Справа № 580/9641/23 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ
10 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника релігійної організації "Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" Чертополоха Анатолія Миколайовича на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом керівника релігійної організації «Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси» Чертополоха Анатолія Миколайовича до Черкаської обласної військової адміністрації та державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича, третя особа - Релігійна організація «Парафія святителя Софронія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м.Черкаси» про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання протиправними дій та скасування запису,
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Черкаської обласної військової адміністрації та державного реєстратора Штрика Євгена Анатолійовича, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Черкаської обласної державної (військової) адміністрації стосовно реєстрації статуту Релігійної громади релігійної організації «Парафії святителя Софронія Черкаської Єпархії Української православної церкви (Православної Церкви України) м. Черкаси» в новій редакції з новою юридичною назвою;
- визнати протиправними дії та скасувати запис державного реєстратора Штрика Є.А. про державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи релігійної організації «Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1009601070004000126 від 10.10.2023.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року закрито провадження у даній справі, згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України, із роз'ясненням позивачу права на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Інші учасники справи відзиви на апеляційну скаргу не подавали.
В суді першої інстанції позиція відповідачів обґрунтовувалась тим, що даний спір має приватноправовий характер правовідносин, а тому підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки фактичною підставою позову є незгода керівника релігійної організації з рішенням загальних зборів членів релігійної організації про зміну канонічної підлеглості, оформленим протоколом від 18.08.2023 № 1.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що ухвала суду першої інстанції постановлена в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 18.08.2023 Керуючим Черкаською єпархією Української Православної Церкви Митрополитом Феодосієм затверджено протокол №2 загальних зборів релігійної громади - Парафіяльних зборів Релігійної організації "Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" від 17.08.2023, в якому відображено рішення підтвердити підлеглість релігійної громади Релігійної організації "Релігійна громада парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" у канонічних і організаційних питаннях Українській Православній Церкві та підпорядкованість Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію і Священному Синоду Української Православної Церкви (а.с.27-53 т.1).
Відповідно до протоколу №1 від 18.08.2023 Парафіяльних зборів віруючих релігійної громади "Релігійна громада парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" одноголосно прийнято рішення «ЗА» по 11 питанню - провести реєстрацію статуту Релігійної громади у новій редакції, а також реєстрацію змін до відомостей про Релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.217-220 т.1).
Керівник Релігійної організації "Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" ОСОБА_1 18.08.2023 склав застереження, яке направив на адресу Голови Черкаської ОВА, в якому зазначив, що загальні збори релігійної громади - Парафіяльних зборів Релігійної організації "Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" 17.08.2023 є незаконними, а прийняті на цих зборах рішення є нелегітимними і у разі надходежння від імені Релігійної організації "Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" документів, не підписаних головою Парафіяльної ради - настоятеля ОСОБА_1 і дійсних членів Загальних зборів релігійної громади просить утриматися від незаконної реєстрації нової редакції Статуту Релігійної організації "Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" (а.с.54-59 т.1).
15.09.2023 Черкаською ОВА винесено розпорядження №528, яким зобов'язано зареєструвати та передати на постійне зберігання Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА зміни до статуту релігійної громади "Релігійна громада парафія святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" у зв'язку із зміною підлеглості з «Української православної церкви» на «Української православної церкви (Православної церкви України)», зміною назви на Релігійна організація «Парафія святителя Софронія Черкаської єпархії Української православної церкви «Православної церкви України» в м.Черкасах» (а.с.152 т.1).
09.10.2023 Релігійною організацією «Парафія святителя Софронія Черкаської єпархії Української православної церкви «Православної церкви України» в м.Черкасах» подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (а.с.209-216 т.1).
Відповідні зміни були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 10.10.2023, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.60-62 т.1).
Вважаючи відповідне розпорядження Голови Черкаської ОВА та запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі дійшов висновку, що пред'явлений позов має очевидний приватно-правовий характер та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Критеріями відмежування справ цивільної (господарської) юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору.
За змістом ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 ст.4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
В рамках даної справи позивачем фактично оспорюється законність проведених Парафіяльних зборів віруючих релігійної громади "Релігійна громада парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси", наявність у вказаних зборів повноважень на вирішення питання про внесення змін до статуту Релігійної громади, реєстрації змін до відомостей про Релігійну громаду, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, без участі Чертополоха А.М., як керівника Релігійної організації "Релігійна громада парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси".
Отже, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту його корпоративних та майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства, та свідчить про необхідність вирішення спору в порядку господарського судочинства.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних відносинах викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, від 15.04.2020 у справі № 804/14471/15, від 19.02.2020 у справі № 361/17/15-ц, від 27.05.2020 у справі № 910/13499/19 та у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.05.2020 у справі № 120/248/19-а викладено правову позицію, за якою спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства. Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб; цей критерій суди, припиняючи провадження, не перевірили. Тому висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо віднесення спору в цій справі до компетенції судів адміністративної юрисдикції, як публічно-правового спору з оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій відповідно до пунктів 1 і 3 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованими.
Наведене свідчить на користь висновків суду першої інстанції, що пред'явлений позов має очевидний приватно-правовий характер і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що з урахуванням правової позиції, наведеній у постановах Великої Палати Верховного Суду, спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України підстав для закриття провадження у даній справі.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу керівника релігійної організації "Релігійної громади парафії святителя Софронія Єпископа Іркутського Черкаської Єпархії Української православної церкви м. Черкаси" Чертополоха Анатолія Миколайовича - залишити без задоволення.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Текст постанови виготовлено 10 березня 2025 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма