Єдиний унікальний номер 725/7929/24
Номер провадження 2/725/1518/24
05.03.2025 року м. Чернівці
Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судових засідань Попової Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом в обґрунтування якого посилався на те, що 25.01.2018 року між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, під час якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість спільне сімейне життя у них не склалось.
Вказував на те, що через різні склади характеру та погляди на сімейне життя і взаємні обов'язки, побутові та матеріальні труднощі у них почали виникати суперечки. Окрім того, через подружню зраду вони припинили спільне проживання та протягом останніх двох років проживають окремо, не ведуть спільного господарства.
Вважає, що на даний час їх шлюб існує лише формально та подальше його збереження буде суперечити його інтересах, адже вони тривалий час живуть своїм життям відповідно до власних інтересів.
Враховуючи наведене, звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
В рамках судового розгляду даного спору ухвалою від 03.10.2024 року судом за клопотанням відповідачки та її представника було надано сторонам строк для примирення тривалістю три місяці та в обґрунтування свого клопотання відповідач зазначала, що у них з позивачем від шлюбу є спільна дитина та вона бажає зберегти шлюб. Вказувала на, що позивач проживає за кордоном та вона разом з сином мають намір виїхати на постійне місце проживання до нього, така домовленість була між ними досягнута раніше і будь-яких підстав для її скасування, а також причин для розірвання шлюбу не було. Вважала, що рішення позивача про розірвання шлюбу було прийняте емоційно та необдумано.
Після спливу наданого сторонам строку для примирення судом було поновлено провадження у справі, натомість сторони не примирились, за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено, а позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, в якій наголосив, що примирення з відповідачкою не можливе та він наполягає на розірванні шлюбу. Також, позивач у своїй заяві акцентував увагу на тому, що з відповідачкою не підтримує спілкування більш ніж понад два роки, а збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Ухвалою Першотравневого районного суду 16.09.2024 року було визнано явку обов'язковою явку сторін в судове засідання.
В судове засідання позивач не з'явився направив до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач в судовому засіданні 03.10.2024 року, позов не визнала, вказуючи на те, що вона на даний час проживає в м.Києві, а її чоловік у США. Вони підтримують між собою зв'язок, спілкуються по відео та на даний час вона займається оформленням документів, щоб переїхати з сином до позивача. Вважає, що рішення про розірвання шлюбу було прийняте позивачем імпульсивно.
В подальшому, відповідач в судове засідання не з'являлась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи 26.02.2025 року, посилаючись на проходження ним ВЛК, в подальшому про причини своєї неявки суд не повідомив.
Отже, справа слухалась у відсутності відповідачки та її представника, які належним чином повідомлялись судом про час та місце розгляду справи. Про причини своєї неявки суд не повідомили і не подали відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи, а також відзиву.
Крім того, зі змістом процесуальних рішень у даній справі сторони могли знайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua/ , а також інформація щодо даної справи розміщується на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/, де в розділі «Громадянам» містяться відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судових засідань у даній справі, про що також сторонам було повідомлено в ухвалі про відкриття провадження по справі.
За змістом позиції Верховного Суду, сформованої у справі від 01.10.2020 №361/8331/18, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 25 січня 2018 року між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №96 (а/с 4).
Під час вказаного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а/с 10).
Відповідно до ст.ст. 110-112 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що сторони підтримують між собою шлюбні стосунки та ведуть спільне господарство, при цьому позивач з моменту звернення до суду з даним позовом, а саме з серпня 2024 року, по даний час не змінив свою думку щодо розірвання шлюбу, а наданий сторонам тримісячний строк для примирення очевидно не мав позитивних результатів.
Враховуючи обставини справи, суд вважає, що сім'я у сторін остаточно розпалась і зберегти її не можливо, а тому їх шлюб необхідно розірвати.
У відповідності до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Так, відповідач не заявляла про своє бажання змінити прізвище на дошлюбне після розірвання шлюбу.
Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.24, 104, 105, 110, 112-115 СК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 25 січня 2018 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №96 - розірвати.
Копію даного рішення, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стануза місцем його ухвалення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Чернівецького апеляційного суду.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці А. В. Федіна