Справа № 629/7488/24
Номер провадження 2/629/191/25
РIШЕННЯ
11.03.2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Попова О.Г.,
за участі секретаря судового засідання - Уваренко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 22094,31 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом - 5636,78 грн., заборгованості за відсотками- 11982,39 грн., інфляційних втрат - 3326,75 грн., трьох відсотків річних - 1148,39 грн., поклавши на останню судові витрати. Зазначає, що 23.11.2018 року ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали угоду №C-506-006678-18-980 про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки. Пунктом 3 Угоди визначено, що банк надає кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн., ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 6500,00 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних. Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Угодою та ДКБО виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши Клієнту можливість користуватись кредитними коштами в сумі 6500,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного Угодою. Клієнт здійснював користування грошовими коштами кредитного ліміту, що відображено у виписці з його рахунку. Однак, свої зобов'язання за Угодою щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією відповідач виконав лише частково. 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23. Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» 29.12.2023 року уклало з ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» договір факторингу №29/12-23. Фактор набув право вимоги до Боржників за Первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 .
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника банку, а також відповідь на відзив, в якому зазначив, що у пункті 7 Угоди №C-506-006678-18-980 від 23.11.2018 сторони погодили, що ця Угода є укладеною з дня підписання Сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань за Угодою. Відповідно до п.11.10.2 ДКБО строк користування Лімітом кредитної лінії - 365 днів з моменту отримання Клієнтом права використання коштів кредитної лінії, з можливістю пролонгації дії Кредитної лінії (за умови прийняття Банком відповідного рішення). Водночас, Відповідачем зворотного - неприйняття відповідного рішення щодо пролонгації дії Кредитної лінії надано не було, а дія Кредитної лінії була пролонгована Банком до відступлення права вимоги за вказаним зобов'язанням (16.11.2023 року). На підтвердження виконання ПАТ «Ідея Банк» обов'язку по надання кредитних коштів та здійснення ОСОБА_1 використання та повернення кредитних коштів на відновлювальну кредитну лінію (рахунок) належним та допустимим доказом є виписка по рахунку. За період з 23.11.2018 і до 21.12.2019 відповідачем було отримано кредитних коштів - 6022,00 грн.; сплачено банку - 2511,81 грн., з яких: погашення тіла кредиту - 385,22 грн., сплата процентів - 2126,59 грн. Таким чином, з урахуванням суми погашення основного боргу в розмірі 385,22 грн., заборгованість за тілом кредиту становить 5636,78 грн. Вказаний розмір боргу зазначений у Довідці-розрахунку заборгованості, що доданий до позовної заяви, тобто є вірним і підтверджений розрахунком. Остання видаткова операція за БПР Клієнта здійснена за рахунок кредитного ліміту відбулась 21.12.2019, останній платіжний період для внесення ОМП сплив 23.12.2019. З цієї дати вся заборгованість Позивача є простроченою. Починаючи з 22.12.2019 і до моменту відступлення прав за вказаним зобов'язанням (16.11.2023 року) Відповідач не здійснював будь-яких видаткових операцій, а отже і Банк не проводив нарахування процентів на заборгованість, штрафних санкцій та пені. Таким чином, дійсно отримання кредитних коштів Відповідачем не відбувалось, а тому виписка по рахунку заборгованості за вказаний період не містить будь-якої інформації. Також зазначив, що відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб банківська платіжна картка (БПК) - електронний платіжний засіб, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ та/або здійснювати інші операції із застосуванням платіжного засобу в тому числі його реквізитів. А отже, фактична видача платіжної картки, емітована на ім'я Відповідача не є обов'язковою задля отримання ним кредитного ліміту. ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» вважає, що право кредитора (в тому числі і будь-якого наступного) на отримання з боржника суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних є його безумовним правом, яке виникає при простроченні виконання боржником грошового зобов'язання і не залежить від волі первісного (попереднього) кредитора. Дані зобов'язання (сплата інфляційний втрат і 3% річних) є, певним чином, похідними, оскільки вони можуть виникнути лише при наявності основної грошової заборгованості. Щодо заперечення відповідача на стягнення витрат на правничу допомогу, зазначив, що такі витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Викладене підтверджує наявність законних та обґрунтованих підстав для стягнення із Відповідача понесених Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у обсязі, який був заявлений ТОВ «Санфорд Україна» в позовній заяві.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, її представник - адвокат Литвинова Г.В. надала відзив на позовну заяву, в якому просила позов залишити без задоволення та зазначила, що позивачем не надано емітованої та виданої відповідачу платіжної картки первинним кредитором зі строком її дії, лімітів, встановлених по картці, підтверджень отримання відповідачем кредитних коштів та розрахунку заборгованості у період з 21.12.2019 до 16.11.2023. Таким чином, в даній справі неможливо встановити строк дії договору, оскільки в даних правовідносинах він забезпечується строком дії виданої відповідачу картки.Позивач не довів той факт, що договір між первинним кредитором та відповідачем взагалі діяв до 16.11.2023, оскільки у справі відсутні докази строку дії виданої відповідачу картки, відповідно вважати, що вказаний договір діяв поза межами 21.12.2019, не можна. Крім того, позивачем надана виписка по рахунку за період з 23.11.2018 до 16.11.2023, в якій зазначено рух коштів по рахунку відповідача у первинного кредитору період 26.11.2018 року - 21.12.2019 року. Станом на 21.12.2019 року дебет по ній становить 8533,81 грн. та кредит 8533,81 грн., що вказує на те, що жодної заборгованості станом на час закінчення строку дії договору між первинним кредитором та відповідачем немає. Наявна довідка-розрахунок заборгованості від 16.11.2023 від первинного кредитора на суму 17619,17 грн. не може бути прийнята як належний доказ, оскільки не є первинним бухгалтерським документом на відміну від виписки по рахунку, не містить деталізації нарахувань, зокрема у період з 21.12.2019 року до 16.11.2023 року. З урахуванням того, що у наданих до позовної заяви додатках відсутні виписки з особового рахунку відповідача за період з 21.12.2019 року до 16.11.2023 року, а станом на 21.12.2019 року у неї за єдиною наявною випискою немає заборгованості перед первинним кредитором, вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що у відповідача взагалі наявна заборгованості перед позивачем, у тому числі, у розмірі, вказаному у розрахунку. Щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 3326,75 грн. та 3% річних у сумі 1148,39 грн. також вважала такі вимоги не обґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на те, що угодою від 23.11.2018 № C-506-006678-18-980 встановлено процентну ставку за користування коштами кредитної лінії у розмірі 24% річних, а також, що за договором факторингу № 29/12-23, укладеним між ТОВ«Фінансова компанія «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал», право вимоги за інфляційними втратами та 3% річних не передавалось, вважає в цій частині позивачем не доведено його вимоги. Також звернула увагу суду на те, що у матеріалах справи відсутня квитанція до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ про підтвердження понесення реальних витрат на правову допомогу, яку прохає стягнути позивач. Крім того, витрати на поштову кореспонденцію, заявлені позивачем до стягнення, відповідно до вимог ЦПК України не входять до складу судових витрат та стягненню не підлягають.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 23.11.2018 року ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 уклали Угоду №C-506-006678-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка укладається згідно з умовами Договору комплексного банківського обслуговування (далі - договір), що затверджений розпорядженням банку із усіма змінами та доповненнями до нього, діюча редакція якого розміщена на Інтернет-сторінці банку.
Відповідно до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб банківська платіжна картка (БПК) - електронний платіжний засіб, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ та/або здійснювати інші операції із застосуванням платіжного засобу в тому числі його реквізитів.
Пунктом 3 Угоди визначено, що банк надає клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по рахунку на наступних умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн., ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладання угоди, становить 6500,00 грн., процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24,00% річних.
У пункті 7 Угоди сторони погодили, що ця Угода є укладеною з дня підписання сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами свої зобов'язань за Угодою.
Відповідно до п.11.10.2 договору строк користування лімітом кредитної лінії - 365 днів з моменту отримання клієнтом права використання коштів кредитної лінії, з можливістю пролонгації дії кредитної лінії (за умови прийняття Банком відповідного рішення). Відповідачем зворотного - неприйняття відповідного рішення щодо пролонгації дії кредитної лінії надано не було, таким чином дія кредитної ліні була пролонгована банком до відступлення права вимоги за вказаним зобов'язанням (16.11.2023 року).
Банк свої зобов'язання перед клієнтом за Угодою та договором виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок у валюті гривня та надавши відповідачці можливість користуватись кредитними коштами в сумі 6500,00 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного Угодою.
На підтвердження виконання ПАТ «Ідея Банк» обов'язку по надання кредитних коштів та здійснення ОСОБА_1 використання та повернення кредитних коштів на відновлювальну кредитну лінію (рахунок) належним та допустимим доказом є надана виписка по рахунку.
Відповідачка кредитні кошти отримала в повному обсязі, проте належним чином не виконувала умови кредитного договору, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 17619,17 грн., яка складається з основного боргу в сумі 5636,78 грн.; нарахованих та несплачених відсотків в сумі 11982,39 грн.
16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1
ТОВ «Фінансова компанія «СОНАТІ» 29.12.2023 року уклало з ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого фактор набув право вимоги до боржників за первинними договорами, серед яких і право вимоги до ОСОБА_1 за Угодою про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки від 23.11.2018 в розмірі 17619,17 грн.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Санфорд Капітал» крім тіла та відсотків по кредиту, просило стягнути 3% річних та інфляційні втрати нараховані за період з 24.12.2019 по 23.02.2022.
За змістом положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. ст. 611, 625 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання ст. 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 ЦК України.
Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Відповідно до положень ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема наданих позивачем доказів на підтвердження права вимоги до відповідачки, умови договорів факторингу укладених 16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Сонаті» №16/11-23, 29.12.2023 між ТОВ «ФК «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» №29/12-23 про відступлення права вимоги до відповідачки за кредитним договором не містять будь-яких обмежень чи застережень щодо обсягу прав нового кредитора в частині нарахування процентів та інфляційних втрат.
З матеріалів справи убачається, що відповідачка має грошове зобов'язання перед позивачем.
З огляду на те, що відповідачка порушила грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення, відповідно до ст. 625 ЦК України.
Враховуючи зазначене, наявні підстави для стягнення з відповідачки інфляційних втрат за період з 24.12.2019 по 23.02.2022 в сумі 3 326,75 грн. та 3% річних в сумі 1 148,39 гривень.
Враховуючи викладене, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
В матеріалах справи наявні докази сплати судового збору, обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Зважаючи на вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 5200 грн.
При цьому суд відмовляє у стягненні з відповідачки витрат на оплату послуг поштового зв'язку, оскільки такі витрати за своєю суттю не є частиною судового збору чи судовими витратами, який встановлюється державою відповідним нормативно-правовим актом та є обов'язковим до сплати.
Щодо заперечення відповідачки на стягнення витрат на правничу допомогу, а саме не підтвердження сплати ТОВ «Санфорд Капітал» коштів у сумі 5200,00 грн. за надання професійної правничої допомоги, суд зазначає, що відповідно до правих висновків Верховного Суду, викладені зокрема у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 22094 грн. 31 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп., витрати за правничу допомогу в розмірі 5200 грн.
В частині стягнення витрат на оплату послуг поштового зв'язку відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовиу відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43575686, адреса: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, приміщення 68, 69.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Олексій ПОПОВ