Справа № 580/1576/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК
10 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Грибан І. О., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просив суд:
- визнати дії ГУ ДПС у Черкаській області по видачі податкової вимоги від 15 січня 2024 року № 0000236-1308-2300 неправомірними;
- скасувати податкову вимогу від 15 січня 2024 року № 0000236-1308-2300;
- стягнути з ГУ ДПС у Черкаській області заподіяну моральну шкоду в сумі 25000 грн.
Заявою від 19.03.2024 позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування податкової вимоги, і така відмова прийнята судом першої інстанції.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано протиправність дій податкового органу, що полягали складанні оскаржуваної податкової вимоги. Апелянт вказує, що такі протиправні дії відповідача завдали йому моральної шкоди, адже він як особа з інвалідністю має уникати стресових ситуацій, тоді як отримання податкового вимоги про стягнення неіснуючого боргу порушило його психоемоційний стан та завдало моральних страждань.
До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Черкаській області.
Згідно розрахунку заборгованості до податкової вимогою від 15.01.2024 № 0000236-1308-2300 у позивача виникла заборгованість у сумі 14255,72 грн, що виникла по наступних видах податку:
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фіз. особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на підставі податкового повідомлення-рішення № 0156072-2411-2310 від 22.05.2023 на суму 11813,75 грн;
- із земельного податку з фізичних осіб на суму 2441,97 грн (з урахуванням переплати 0,73 грн) на підставі податкового повідомлення-рішення № 7298687-2411-2313 від 02.08.2023 на суму 1221,38 грн, податкового повідомлення-рішення № 7298689-2411-2313-UА від 02.08.2023 на суму 1221,32 грн;
У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа № 580/6443/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкового рішення № 0156072-2411-2310 від 22.05.2023. Згідно ухвали від 01.04.2024 Шостий апеляційний суд у справі № 580/6443/23 відкрив апеляційне провадження.
Таким чином, у зв'язку з оскарженням до суду податкового повідомлення-рішення від № 0156072-2411-2310 від 22.05.2023 сума грошового зобов'язання у розмірі 11813,75 грн (з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фіз. особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) є неузгодженою.
На підставі рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.02.2024 № 88/23-00-24-11-10 проведено коригування ІКП ОСОБА_1 , у зв'язку із скасуванням ППР № 7298687-2411- 2313 від 02.08.2023 на суму 1221,38 грн, ППР № 7298689-2411-2313-UА від 02.08.2023 на суму 1221,32 грн (по земельному податку з фізичних осіб).
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, станом на час розгляду справи узгоджені суми грошових зобов'язань за позивачем відсутні, а спірна податкова вимога, в силу приписів ст. 60 Податкового кодексу України вважається відкликаною.
Поряд із цим, вважаючи дії відповідача щодо видачі податкової вимоги від 15 січня 2024 року № 0000236-1308-2300 протиправними та такими, що завдали йому моральних страждань позивач підтримав позовні вимоги саме у цій частині.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. п. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий пункту 56.18 статті 56 ПК України).
За правилами, встановленими пунктами 59.1, 59.3, 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашений в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 ПК України); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу (пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПК України).
Як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується апелянтом, рішенням у провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа № 580/6443/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкового рішення № 0156072-2411-2310 від 22.05.2023.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року у вказаній справі позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Поряд із цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суд від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області №0156072-2411-2310 від 22.05.2023 року.
Таким чином, у зв'язку з оскарженням до суду податкового повідомлення-рішення від № 0156072-2411-2310 від 22.05.2023 сума грошового зобов'язання у розмірі 11813,75 грн (з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фіз. особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості) є неузгодженою.
Крім того, на підставі рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.02.2024 № 88/23-00-24-11-10 проведено коригування ІКП ОСОБА_1 , у зв'язку із скасуванням ППР № 7298687-2411-2313 від 02.08.2023 на суму 1221,38 грн, ППР № 7298689-2411-2313-UА від 02.08.2023 на суму 1221,32 грн (по земельному податку з фізичних осіб).
Відтак, станом на час вирішення даного спору у суді першої інстанції узгоджені суми грошових зобов'язань за позивачем відсутні, а податкова вимога від 15 січня 2024 року № 0000236-1308-2300 вважається відкликаною в силу приписів п. 60.1 ст. 60 ПК України.
Слід зауважити, що позивачем вказані обставини не заперечуються та саме з огляду на них ОСОБА_2 відмовився у суді першої інстанції від позовної вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 15 січня 2024 року № 0000236-1308-2300.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, з огляду на відмову позивача від частини позовних вимог, предметом спору залишається питання правомірності дій відповідача щодо прийняття податкової вимоги.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, у спірних правовідносинах саме податкова вимога є рішенням суб'єкта владних повноважень, що безпосередньо впливає на права та обов'язки позивача. В свою чергу, самостійне визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття податкової вимоги не призводить до виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного у ст. 2 КАС України (ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень).
Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також, не підлягають задоволенню і позовні вимоги в частині стягнення на користь апелянта моральної шкоди, адже така вимога є похідною від решти вимог щодо задоволення яких відмовлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про визнання неправомірними дій, скасування вимоги та стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя В. Ю. Ключкович
Суддя І. О. Грибан
(Повний текст постанови складено 10.03.2025)