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Inkoterms 2010).
На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом, разом із Митною декларацією № 607169 (№23UA100380607169U1) від 23.05.2023, надано до митного органу, передбачені ст.53 МК України документи, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) № VT0112-15 від 01.12.2015, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 23.11.2018, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 03.12.2021, Додаток, Інвойс, Декларації митної вартості до митної декларації № 607169, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № CRSU1255070 від 18.05.2023, прайс-лист продавця б/н від 07.04.2023.
Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №23UA100380607169U1 від 23.05.2023, виписаної відповідачем.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації №23UA100380607169U1 від 23.05.2023 митної вартості, митний орган 23.05.2023 позивачу через спеціалізовану систему обміну електронними повідомленнями направив електронний запит (повідомлення), в якому зазначив, що за результатами здійсненого ним контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом із митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та невідповідності, та документи не підтверджують всі числові значення складових митної вартості що не дає можливості впевнитись у достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
Посилаючись на положення частин третьої та п'ятої статті 53 МК України, митний орган витребував від позивача наступні додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, 2) за наявності - платіжні та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару, 3) якщо здійснювалося страхування - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, 4) каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, 5) копії митної декларації країни відправлення з врахуванням статті 254 МК України, 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, 7) виписки з бухгалтерської документації (видаткові накладні, калькуляції, тощо), 8) інших наявних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів.
23 травня 2023 року на вказаний запит позивачем за № 2305/23-01 надано відповідь з поясненнями, відповідно до яких зазначили, що обов'язок надати додаткові документи у декларанта виникає у разі виявлення розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Всі необхідні документи, передбачені Митним кодексом підприємством подані до Київської митниці, митна вартість товару заявлена в розмірі 36822,71 доларів США. Повідомили, що відповідно до умов договору Інвойс станом на день підписання цього листа є неоплаченим, відтак Товариство не може надати банківські платіжні документи щодо Товару в силу відсутності останніх. Крім того, повідомили про відсутність калькуляції, витребуваної в запиті, адже такий документ не надавався йому продавцем.
Щодо платіжних та бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару зазначено, що оплата за товар буде здійснюватися шляхом оплати покупцем виставленого Інвойса протягом 60 (шістдесяти) календарних днів із дня отримання товару покупцем, відповідно до пункту 4.1 Договору. Інвойс станом на день підписання листа був неоплаченим, в зв'язку з чим у позивача відсутні банківські платіжні документи за товар.
Вартість витрат, пов'язаних із транспортуванням товару до місця ввезення на митну територію України, вартість витрат щодо проходження експортних митних процедур, а також усі мита, податки та збори, що підлягають сплаті при експорті товару, на умовах поставки СРТ м. Київ Україна (Inkoterms 2010) включені до ціни товару та понесені продавцем, оскільки саме на продавця покладений обов'язок щодо сплати необхідних зборів при здійсненні експортних митних процедур. Умови поставки СРТ м. Київ Україна (Inkoterms 2010) не передбачають зобов'язань сторін Договору щодо укладання договору (контракту) страхування товару, в зв'язку з чим і відсутні страхові документи. У декларанта відсутні витребувані документи, адже вони не надавалися продавцем, а саме: калькуляція, специфікації, каталоги, прейскурант, прайс - лист (у формі, затребуваної митним органом) станом на день підписання листа. Копія митної декларації країни відправлення є також власністю продавця. Вважає, що ідентифікація товару підтверджена в Додатку та Інвойсі, який є первинним документом бухгалтерського обліку, оскільки сторонами узгоджено, що товар є стоковим, аналогічне підтверджується в пакувальному листі до інвойса б/н від 07.04.2023.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України декларант повинен надати документи лише за умови їх наявності.
23 травня 2023 відповідачем направлено позивачу повідомлення з метою проведення письмової консультації в спеціалізованій системі обміну електронними документами.
23 травня 2023 року Київською митницею Державної митної служби України було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000201/2, згідно з яким відповідач, застосував другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів.
Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив номери та дати митних декларацій, використаних як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товару.
23 травня 2023 року на підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київська митниця Держмитслужби прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100380/2023/000449, якою відмовив в митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією № 607169.
23 травня 2023 року, позивачем для випуску товару у вільний обіг, керуючись ч.7 ст.55 МК України, в зв'язку з непогодженням із рішенням Митного органу подано повторно Митну декларацію №23UA100380607224U5 та відповідно до рішення сплачено грошову заставу для забезпечення сплати митних платежів (фінансову гарантію) в розмірі 148151,85 грн.
Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) та вказано ціну товару 36822,71 доларів США.
Відповідачем в оскаржуваному рішенні зазначається, в зв'язку з проведенням порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнями митної вартості схожих за описом та країною походження товарів, митне оформлення яких вже здійснено, митним органом, як джерело інформації, яким він користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, є: товар № 1 - митна декларація від 22.03.2023 № UA500080/2023/001563 (вартість згідно джерела інформації 5,54 дол. США/кг); товар № 2 - митна декларація від 22.03.2023 № UA500080/2023/001563 (вартість згідно джерела інформації 4,00 дол. США/кг); товар № 3 - митна декларація від 10.03.2023 № UA500500/2023/007764 (вартість згідно джерела інформації 3,96 дол. США/кг); товар №4 - митна декларація від 15.05.2023 №UA500080/2023/003283 (вартість згідно джерела інформації 3,96 дол. США/кг); товар № 5 - митна декларація від 22.03.2023 №UA500080/2023/001563 (вартість згідно джерела інформації 3,97 дол. США/кг), що призвело до неможливості застосування попередніх методів, а керуючись положеннями ч.8 ст.57 та ч.1 ст.55 МКУ можливістю застосувати «резервний» метод.
В свою чергу, позивач повідомив відповідача про те, що товар за Договором постачався змішаним транспортом на умовах СРТ м. Київ, Україна, перетинав митний (державний) кордон України автомобільним транспортним засобом, відмітки про проходження митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску через державний кордон України проставлені відповідною митницею, а саме Інвойс містить відмітку Волинської митниці. Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, відсутні у зв'язку з тим, що товар станом на день підписання листа був неоплаченим. Відсутність копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини, інших каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, крім раніше поданого до митного оформлення товару також не можуть бути надані, у зв'язку з відсутністю на день підписання листа і відповідно до умов укладеного Договору не є обов'язковим для надання покупцю.
23.05.2023 відповідач повідомив декларанта, що після проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, на підставі наявної інформації прийняте оскаржуване рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000201/2 від 23.05.2023.
Позивач не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Згідно із статтею 248 МК митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 МК).
Статтями 49, 50 МК визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця (частина п'ята статті 58 МК).
Відповідно до статті 57 МК, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (стаття 53 МК).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною п'ятою статті 53 МК забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
З аналізу частин першої, другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).
Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 МК орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.
Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З наведених норм вбачається наявність у митного органу обов'язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв'язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов'язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв'язку.
Тобто, обґрунтовано встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК.
При цьому суд звертає увагу на те, що право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.
Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постановах від 31.03.2015 №21-53а15 та №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15.
Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.
Після дослідження оскаржуваного рішення Київської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000201/2 від 23.05.2023 встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за повторною митною декларацією №23UA100380607224U5.
Як наслідок, суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товару, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Судом досліджено надані відповідачу договір, додаткову угоду № 2 від 23.11.2018 до договору, додаткову угоду № 4 від 03.12.2021 до договору, Додаток, в пункті 2 якого є посилання на інвойс №SLOT-070423 та сам інвойс №SLOT-070423 від 07.04.2023, зі змісту яких вбачається, що товар постачався продавцем позивачу змішаним транспортом на умовах CРТ м. Київ, Україна, а сама вартість товару в розмірі 36822,71 доларів США відповідає заявленій позивачем митній вартості товару в графах 20, 22 та 42 Митної декларації № 23UA100380607169U1.
Суд зазначає, що інвойс №SLOT-070423 від 07.04.2023 містить посилання на Додаток, пункт 2 якого передбачає, що оплата за товар у загальному розмірі 36822,71 доларів США здійснюється відповідно до пункту 4.1 договору, який, у свою чергу, передбачає, що оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів із дня отримання товару позивачем або його уповноваженим представником на митній території України.
Відтак, твердження відповідача, зазначене у відзиву на позовну заяву, про неможливість встановити умови оплати за спірний товар позивача спростовується наданими позивачем документами до митного оформлення спірного товару.
Суд зауважує, що позивач у своєму листі №2305/23-01 від 23.05.2023 повідомив відповідачу, що спірний товар був неоплаченим відповідно до умов укладеного Договору (Додатку), що й пояснює чому позивач не надав до митного оформлення банківські платіжні документи щодо оплати за спірний товар.
Не знайшли свого об'єктивного відображення і твердження відповідача про те, що позивачем не доведено приналежності товару до стокового.
Відповідно до Додатку та Інвойсу №SLOT-070423 від 07.04.2023, продавець передав у власність позивачу, а позивач прийняв та зобов'язався оплатити товар відповідно до укладеного Договору та Додатку. При цьому сторони угоди чітко визначилися, що товар є стоковим.
При цьому, в компетенцію митного органу не входить перевірка правильності визначення постачальником/продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до «стокового» товару.
Митний орган здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості і має право вимагати додаткові документи на підтвердження митної вартості лише у випадку, якщо подані декларантом документи, що підтверджують заявлену митну вартість, перелік яких визначений у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У даному випадку митний орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі УКТ ЗЕД, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 428 від 21.05.2012.
При цьому, в розділі XI (групи 50-63) «Текстильні матеріали та текстильні вироби» УКТЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як «сток», «стоковий товар», що могло б вплинути на ставки мита на такий товар в залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз'яснень щодо понять «сток», «стоковий товар» і пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом Державної фіскальної служби України № 401 від 09.06.2015, а також МК України.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації.
Декларація про походження товару це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв'язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.
Продавець зробив відповідну заяву про країну походження спірного товару на Інвойсі №SLOT-070423 від 07.04.2023, що повністю узгоджується з приписами чинного законодавства України та підтверджує країну походження товару, а саме - Китайську Народну Республіку.
Що стосується твердження митного органу про те, що підставою для проведеного коригування стало те, що позивач у відповідь на його запит не надав витребувані ним прайс-лист виробника товару, копію митної декларації країни відправлення й висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, то суд першої інстанції вірно вказав, що ці документи носять виключно інформаційний характер, а обов'язок щодо їх надання в декларанта на обґрунтований запит митниці в силу частини третьої статті 53 МК виникає лише за умови наявності таких документів у декларанта.
У своєму листі № 1605/23-02 від 17.05.2023 позивач повідомив митному органу про відсутність у нього витребуваних документів та надав обґрунтовані пояснення з посиланням на відповідні умови укладеного Договору, додаткових угод та Додатку.
Відтак, ненадання документів, які відсутні в декларанта, не свідчить про неналежне виконання вимог митниці надати додаткові документи та в цілому не може свідчити про наявність розбіжностей у наданих документах.
Отже, заявлений позивачем рівень митної вартості товару підтверджується наданими належними та допустимими доказами, а саме: договором, додатком, інвойсом №SLOT-070423 від 07.04.2023 та не викликає в суду сумнів у достовірності визначеної позивачем митної вартості товару.
Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірного рішення відповідача №UA100380/2023/000201/2 від 23.05.2023 слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній додатковій митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
Відтак, митна вартість товару в розмірі 36822,71 доларів США, визначена позивачем, в силу частини десятої статті 55 МК України вважається визначеною ним правильно, що в свою чергу, є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100380/2023/000201/2 від 23.05.2023.
Відповідно до пояснень, викладених у відзиві відповідачем зазначено, що джерелом інформації при здійснені контролю за правильністю визначення за основу для коригування митної вартості спірного товару за резервним методом митним органом взято визнану митну вартість товарів, оформлених за митною декларацією від 22.03.2023 №UA500080/2023/001563 (вартість згідно джерела інформації 5,54 дол. США/кг, (вартість згідно джерела інформації 4,00 дол. США/кг), від 10.03.2023 №UA500500/2023/007764 (вартість згідно джерела інформації 3,96 дол. США/кг); від 15.05.2023 №UA500080/2023/003283 (вартість згідно джерела інформації 3,96 дол. США/кг); від 22.03.2023 №UA500080/2023/001563 (вартість згідно джерела інформації 3,97 дол. США/кг).
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012).
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02.03.2018 у справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише номери та дати вказаних вище митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Матеріали справи свідчать, що товари за митною декларацією №23UA100380607169U1 від 23.05.2023 постачалися на умовах CPT м. Київ, Україна, які передбачають те, що в ціну товару включено витрати перевезення товару, ціна фрахту та інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження та будь-які розвантаження в порту призначення та доставку до місця призначення на митній території України. У той час, коли спірний товар позивача постачався на умовах CFR м. Київ Україна, які передбачають те, що поставка вважається виконаною за умови доставки товару до порту призначення, тобто не включають в себе витрати на його доставку до місця призначення на митній території України.
Отже, відповідач здійснив коригування митної вартості спірного товару без урахування відмінностей у складових вартості товарів (зокрема витрат на доставку товару до місця призначення вже на митній території України) та маршрутах їх доставки.
Висновки відповідача щодо документального не підтвердження позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованими, а подальше коригування його вартості на підставі митних декларацій №UA500080/2023/001563 від 22.03.2023, №UA500500/2023/007764від 10.03.2023, № UA500080/2023/003283 від 15.05.2023 є протиправним.
Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за ціною договору.
Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 витребування документів можливе виключно у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При чому декларант зобов?язаний надати такі документи в разі їх наявності.
Слід зазначити, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верхового Суду України у від 31.03.2015 (справа № 21-127a15), в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.03.2021 (справа № 826/16699/16), від 19.03.2021 (справа № 820/5525/16), від 03.06.2021 (справа № 826/11011/16), від 15.02.2022 (справа № 809/315/17).
Таким чином, ненадання запитуваних документів з причини їх відсутності внаслідок не вчинення певних дій не може бути достатньою підставою для відмови в митному оформленні товарів за основним методом.
Дослідивши оскаржуване рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів колегія суддів вважає, що воно не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного оформлення за поданою митною декларацією.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача, наведених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Суд критично ставиться до інших виявлених відповідачем недоліків у документах, наданих позивачем та які не належать до документів, які підтверджують митну вартість товару, адже виявлені недоліки не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.
Проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, колегія суддів дійшла до висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що визначена позивачем у відповідній митній декларації митна вартість товару базується на об'єктивних, документально підтверджених даних і піддається обчисленню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не конкретизовано жодним чином яка складова або які складові митної вартості не підтверджені позивачем, що свідчить про формальний підхід відповідача до аналізу наданих позивачем документів для підтвердження митної вартості товару та свідчить про протиправний характер прийнятого відповідачем рішення.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, позов підлягає задоволенню.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова