Справа № 646/12903/24
№ провадження 1-кп/646/645/2025
11 березня 2025 року місто Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62024170020009494 від 28.10.2024 з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості від 11.03.2025 щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нове Тарутине Тарутинського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця-помічника кулеметника 4 взводу оперативного призначення 7 роти (на бронетранспортерах) оперативного призначення 3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) № 161 від 28.05.2024 солдата ОСОБА_3 призначено на посаду стрільця-помічника кулеметника 2 відділення 1 взводу оперативного призначення 5 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 НГ України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) № 248/ДСК від 23.08.2024 солдата ОСОБА_3 залучено до складу сил і засобів НОМЕР_2 бригади оперативного призначення Національної гвардії України тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » для безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України 24.02.2022, відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статі 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено воєнний стан з 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.
Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, забезпечувати недоторканність державного кордону та охорону суверенних прав України, не допускати негідних вчинків та стримувати від них інших. Крім цього, згідно вищевказаних положень нормативно-правових актів захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 28 Статуту внутрішньої служби єдиноначальність є одним в принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України і полягає в наділенні командира (начальника) всією повнотою розпорядчої влади стосовно підлеглих і покладенні на нього персональної відповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця; наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази; забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.
За ст. 29 Статуту внутрішньої служби за своїм службовим становищем військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 30 Статуту внутрішньої служби начальник має праве віддавати підлеглому накази і зобов'язаний перевіряти їх виконання підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника.
Згідно зі ст. 31 Статуту внутрішньої служби начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Як вбачається з ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, За своїми військовими званнями начальниками є: полковники, генерал-майори генерал-лейтенанти, - для військовослужбовців рядового, сержантського старшинського складу та молодшого офіцерського складу; генерал-полковники адмірали, генерали армії України - для військовослужбовців рядового сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу.
Відповідно до ст. 37 Статуту внутрішньої служби військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України накази командирів.
Відповідно до ст. 6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати.
Однак, солдат ОСОБА_3 під час проходження військової служби у складі НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 31.08.2024 вирішив стати на злочинний шлях та, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника.
Так, 31.08.2024 приблизно о 21 год 10 хв першим заступником командира - начальником штабу 3 батальйону оперативного призначення 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України майором ОСОБА_6 , у місці дислокації підрозділу військової частини ( АДРЕСА_2 ), військовослужбовцям НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у тому числі, стрільця-помічника кулеметника 4 взводу оперативного призначення 7 роти (на бронетранспортерах) оперативного призначення 3 батальйону оперативного призначення солдату ОСОБА_3 , було доведено бойове розпорядження командира НОМЕР_3 батальйону оперативного призначення 1 бригади оперативного призначення Національної гвардії України підполковника ОСОБА_7 №160 від 31.08.2024, а саме необхідності у термін до 06 год 00 хв 01.09.2024 встановити спостережні пости у лісосмугі «БЛОХА» Куп'янського району Харківської області з метою недопущення просування противника та приступити до бойового чергування.
Однак, 31.08.2024, перебуваючи в н.п. Ківшарівка Куп'янського району Харківської
області, солдат ОСОБА_3 , будучи невдоволеним вищевказаним наказом у термін до 06 год 00 хв 01.09.2024 встановити спостережні пости у лісозмузі «БЛОХА» Куп'янського району Харківської області з метою недопущення просування противника та приступити до
бойового чергування, приблизно о 21 год 10 хв, діючи з прямим умислом, а саме: усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відкрито відмовився виконувати вказаний наказ.
Тим самим, солдат ОСОБА_3 підірвав боєготовність та боєздатність свого підрозділу ВЧ НОМЕР_1 НГ України та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, тобто непокору - відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану.
11.03.2025 у відповідності до вимог ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 62024170020009494 від 28.10.2024 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, за змістом умов якої обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України, вчиненого за вищевикладених обставин та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення у вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, щиро каятися та активно сприяти розгляду кримінального провадження судом.
Крім того, сторони погодили, що обвинувачений ОСОБА_3 повинен понести покарання за ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі. Крім того, відповідно до положень ст. 62 КК України сторони погодилися замінити покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця терміном 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20 % із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 .
У підготовчому судовому засіданні учасники процесу просили суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду. Пунктом 2 ч. 1 ст. 468 КПК України визначено, що у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.
Частиною 4 статті 469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого визнав себе винуватим ОСОБА_3 , відповідно до статті 12 КК України є тяжким та шкода завдана лише державним інтересам, отже угода відповідає вимогам закону.
Суд переконався, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч. ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, та встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Сторони кримінального провадження розуміють наслідки затвердження даної угоди щодо обмежень в частині оскарження вироку, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з урахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи обставини справи, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів-нарколога та психіатра не перебуває, одружений, приймаючи до уваги позитивну характеристику за місцем проходження військової служби ОСОБА_3 , який приймав безпосередню участь у бойових діях із захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України проти збройної агресії російської федерації та надалі проявляє ініціативу у захисті Батьківщини, зважаючи на згоду ВЧ НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 на подальше проходження солдатом військової служби у цій частині, у сукупності із такими пом'якшуючими обставинами як щире каяття та активе сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 58 КК України, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, замість призначеного покарання у виді 2 років позбавлення волі призначити покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця терміном 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20 % із суми грошового забезпечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_3 .
Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
У межах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 02.10.2024 щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 90 840, 00 грн.
Довідкою ТУ ДСА у Харківській області підтверджено, що кошти у загальній сумі 90 840, 00 грн. надійшли на депозитний рахунок територіального управління з призначенням платежу «застава згідно ухвали Ленінського районного суду по справі 642/6240/24 від 02.10.2024 за ОСОБА_3 , платник ОСОБА_9 ».
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено, запобіжний захід у вигляді застави не був порушений у ході розгляду справи, то запобіжний захід у вигляді застави підлягає продовженню з встановленими обов'язками до набрання вироком законної сили, а внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 11.03.2025, укладену між прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 Кримінального кодексу України та призначити йому узгоджене покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі частини першої статті 58 Кримінального кодексу України замінити ОСОБА_3 призначене покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у виді 2 років позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців строком 2 роки з відрахуванням в дохід держави 20 % із суми грошового забезпечення ОСОБА_3 .
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді застави з покладеними обов'язками до набрання вироком законної сили залишити без змін, після набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави з покладеними обов'язками - скасувати.
Після набрання цим вироком законної сили заставу в розмірі 90 840,00 грн (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок), внесену 03.10.2024 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області у якості застави за ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 02.10.2024 у справі № 642/6240/24 - повернути заставодавцю ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий ОСОБА_1