Справа № 344/22644/24
Провадження № 11-кп/4808/173/25
Категорія ст.331 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
10 березня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2025 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні №12024090000000347 за ч.4 ст.186, ч.4 ст.189 КК України,-
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2025 року задоволено клопотання прокурора про продовження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.4 ст.186, ч.4 ст.189 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 19 квітня 2025 року без визначення застави.
Своє рішення суд мотивував тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_7 ,
Інший більш м'який запобіжний захід не буде дієвим для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України та не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
З оскаржуваною ухвалою не погодився та оскаржив в апеляційному порядку захисник ОСОБА_8 . В апеляційній скарзі оспорює обґрунтованість та законність ухвали суду. Зазначає, що в 2023 році шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 було розірвано. Під час перебування у шлюбі вони нажили ряд спільного майна, яке в подальшому між собою поділили. Вказує, що сторона захисту вважає, що в діях ОСОБА_7 наявний склад кримінального правопорушення передбачений с.355 КК України. Обвинувачений ОСОБА_7 ніяким чином не є злочинцем, а навпаки є працьовитим громадянином, сім'янином, батьком, особою яка має міцні соціальні зв'язки. Він дійшов порозуміння з потерпілою ОСОБА_10 щодо нажитого ними майна і по факту висунутого обвинувачення вона у нотаріуса склала розписку в якій зазначає, що не має претензій до ОСОБА_11 . Крім того, вони мають спільну дитину, якій потрібен батько. Також в цій розписці потерпіла зазначає, що не заперечує щодо зміни ОСОБА_7 запобіжного заходу в цій справі. Наразі ОСОБА_7 будує нову сім'ю, його теперішня дружина є вагітною. Крім того, ОСОБА_7 є потерпілим по кримінальному провадженні яке перебуває на розгляді в м.Києві і перебуваючи під вартою він не зможе належним чином реалізувати свої права потерпілого. З урахуванням цих обставин, в цій справі виникли сімейні непорозуміння між колишнім подружжям, яке між собою наразі примирилось і одне до одного не мають претензій. Захисник також вказує на тривале тримання під вартою ОСОБА_7 , що є порушенням його прав. Наявність ризиків вважає недоведеним.
Просить ухвалу суду скасувати та обрати щодо ОСОБА_7 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_7 та його захисники підтримали апеляційну скаргу.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників провадження, вивчивши матеріали надані судом першої інстанції, перевіривши апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , суд першої інстанції в достатній мірі дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують дію такого запобіжного заходу.
При цьому, врахована наявність об'єктивних причин, які не дозволяють закінчити судовий розгляд до спливу строку тримання обвинуваченого під вартою, а також існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Апеляційний суд також вважає, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186, ч.4 ст.189 КК України, а отже, існує висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання може вдатися до відповідних дій для уникнення від правосуддя, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Обвинувачений раніше неодноразово судимий. Щодо нього в іншому кримінальному провадженні вже обирався запобіжний захід у виді застави. 17.04.2024 року він був звільнений з-під варти під заставу в 605600 грн, однак 19.04.2024 року вчинив інкриміновані йому дії.
Вищенаведене спростовує доводи захисника про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, стороною захисту не наведено переконливих обставин, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, буде достатнім для забезпечення кримінального провадження.
Проаналізувавши обставини встановлені судом та вимоги наведених норм діючого кримінального процесуального законодавства, апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4