Справа № 717/399/25
11 березня 2025 року суддя Кельменецького районного суду Чернівецької області Туржанський В.В., розглянув справу про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого.
ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КупАП за те, що будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства повторно протягом року, 08 січня 2025 року біля 10 години прийшов до господарства бабусі ОСОБА_2 , що в АДРЕСА_1 , де вчинив домашнє насильство психологічного характеру, а саме вчинив з нею сварку під час якої виражався в її адресу образливими нецензурними словами, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим ОСОБА_3 порушив вимоги Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-VIII від 7 грудня 2017 року (далі Закон № 2229-VIII) визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчинюються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Фізичне насильство визначається як форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що була завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
У протоколі не зазначено, чи була завдано шкоду фізичному або психічному здоров'ю потерпілої.
Враховуючи наведене, вважаю, що у протоколі про адміністративне правопорушення не визначена об'єктивна сторона складу інкримінованого порушнику правопорушення, що свідчить про відсутність складу правопорушення взагалі.
Суть адміністративного правопорушення, як вона викладена в протоколі, не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та позбавляє суд можливості приймати його до уваги як доказ по справі.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що ставляться у провину особі.
Згідно з вимогами КУпАП, а також відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Малофеєв проти Росії?, «Карелін проти Росії?, «Лучанінова проти України?) суд не вправі виходити за межі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, де зазначено зміст вчиненого правопорушення , не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у скоєнні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є неприпустимим.
Отже суд під час розгляду справи не вправі виходити за межі обвинувачення, сформульованого в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таких доказів, які б безперечно підтверджували факт вчинення інкримінованих порушнику дій, ініціатором складення протоколу до нього не додано.
Відповідно до ч.2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства поза розумним сумнівом не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Кельменецький районний суд.
Суддя: